- •1. Кпу: поняття, предмет, завдання, система
- •2. Кримінально-правова політика
- •3. Наука
- •4. Кримінальне законодавство України та його система
- •5. Поняття Закон про кримінальну відповідальність, його ознаки та значення.
- •6. Структура кримінального закону та кку
- •7. Кримінально-правові норми та їх види
- •8. Диспозиція
- •9. Санкція
- •10. Тлумачення кримінального закону: види та прийоми
- •11. Територіальний принцип дії кримінального закону України.
- •12. Принцип громадянства в кримінальному праві України.
- •13. Космополітичний (універсальний) принцип.
- •14. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •15. Порядок прийняття та вступу кримінального закону в силу
- •17. Зворотна сила кримінального закону
- •18. Правові наслідки засудження за межами України
- •19. Статті 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
- •20, 22. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочину.
- •23. Поняття складу злочину, його види.
- •24. Склад злочину та його елементи
- •25. Співвідношення поняття злочину та складу злочину
- •26. Квалифікація злочинів
- •27. Конкуренція норм в кримінальному праві України
- •28. Імплементація норм міжнародного права в кримінальне законодавство України
- •29. Елементи та ознаки складу злочину
- •30. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину
- •31. Поняття та класифікація об'єктів злочину.
- •32, 33, 34. Загальний, родовий, безпосередній об’єкт складу злочину та його значення
- •35. Багатооб’єктні злочини
- •36. Поняття основного, додаткового, факультативного об’єктів злочину та їх співвідношення
- •37. Предмет злочину
- •38. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину.
- •39. Суспільно-небезпечне діянні
- •40. Непереборна сила, непереборний фізичний примус, психічний примус, та їх значення в Кримінальному праві України.
- •41. Злочинні наслідки та їх види
- •42. Причинний зв'язок
- •43. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
- •50. Суб'єкт злочину та його ознаки.
- •51. Осудність і неосудність в кримінальному праві України, критерії неосудності.
- •52. Фізіологічне та патологічне сп'яніння
- •53. Вік кримінальної відповідальності
- •54 Спеціальний суб'єкт злочину
- •55. Зменшена (обмежена) осудність
- •56.Суб'єктивна сторона складу злочину та її ознаки. 14
- •57.Форми вини та її види.
- •58.Умисел та його види.
- •59. Співвідношення прямого та непрямого умислу
- •61. Види умислу
- •62. Необережність та її види.
- •63. Змішана форма вини
- •64. Інтелектуальні і вольові ознаки умислу.
- •65. Злочинна самовпевненість та її відмінність від непрямого умислу.
- •66. Злочинна недбалість та її критерії.
- •67. Казус в кримінальному праві
- •68. Поняття та види помилок в кримінальному праві.
- •69. Юридична помилка та її види.
- •70. Фактична помилка та її види.
- •71. Кримінальна відповідальність в кримінальному праві України та її підстави.
- •72. Підстави кримінальної відповідальності
- •73. Поняття стадій вчинення злочину та їх види
- •74. Готування до злочину
- •75. Замах на злочин, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки
- •76. Попередня злочинна діяльність, її правове значення.
- •77. Закінчений злочин
- •78. Поняття виявлення умислу на вчинення злочину і його значення для попередження злочинів
- •79. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від діяльного каяття.
- •80. Співучасть у злочині
- •81. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
- •82. Види співучасників
- •83. Ексцес виконавця та його види
- •84. Особливості добровільної відмови співучасників від доведення злочину до кінця
- •85. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •86.Форми співучасті.
- •87. Відповідальність за невдале підбурювання і пособництво
- •88. Підстави та межі кв при співучасті
- •89.Поняття і види причетності до злочину.
- •90. Приховування злочину та його види
- •91. Недонесення про злочин
- •92. Потурання злочину
80. Співучасть у злочині
Співучасть (сіп.26 КК) - це умисна спільна участь декількох
суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Об'єктивні ознаки співучасті:
1) вчинення злочину декількома суб'єктами злочину;
2) їх спільна участь у вчиненні об'єктивної сторони злочину;
3) досягнення єдиних, неподільних наслідків, спільних для всіх співучасників;
4) причинний зв'язок між діями кожного співучасника і злочинним наслідком.
