14.Граматичні категорії іменника,їх особливості.Лексико-граматичні розрядники.

Іменникам властиві грамат. та лексико-грамат.і категор. числа,роду, відмінка. Рід- дуже давня категор.імен. Кожен імен. Являє собою слово певного роду: ЧОЛ.ЖІН.СЕР. Рід імен. Визнач: а) за симантич ознаками.б) за морфологічною будовою. в) за синтаксичними звязками їх з інш. словами в реченні.Категорія числа є основною категорією іменників. Вона вказує на кількісний вияв того,що познач. самим імен. За значенням і формою в укр.мові розрізн. 2 числа: одн.і множ. Імен.поділ. на 3 групи: 1-е вжив в одн. І множ., 2-е вжив тільки в одн. (жовтизна,журба,любов,доброта) Збірні імен.( Прокуратура, Деканат.)3-є вжив. тільки в множ. (Ножиці, Ворота, Вуса, канікули, Радощі, Карпати). Категрії відмінка: відмінок є грам. Категор.,що вираж. Відношення імен. До інш. членів речення. В укр. мові шість відм.кожен має синтаксичне значення. Лексико-грамат. категор. імен. –власні і загал. назви, збірні імен., назва істот і не істот, імен.з речовинним значеннням, з конкретним та абстрактним значенням.

16.Семантична і граматична класифікація числівників. Відмін.числівників.Числівником називається частина мови,що означає певну абстрактно-матемаатично кількість, або порядок предметів при лічбі. Числ. За знач., структурно-грам.властив. та характер. вжив. числ. Поділ. На 2-а розряди:кількісний(скільки?) і порядковий(котрий?). За значенням кількісні числів. поділ. на 4-и групи : Означенокількісні-власнекількісні(5,40).Збірні (двоє,четверо), Дробові( дві третіх); Неозначенокількісні(кілька, декілька). Групи числів. за буд.: Прості-однослівні числ.( 1,2); Складні-одне слово, що походить від сполуч. двох числів.(11,900); Складені- сполучення 2-х і більше простих числівників(25,440,1100,1131).Відмінювання.один,одна,одно, у Н.В. мають форми коротких прикметників. 2,3,4. у всіх відм. Крім Н.В. мають однакові відмінкові закінчення (о.в.-ма - ома);40,90,100 у всіх відм. крім Н.З.В. мають закінч. А. Числівники тисяча,мільйон і мільярд відмін. як імен. У складених числів відм.всі складов част.У дробових чисельник відм.як кількісний, знаменник, як порядковий.( дві пятих).

17.Проблемність займенникак як чаксчтина мови.Співвідносність займенника з інш част. мови. Розряди займен. Специфіка відмін.займенників.Займ. Назив част мови, яка вказ на предмет їх ознаку і кількість, але не називає її. За граматичнимит ознаками займенники співвіднос з інш. част. мови такими чк імен.( я,він,вона,воно,дехто, абищо). Прикметники (твій, свій, наш, кожний, цей) Числівники( Стільки, Скільки, Котрий, Аніскільки) Розряди (Я,ми, Ви, вона) Присвійні( мій, твій, свій) Зворотний (себе) Означальні (весь,всякий , кожний, жодний) Вказівні (Цей,Той, Такий) Питальні( ХТО? ЩО, ЯКИЙ, ЧИЙ,КОТРИЙ, СКІЛЬКИ) Відносні(Див питанні) Неозначені (Дехто,хтось,будь-хто, чийсь, скільки небуть) Заперечні (ніхто,ніщо,нічий.ніскільки).Відмінювання.Зворотній займенник себе немає форми називного відмінка. Особові займенники мають у непрямих відмінках іншу основу ніж у називному відмінках. Питальні(відносні) займенники хто?що мають у не прямих відмінках інш.основу ніж у Н.В. Присвійні займенники твій, свій, мій, наш, Ваш відмінюється як прикметники твердої групи.