- •1 Відкрите акціонерне товариство „комбінат „запоріжсталь”
- •1.1 Історія комбінату
- •1.2 Структура виробництва
- •1.3 Споживачі
- •1.4 Сертифікація
- •1.5 Екологія
- •2 Мартенівський цех
- •2.1 Міксерне відділення
- •2.2 Шихтовий двір
- •2.3 Пічний проліт
- •2.4 Розливний проліт
- •2.5 Цеха переробки составів
- •3 Подробиці зважування металошихти
- •3.1 Зважування лому і сипучих матеріалів та чавуну
- •3.2 Забруднення металошихти
- •3.3 Визначення маси сталі
- •3.4 Величини питомих витрат металошихти і інших параметрів виробництва
- •4 Технологія виплавки
- •4.2 Заправлення печі
- •4.3 Теплові режими печей
- •4.4 Шихтовка плавок
- •4.5 Завалка
- •4.6 Прогрів шихти
- •4.7 Заливка чавуну
- •4.8 Плавлення
- •4.9 Спуск шлаків
- •4.10 Доведення плавки
- •4.10.1 Полірування
- •4.10.2 Чисте кипіння
- •4.11 Розкислення й легування сталі
- •4.11.1 Розрахунок розкислювачів
- •4.11.2 Розкислення напівспокійної сталі ковшового варіанта розкислення
- •4.12 Випуск плавки
- •5. Характеристика печей
- •Дуттеві режими
- •6. Киснево-аргонна продувка
- •6.1 Короткий опис і технічна характеристика системи подачі аргону
- •6.2 Порядок роботи системи
- •6.3 Підготовка системи подачі аргону до роботи
- •6.4 Продувка ванни киснево-аргонними сумішами
- •6.5 Продувка металу киснево-аргонними сумішами в печі
- •6.6 Розкислення металу, продутого киснево-аргонними сумішами в печі
- •7. Розливання сталі
- •7.1 Загальні положення по розливанню сталі
- •7.2 Розливання сталі
- •8. Положення фурм і витрати кисню в ході продувки
6.5 Продувка металу киснево-аргонними сумішами в печі
Продувка металу киснево-аргонними сумішами через сводовые фурми перед випуском з печі виробляється при виплавці в ДСПА-1 сталі марок 08кп/нс х/к й 08Ю всіх призначень.
На плавках із продувкою металу киснево-аргонними сумішами завалка шихтових і матеріалів, що флюсують, заливання чавуну, плавлення, доведення й режим продувки ванни киснем, здійснюються відповідно до діючої технологічної інструкції (ТІ 226-Ст.М.-02-03)
Тиск аргону в магістралі перед початком продувки повинне становити
1,5 МПа й по ходу продувки не повинне бути менш 0,9 МПа.
Продувка ванни виробляється через три фурми. У випадку виходу з ладу кисневої фурми допускається продувка металу через дві фурми.
Продувка металу в печі киснево-аргонними сумішами починається при досягненні змісту вуглецю, у ванні не більше: 0,20%.
Залежно від характеру доведення плавки для продувки металу використаються киснево-аргонні суміші наступного складу:
При необхідності нагрівання металу по ходу продувки при одночасному його обезвуглероживані використається суміш кисню й аргону в співвідношенні 2:1 (витрати 4000нм3/година й 2000нм3/годину відповідно).
При необхідності підтримки температури металу на одному рівні при триваючому його обезвуглероживані використається суміш кисню й аргону в співвідношенні 1:1 (витрати по 3000нм3/годину).
Продувка ванни киснево-аргонними сумішами припиняється при змісті вуглецю в металі 0,04-0,06%, при виплавці сталі 08Ю и 0;06-З,08% - при виплавці сталі марок 08кп й 08пс і температурі металу на 5-10 °С вище температури металу перед випуском плавок, виплавлюваних за звичайною технологією.
Продувка металу чистим аргоном виробляється безпосередньо після закінчення продувки ванни киснево-аргонними сумішами із зануренням фурм у метал на глибину 200-300 мм нижче рівня розділу "шлак-метал", при цьому температура охолодної фурми води повинна становити 50-60 °С.
Витрата чистого аргону при продувці ванни через три фурми повинен становити 3000-3200нм3/годину, а при продувці через дві фурми - 2500-3000 нм3/годину.
У період продувки ванни чистим аргоном здійснюється подача палива через сводові пальники.
Тривалість продувки ванни чистим аргоном для сталі всіх марок повинна бути 5-10 хв. Безпосередньо після закінчення продувки плавка випускається з печі при такій же температурі металу як на плавках, виконуваних за звичайною технологією.
По закінченні продувки ванни киснем, киснево-аргонними сумішами й чистим аргоном відбираються проби металу для контролю змісту вуглецю, марганцю й сірки.
Час відбору проб й їхній хімічний аналіз, тривалість продувки киснево-аргонними сумішами й чистим аргоном, їхня витрата фіксуються в паспорті плавки.
6.6 Розкислення металу, продутого киснево-аргонними сумішами в печі
При розкисленні всіх марок стали, виплавлюваних із продувкою металу киснево-аргонними сумішами в печі кількість раскислювачів, що вводять у ківш, визначається з урахуванням результату аналізу проби металу, відібраної після закінчення продувки ванни чистим аргоном.
Розкислення сталі марок 08кп й 08нс/продутої киснево-аргонними сумішами в печі, виробляється відповідно до діючої технологічної інструкції ТІ 226-ст.М-02-03, при цьому орієнтовний вигар марганцю становить 40-55%.
Розкислення стали марки 0,8Ю, продутої киснево-аргонними сумішами в печі, виробляється відповідно до діючої технологічної інструкції ТІ 226-СТ.Н.-02-03, при цьому використається суміш звичайного високо вуглецевого феромарганцю зі змістом кремнію не більше 1,1% і середнєвуглецевого (не більше 2,0% вуглецю) феромарганцю з таким же змістом кремнію у відношенні 1:1 (по 50% від усього потрібного для розкислення феросплаву).
Розрахунок кількості феромарганцю, що вводить у ківш при розкисленні стали 0,8Ю виробляється з урахуванням необхідності одержання марганцю в готовій сталі в межах 0,20-0,30% й орієнтовного вигару марганцю з феромарганцю в межах 45-60%.
Для регулювання окислюваності металу в ковші при виплавка стали 08Ю, продутої киснево-аргонними сумішами використається тільки чушковий алюміній, витрата якого повинен становити не більше 20кг на ківш сталі.
Схема киснево-аргонної установки наведена в додатку 2.