Суб'єктивні ознаки співучасті:
1) взаємна поінформованість співучасників про злочинну діяльність кожного з них;
2) лише умисна спільна злочинна діяльність;
3) єдина мета всіх співучасників (спільно вчинити злочин);
4) мотиви можуть бути різні (помста, ревнощі, користь тощо).
Форми співучасті - це об'єднання співучасників, що розрізняються між собою за характером ролей, які вони виконують і за стійкістю суб'єктивних зв'язків між ними. Кримінальний закон в ст. 28 закріплює такі форми співучасті: група осіб, група осіб за попередньою змовою, організована група, злочинна організація.
- Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою;
- Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення;
- Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (5 і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи; - Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (raff і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.
В теорії кримінального права виокремлюють також такі форми співучасті як:
- проста співучасть - за якої, при вчиненні злочину, між співучасниками відсутній розподіл ролей (тобто мова йде про співвиконавство);
- складна співучасть — передбачає розподіл між співучасниками Ролей, які вони виконують (при такій співучасті може бути як виконавець, так і інші співучасники: організатор, підбурювач, пособник).
81. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст.26). При розкритті змісту співучастіслід встановлювати його об'єктивні і суб'єктивні ознаки. Об'єктивні ознаки співучасті виражені в законі словами - злочин, вчинений декількома (двома або більше) суб'єктами злочину спільно. Об'єктивні ознаки співучасті виявляються в тому, що: 1) співучасть є тільки там, де в злочині беруть участь кілька осіб (хоча б дві особи). Причому кожна з цих осіб повинна мати ознаки суб'єкта злочину - тобто бути фізичною особою осудною і досягти віку кримінальної відповідальності; 2) співучасть - це діяльність спільна. Спільність як об'єктивна ознака співучасті містить такі три моменти: ¦ злочин вчиняється загальними зусиллями всіх співучасників (роль, функції кожного з співучасників можуть відрізнятися, але при цьому злочин — це результат загальної, спільної діяльності всіх співучасників, кожний з них вніс у вчинення злочину свій внесок); ¦ спільність означає, що наслідок, який досягається в результаті вчинення злочину, є єдиним, неподільним, загальним для всіх співучасників (За цей наслідок відповідальність несуть всі співучасники, незалежно від тієї ролі, яку кожний з них виконував у злочині.
Якщо три особи вчинили вбивство, то кожний з них повинен нести відповідальність за вбивство, а не за 1/3 вбивства, хоча він сам безпосередньо і не вбивав жертви.); ¦ спільність при співучасті означає, що між діями співучасників і тим злочином, що вчинив виконавець, має місце причинний зв'язок.Суб'єктивніознаки співучасті виражені в законі словами - злочин вчиняється умисно і спільно. З цього формулювання закону випливає, що: співучасть можлива лише в умисних злочинах (із закону випливає однозначний висновок — співучасть у злочинах, вчинених з необережності, неможлива); всі особи, що беруть участь у злочині (всі співучасники), діють умисно (якщо одна особа діє з необережності, а інша, використовуючи це, діє умисно, - співучасть відсутня (напр., працівник міліції залишає через недбайливість у неналежному місці пістолет, а хтось, використовуючи це, заволодіває зброєю і вчиняє з його використанням умисне вбивство).
Закон (ст. 26). говорячи про умисел при співучасті, не вказує види такого умислу, допускаючи тим самим, що він може бути як прямим, так і непрямим. Останній може мати місце в поведінці співвиконавця або пособника. Що стосується мотивів дій співучасників, то вони можуть бути як однаковими, так і різними.
Види співучасників
Організатор (ст. 27 ч.3 КК |
Виконавець (ст.. 27 ч. 2 КК) |
Підбурювач (ст.. 27 ч.4 КК |
Пособник (ст..27 ч.5 КК) |
|
- особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК |
- особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом, або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину |
- особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками; - особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи здобути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину |
Несе відповідальність за всі злочини, вчинені членами групи. |
Несе відповідальність за всі злочини, які вчинені ним особисто та ті, в яких приймав безпосередню участь |
Несуть відповідальність тільки за ті діяння, які вчинив кожен з них і які охоплювали їх умислом |
|
