23. Поняття складу злочину, його види.

Склад злочину - це сукупність встановлених кримінальним законом об'єктивних та суб'єктивних ознак, що характеризують суспільно небезпечне діяння як злочин.

Злочин - це певне суспільно небезпечне діяння, явище реальної Дійсності, яке має ряд індивідуальних ознак. А склад злочину - це сукупність передбачених законом лише найбільш істотних та типових ознак,

необхідних для визнання певного суспільно небезпечного діяння злочином. Склад злочину - це правове поняття, правова конструкція злочину певного виду, іншими словами - це шаблон, який дозволяє в будь-якому діянні визначити наявність чи відсутність ознак злочину.

Всі склади злочинів поділяються на такі групи та види:

І група - критерієм розподілу є характеристика ступеня тяжкості

складу злочину:

1) основний склад злочину - це склад того чи іншого злочину без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 115, ч. 1 152 КК);

2) привілейований склад злочину (склад злочину з пом'якшуючими обставинами) - це склад злочину з такими обставинами, які дають можливість законодавцю значно пом'якшити розмір та вид покарання за діяння, що містить основний склад злочину (ст. ст. 116, 117, 118 КК);

3) кваліфікований склад злочину (склад злочину з обтяжуючими обставинами) — це склад злочину, який містить обтяжуючі вину особи обставини, наявність яких тягне підвищену у порівнянні з основним складом злочину відповідальність і більш тяжке покарання (ч. 2 ст.115, ч. 2, 3,4 152KK);

ІІ група — критерієм розподілу є конструкція складу злочину в залежності від наявності наслідків злочину, зазначених в законі:

4) матеріальний склад злочину-в якому законодавець момент закінчення злочину пов'язує із вчиненням суспільно небезпечного діяння і настанням суспільно небезпечних наслідків, при цьому між ними обов'язково повинен бути необхідний причинний зв'язок (умисне вбивство, крадіжка тощо)

М = Д + Н,де М - матеріальний склад злочину Д - суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність) Н - суспільно небезпечні наслідки

+ - причинний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками;

5) формальний склад злочину - в якому законодавець момент закінчення злочину пов'язує лише із вчиненням суспільно небезпечного діяння, а настання суспільно небезпечних наслідків не с обов'язковим (державна зрада, розголошення державної таємниці тощо);

Ф = Д, де Ф - формальний склад злочину Д - суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність);

6) усічений склад злочину- в якому законодавець момент закінчення злочину переносить на більш ранню стадію - на стадію готування чи замаху на злочин внаслідок його підвищеної суспільної небезпечності (розбій, бандитизм тощо);

У = Г або 3, де У — усічений склад злочину

Г - готування до злочину (підшукання або пристосування засобів чи знарядь створення умов)

З - замах на злочин (закінчений чи незакінчений).

КЛАСИФІКАЦІЯ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНУ

За суспільною небезпечністю	За конструкцією	За наслідками
Основний (без пом'якшуючих та обтяжуючих обставин)	Матеріальний (М = Д + Н)	3 фізичною шкодою (ст. 115, 121, 122, 125 КК)
Привиїейований (основний + пом'якшуючі обставини)	Формальний (Ф = Д)	3матеріальною шкодою (ст.. 185, 186, 190 КК)
Кваліфікований (основний + обтяжуючі обставини)	Усічений (У = Г або 3)	3 ідеологічною, політичною шко дою (ст. 111, 112, 114 КК)
О собливо кваліфікований (основний + особливо обтяжуючі обставини)		Без шкоди (моральна шкода - її відшкодування в цивільно-правовому порядку)(ст..109, 132 КК)