Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори ДЕК 2.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
586.75 Кб
Скачать

11.Методика аналізу дебіторської заборгованості підприємства.

Основними завданнями аналізу ДЗ є: 1.вивчення складу і структури ДЗ; 2.питомої ваги ДЗ в сумі поточних активів; 3.вивчення її реальності та правильності її оформлення, розрахунок показників якості та ліквідності ДЗ; 4.аналіз впливу ДЗ на фін результати д-сті п-ва; 5.прискорення шляхів оборотності ДЗ. Для аналізу ДЗ: 1.ведуть аналітичну табл., яка дає змогу проаналізувати зміни в складі і структурі ДЗ в динаміці; 2.визначають темпи зростання ДЗ і порівнюють їх з попередніми періодами; 3.дають оцінку щодо реальної в-сті ДЗ та вірогідності її повернення в повному обсязі. Вірогідність визначається за досвідом минулих років і реальних умов. Розрахунок % неповернених боргів проводиться за середніми даними кількох попередніх років. При цьому слід враховувати, який % припадає на 1 або кількох боржників та які терміни утворення ДЗ. 4.оцінка показників якості та ліквідності. Під якістю розуміють вірогідність одержання її в повному розмірі. Якість заборгованості х-ся її оборотністю: Од= (середДЗ-Д)/РП, Коб= РП/середДЗ, період інкасування (тривалість періоду погашення ДЗ) Пдз= середДЗ/Реал в кредит*Д. 5. в ході аналізу доцільно згрупувати ДЗ за термінами її виникнення: - до 1 міс, - 1-3 міс, 3-6 міс, 6-12 міс, >1 року.

З метою аналізу ДЗ доцільно її згрупувати в розрізі окремих покупців і замовників з визначенням їх частки в загальній сумі ДЗ. Контроль за станом ДЗ включає: 1.вживання термінових заходів для стягнення простроченої ДЗ; 2.орієнтацію по можливості на більшу к-сть покупців; 3.викор-ня методу надання знижок при достроковій оплаті; 4.вивчення співвідношення між ДЗ і КЗ; 5.залучення установ, які займаються стягненням боргів; 6.уникнення дебіторів з високим ступенем ризику д-сті; 7.отримання застави на суму не меншу за величину ДЗ.

Крім того визначають суму отриманого від інвестування коштів у ДЗ: Едз=Пдз- ПЗдз- ФРдз, де Пдз – додатковий прибуток п-ва отриманий від збільшення обсягу реал-ї за рахунок продажу кредиту, ПЗдз – поточні затрати п-ва пов’язані з орг-єю кредитування і інкасацією боргу, ФРдз – сума прямих фін втрат від ефективності неповернення боргу покупнцями. Розраховують ще коеф ефективності інвестування коштів у ДЗ: Кедз= Едз/середДЗ.

12.Методи аналізу фінансових звітів.

У фін аналізі поряд із традиційними способами і прийомами використовують свої прийоми читання (аналізу) фінансових звітів: - горизонтальний (трендовий) аналіз; - вертикальний (структурний) аналіз; - порівняльний аналіз; - аналіз фінансових коефіцієнтів; - інтегральний (факторний) аналіз.

Виділяють такі види горизонтального аналізу: · співставлення фінансових показників звітного періоду з показниками попереднього періоду; · співставлення фінансових показників звітного періоду з показниками аналогічного періоду минулого року; · співставлення фінансових показників за ряд попередніх періодів, що дає змогу виявити тенденції зміни окремих показників, що х-ють результати фін д-сті п-ва, тобто визначити лінію тренду у динаміці.

Виділяють такі види структурного аналізу: · структурний аналіз активів, в процесі якого визначаються питома вага оборотних та необоротних активів; елементного складу оборотних активів; склад активів за рівнем ліквідності; склад інвестиційного портфеля. Результати здійснення такого аналізу можуть бути використані у процесі оптимізації складу та структури активів п-ва; · структурний аналіз капіталу, за допомогою якого визначається питома вага власного капіталу п-ва та залученого; склад і структура залученого капіталу за періодами (коротко- і довгостроковий) та за видами. Результати проведення даного виду аналізу використовуються у процесі оптимізації структури джерел формування залучених фінансових ресурсів; · структурний аналіз грошових потоків, в процесі проведення якого із загального грошового потоку виділяють питому вагу грошових потоків з операційної, інвестиційної та фінансової діяльності п-ва; крім того, у складі кожного із зазначених видів грошових потоків більш глибоко аналізується склад і структура джерел надходження та напрямків використання грошових коштів.

Виділяють такі системи інтегрального аналізу: · систему інтегрального аналізу ефективності використання активів Дюпона, в основі якої лежить модель, у відповідності з якою коефіцієнт рентабельності активів, що використовує п-во представлений добуток коефіцієнту рентабельності реалізації продукції та коефіцієнту оборотності активів; · об'єктно-орієнтована с-ма інтегрального аналізу формування прибутку п-ва, що базується на використанні комп'ютерних технологій та пакетів прикладних програм; · інтегральна система портфельного аналізу, що базується на "портфельній теорії", у відповідності з яким рівень прибутковості портфеля цінних паперів п-ва пов'язаний з рівнем їх ризиковості.

Виділяють такі групи аналітичних фін коефіцієнтів: · оцінки фінансової стійкості п-ва; · оцінки платоспроможності (ліквідності) п-ва; · оцінки оборотності активів; · оцінки оборотності капіталу; · оцінки рентабельності та інші.

Виділяють такі види порівняльного аналізу: · порівняльний аналіз фінансових показників даного п-ва та середньо галузевих показників, в процесі якого визначається ступінь відхилення основних результатів фінансової д-сті даного п-ва від середньо галузевих, з метою оцінки своєї конкурентної позиції за фінансовими результатами госп-ня; · порівняльний аналіз фінансових показників даного п-ва і п-в-конкурентів, у процесі проведення якого виявляються слабкі сторони фінансової д-сті п-ва з ціллю розробки заходів щодо зміцнення його конкурентної позиції; · порівняльний аналіз фінансових показників окремих структурних одиниць і підрозділів даного п-ва, що здійснюється з метою порівняльної оцінки та пошуку резервів підвищення ефективності фінансової д-сті внутрішніх підрозділів; · порівняльний аналіз звітних та планових (нормативних) фінансових показників, що є основою у процесі здійснення контролю поточної фінансової д-сті, в процесі якого визначається ступінь відхилення звітних показників від оптимальних та встановлюються причини цих відхилень з обов'язковим внесенням рекомендацій щодо усунення розвитку негативних тенденцій у діяльності підприємства.