Обсяг виробництва хліба і хлібобулочних виробів в Україні

Показники	Роки
	1990	2004		2005		2006		2007		2008		2009		2010
Виробництво хлібаі хлібобулочних виробів в Україні,тис. тн.	6701	2335		2307		2264		2160		2034		1978		1754
Продовження табл. 2.1
Кількість населення в Україні, млн. осіб	51,84		48,0		47,6		47,3		46,9		46,6		46,4	46,1
Виробництво на одну особу в Україні, кг.	129,3		48,6		48,47		47,87		46,06		43,65		42,63	38,1

За оцінкою експертів [11], сьогодні місткість вітчизняного ринку хліба і хлібобулочних виробів оцінюється приблизно в 4,1-4,2 млн. тн. на рік. Оцінка обсягу ринку хлібопродуктів України визначалася виходячи з розрахунку щоденної біологічної норми споживання хліба на одну людину у 240 г. або 87,6 кг. на рік [8]. Якщо порівняти приведені дані в табл. 2.1, то виробництво хліба і хлібобулочних виробів на одну людину в Україні в 2009 році складає на рік 38,1 кг., що в перерахунку на день складає 104 грам. Зіставляючи експертні оцінки місткості ринку і офіційну статистику, можна констатувати, що хліб і хлібобулочні вироби виробляються і, природно, споживаються в 2,3 рази менше, ніж щоденна мінімально необхідна біологічна норма споживання. Достовірність такого рівня споживання хліба в день на одного українця представляється досить сумнівним і неможливим в умовах мирного часу (100 грам в день споживання хліба – норма блокадного Ленінграда в період Другої світової війни).

В силу цього можна стверджувати, що офіційні показники обсягу виробництва хліба і хлібобулочних виробів в Україні не відбивають реального стану справ. Враховуючи традиційний характер споживання хліба українцями і соціальну значущість цього продукту, а також швидкий розвиток невеликих виробництв з випічки хліба, можна припустити, що якщо і скоротилося споживання хлібопродуктів в Україні, то, швидше за усе, не в такому масштабу. За інформацією аналітиків Універсальної інвестиційної групи, українці з'їдають хліба на 50-75% більш, ніж європейці, тобто більше 100 кг. на рік [12].

Українські фахівці [5, 8, 12, 10] такий рівень споживання вважають цілком реальним, а невідповідність його з офіційною статистикою пояснюють значним виробництвом хліба і хлібобулочних виробів в «тіньовому» секторі. Ситуація що склалася, в хлібопекарській галузі, примушує багатьох виробників хлібопродуктів удаватися до спотворення реальних обсягів виробництва. Це відбувається внаслідок того, що багато керівників хлібопекарських підприємств бачать в «тінізації» можливість компенсації витрат і підвищення прибутковості виробничо-господарської діяльності. Підтвердженням цьому може служити аналіз динаміки «тіньового» ринку хліба і хлібопродуктів в Україні, поданий в табл. 2.2

