
- •1. Кпу: поняття, предмет, завдання, система
- •2. Кримінально-правова політика
- •3. Наука
- •4. Кримінальне законодавство України та його система
- •5. Поняття Закон про кримінальну відповідальність, його ознаки та значення.
- •6. Структура кримінального закону та кку
- •7. Кримінально-правові норми та їх види
- •8. Диспозиція
- •9. Санкція
- •10. Тлумачення кримінального закону: види та прийоми
- •11. Територіальний принцип дії кримінального закону України.
- •12. Принцип громадянства в кримінальному праві України.
- •13. Космополітичний (універсальний) принцип.
- •14. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •15. Порядок прийняття та вступу кримінального закону в силу
- •17. Зворотна сила кримінального закону
- •18. Правові наслідки засудження за межами України
- •19. Статті 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
- •20, 22. Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочину.
- •23. Поняття складу злочину, його види.
- •24. Склад злочину та його елементи
- •25. Співвідношення поняття злочину та складу злочину
- •26. Квалифікація злочинів
- •27. Конкуренція норм в кримінальному праві України
- •28. Імплементація норм міжнародного права в кримінальне законодавство України
- •29. Елементи та ознаки складу злочину
- •30. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину
- •31. Поняття та класифікація об'єктів злочину.
- •32, 33, 34. Загальний, родовий, безпосередній об’єкт складу злочину та його значення
- •35. Багатооб’єктні злочини
- •36. Поняття основного, додаткового, факультативного об’єктів злочину та їх співвідношення
- •37. Предмет злочину
- •38. Поняття та ознаки об'єктивної сторони злочину.
- •39. Суспільно-небезпечне діянні
- •40. Непереборна сила, непереборний фізичний примус, психічний примус, та їх значення в Кримінальному праві України.
- •41. Злочинні наслідки та їх види
- •42. Причинний зв'язок
- •43. Факультативні ознаки об`єктивної сторони складу злочину
- •50. Суб'єкт злочину та його ознаки.
- •51. Осудність і неосудність в кримінальному праві України, критерії неосудності.
- •52. Фізіологічне та патологічне сп'яніння
- •53. Вік кримінальної відповідальності
- •54 Спеціальний суб'єкт злочину
- •55. Зменшена (обмежена) осудність
- •56.Суб'єктивна сторона складу злочину та її ознаки. 14
- •57.Форми вини та її види.
- •58.Умисел та його види.
- •59. Співвідношення прямого та непрямого умислу
- •61. Види умислу
- •62. Необережність та її види.
- •63. Змішана форма вини
- •64. Інтелектуальні і вольові ознаки умислу.
- •65. Злочинна самовпевненість та її відмінність від непрямого умислу.
- •66. Злочинна недбалість та її критерії.
- •67. Казус в кримінальному праві
- •68. Поняття та види помилок в кримінальному праві.
- •69. Юридична помилка та її види.
- •70. Фактична помилка та її види.
- •71. Кримінальна відповідальність в кримінальному праві України та її підстави.
- •72. Підстави кримінальної відповідальності
- •73. Поняття стадій вчинення злочину та їх види
- •74. Готування до злочину
- •75. Замах на злочин, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки
- •76. Попередня злочинна діяльність, її правове значення.
- •77. Закінчений злочин
- •78. Поняття виявлення умислу на вчинення злочину і його значення для попередження злочинів
- •79. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від діяльного каяття.
- •80. Співучасть у злочині
- •81. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті
- •82. Види співучасників
- •83. Ексцес виконавця та його види
- •84. Особливості добровільної відмови співучасників від доведення злочину до кінця
- •85. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
- •86.Форми співучасті.
- •87. Відповідальність за невдале підбурювання і пособництво
- •88. Підстави та межі кв при співучасті
- •89.Поняття і види причетності до злочину.
- •90. Приховування злочину та його види
- •91. Недонесення про злочин
- •92. Потурання злочину
79. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від діяльного каяття.
Добровільною відмовою, як передбачає ч. 1 ст. 17 КК, є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
Добровільна відмова має відповідати таким умовам:
особа припиняє розпочату злочинну діяльність добровільно, з особистої волі;
злочинна діяльність припиняється остаточно, без наміру в майбутньому поновити її;
своєчасність;
усвідомлення особою можливості довести злочин до кінця.
У разі добровільної відмови при незакінченому злочині особа свідомо, зі своєї власної волі припиняє розпочату злочинну діяльність. Рішення про припинення розпочатої злочинної діяльності особа приймає самостійно, але ініціатива добровільної відмови може належати й іншим особам (друзям, родичам, навіть співробітникам правоохоронних органів або жертві), але рішення приймає особа, яка при цьому добровільно відмовляється від доведення злочину до кінця, хоча й могла довести його до кінця. Тому ми говоримо саме про добровільність.
Особа припиняє злочинну діяльність остаточно без наміру поновити її в майбутньому, якщо має місце перерва у вчиненні злочину, його тимчасове призупинення при намірі в майбутньому довести злочин до кінця, добровільна відмова відсутня, і особа підлягає відповідальності за готування до злочину або за замах на нього.
Питання про своєчасність добровільної відмови пов'язане з питанням про те, на яких стадіях вчинення злочину можлива добровільна відмова.
Аналіз норм Особливої частини КК дозволяє дійти висновку, що добровільна відмова на стадії готування до злочину можлива в усіх без винятку випадках у формі бездіяльності.
Спеціалісти стверджують, що на стадії незакінченого замаху на злочин добровільна відмова, як і під час готування до злочину, можлива завжди.
На стадії закінченого замаху на злочин добровільна відмова при незакінченому злочині можлива лише в тих випадках, коли між злочинним діянням і його суспільно небезпечними наслідками є певний проміжок часу і особа може своїми діями попередити суспільно небезпечні наслідки.
Добровільну відмову при незакінченому злочині слід відрізняти від дійового каяття.
Дійове каяття — це такі дії особи, які свідчать про осуд нею вчиненого злочину і про прагнення зменшити тим чи іншим чином його наслідки.
ВІДМІННІСТЬ ДІЙОВОГО КАЯТТЯ ВІД ДОБРОВІЛЬНОЇ ВІДМОВИ ВІД ДОВЕДЕННЯ ЗЛОЧИНУ ДО КІНЦЯ
Дійове каяття |
Добровільна відмова |
1) можливе як при незакінченому та і при закінченому злочині; 2) може виявлятися тільки в діях (активній поведінці); 3) може бути як в умисних злочинах (при прямому і непрямому умислі), так і в необережних (при злочинній самовпевненості і недбалості); 4) при дійовому каятті склад злочину має місці і тому найчастіше воно розглядається, як обставина, up пом 'якшує покарання. |
1) можлива лише при незакінченому злочині; 2) може виявлятися як в діях так і в бездіяльності; 3) можлива лише при злочинах вчинених з прямим умислом: 4) при добровільній відмові особа звільняється від кримінальної відповідальності саме внаслідок добровільної відмова від вчинення злочину, що свідчить про відсутність в її діях складу злочину. |