Рішення Суду:

Суд, у складі 14 суддів та головуючого Нажендри Сінгх, дослідивши і оцінивши всі наявні факти по даному спору, Суд, наданими йому повноваженнями, поширюючи юрисдикцію на вказані держави, застосовуючи норми звичаєвого міжнародного права, прийняв рішення, що йому необхідно застосувати поправку про багатосторонній Договір, яка містилась в заяві США, так як виключення на її основі багатосторонніх договорів не обмежують дію інших договорів чи джерел права. Розбіжності в змісті норм звичаєвого і договірного права не настільки великі, щоб судове рішення, яке ґрунтується на нормах звичаєвого права, не підлягало виконанню сторонами.

Відмовився признати колективну самооборону, якою США обґрунтували свої воєнні і воєнізовані дії в Нікарагуа і проти Нікарагуа, в якості об’єкту даного спору.

Постановив, що США, навчаючи, озброюючи, фінансуючи і забезпечуючи провіантом контрас чи іншим чином заохочуючи і надаючи допомогу воєнним і воєнізованим діям в Нікарагуа і проти Нікарагуа, діяли проти Республіки Нікарагуа в порушення свого обов’язку в рамках міжнародного права не втручатись в справи іншої держави.

Сполучені Штати Америки, здійснюючи напади на територію Нікарагуа в 1983-1984 рр., а саме: напад на Пуерто-Саідіно 13 вересня і 14 жовтня 1983 р., напад на Корінто 10 жовтрня 1983 р., напад на воєнно-морську базу в Потосі в 1984 р., напад на патрульні судна в Пуерто-Сандіно 28 і 30 березня 1984 р., і кріи того, ті інтервенціоністські дії, про які було зазначено вище, і в яких використовувалась сила, діяли проти республіки Нікарагуа, в порушення свого обов’язку в рамках звичаєвого міжнародного права не використовувати силу проти іншої держави.

США тим, що вони направляли чи дозволяли прольоти над територією Нікарагуа, а також своїми діями, перерахованими у абзаці вище, діяли проти Республіки Нікарагуа в порушення свого обов’язку в рамках звичаєвого міжнародного права не порушувати суверенітет іншої держави. Що встановлюючи міни у внутрішніх чи територіальних водах Республіки Нікарагуа, США діяли в порушення свого обов’язку в рамках звичаєвого міжнародного права не використовувати силу проти іншої держави, не втручатись в її справи, не порушувати суверенітет та не перешкоджати мирній морській торгівлі.

А також порушили умови Договору про дружбу, торгівлю і сухоходство, 1956 р.

Свідченням порушення умов даного договору є і те, що США оголосили загальне ембарго на торгівлю з Нікарагуа.

Сполучені Штати Америки, виготовивши інструкцію «Психологічні операції в партизанській війні» і розповсюджуючи її серед противників режиму створювали умови для здійснення ними дій, які суперечать нормам гуманітарного права.

Суд вирішив, що США

• зобов’язуються виплатити Нікарагуа всю матеріальну шкоду, нанесену в результаті вищеописаних дій, відповідно до звичаєвого міжнародного права;

• зобов’язуються відшкодувати шкоду, спричинену Нікарагуа, в результаті порушення Договору про дружбу, торгівлю і сухоходство між цими сторонами, підписаного Манагуа 21 січня 1956 року.

• Якщо згода між сторонами не буде досягнута, то форма виплати і сума репарацій буде визначена Судом.

Наголосив, що сторонам необхідно прагнути вирішувати свої спори мирним шляхом у відповідності до норм міжнародного права.