Таблиця 2.2

Динаміка «тіньового» ринку хліба і хлібобулочних виробів в Україні

Показники	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
1. Виробництво хліба і хлібобулочних виробів в Україні (Держкомстат), тис. тн.	2335	2307	2264	2160	2034	1978	1754
2. Динаміка змін виробництва хліба і хлібобулочних виробів в Україні (база 2003 рік), %	100	98,8	97,0	92,5	87,1	84,7	75,1
3. Реальний ринок хліба і хлібобулочних виробів в Україні (експерти), тис. тн.	4100 – 4200	4100 – 4200	4100 – 4200	4100 – 4200	4100 – 4200	4100 – 4200	4100 – 4200
4. Обсяг «тіньового» ринку хліба і хлібопродуктів Україні (р.3 – р. 1), тис. тн.	1765 – 1865	1743 – 1893	1836 – 1936	1940 – 2040	2066 – 2166	2122 – 2222	2346 – 2446
5. Питома вага «тіньового» ринку у обсягу реального ринку хліба і хлібобулочних виробів в Україні (р. 4 : р. 3) х 100, %	43,0 – 44,4	42,5 – 45,1	44,8 – 46,1	47,3 – 48,6	50,4 – 51,6	51,8 – 52,9	57,6 – 58,6
Продовження табл.2.2
6. Динаміка змін «тіньового» ринку хліба і хлібобулочних виробів в Україні (база 2003 рік), %	100.0 – 100,0	98,8 – 101,6	104,2 – 103,8	110,0 – 109.5	117,2 – 116,2	120,5 – 119,1	134,0 – 132,0
7. Середнє значення динаміки змін «тіньового» ринку хліба і хлібобулочних виробів в Україні (база 2003 рік)
	100,0	100,2	104,0	109,8	116,7	119,8	133,0
8. Індекс темпу росту змін «тіньового» ринку хліба і хлібобулочних виробів в Україні	-	1,002	1,04	1,056	1,063	1,027	1,11

Виходячи з наведеної оцінки експертів [10], які визначив реальний ринок хлібопродуктів України у розмірі 4,1–4,2 млн. тн., можна шляхом простого розрахунку визначити обсяг українського «тіньового» ринку хлібопродуктів в межах 2,346–2,446 млн. тн. у 2009 році (табл. 2). В середньому збільшення «тіньового» ринку хлібопродуктів в 2009 році по відношенню до 2003 року склало

33,0%. За останні сім років збільшення «тіньового» ринку хліба відбувається на фоні загального зменшення офіційного (статистичного) виробництва хліба і хлібобулочних продуктів. Доказом цьому може служити динаміка змін обсягів виробництва хліба і хлібопродуктів в Україні, подана у табл. 2.2 на основі даних Державного комітету статистики. Динаміка змін обсягів офіційного виробництва хлібопродуктів в Україні відбиває стійку тенденцію його зменшення. У 2009 році порівняно з 2003 роком обсяг офіційного виробництва хліба і хлібобулочних виробів скоротився в Україні на 24,9%. Така тенденція збереглася і в 2010 році. За попередніми даними Держкомстата, представленими на офіційному сайті, в 2010 році обсяг виробництва хлібопродуктів склав 1,7 млн. тн., що на 54 тис. тн. менше ніж в 2009 році.

Досліджуючи дані надані у табл. 2.2, слід також відмітити, що найбільш значний темп зміни «тіньового» ринку спостерігався в 2009 році (індекс зростання – 1,11). У цьому ж році сталося різке збільшення частки «тіньового» ринку на 13,2% по відношенню до 2008 року, внаслідок чого сталося зміщення обсягів виробництва хліба і хлібобулочних виробів у бік «тіньового» сектора. У 2009 році вже його частка складала 57,6-58,6% від загального об'єму реального ринку хлібопродуктів (табл. 2.2).

«Тінізація» діяльності у сфері виробництва хлібопродуктів багато в чому відбувається через те, що держава досить жорстко регулює виробництво хлібопродуктів не лише встановленням граничного рівня рентабельності, але і адміністративними методами. Використання таких інструментів аж ніяк не сприяє розвитку галузі. Адміністративні методи і обмеження цін тільки посилюють стан справ в галузі.

В Україні відсутній єдиний механізм формування ціни на хліб, тому в різних регіонах ціна може значно відрізнятися. Найдешевший хліб виробляють у м.Києві, де галузь дотується з 2000 року. Також дотації отримують одеські хлібовиробники, але при цьому хлібні вироби у південному регіоні найдорожчі. У більшості областей виробники не отримують дотацій від муніципалітетів, але підписали меморандум про непідвищення цін на «соціальні» сорти хліба, притаманні для кожного регіону. Незважаючи на такі заходи, у 2008 році відбулося суттєве підвищення цін на хліб та хлібобулочні вироби – загалом за підсумками року на 27,6% (Рисунок 2.1.), що, насамперед, викликано збільшенням собівартості продукції, у т.ч. внаслідок зростання цін на енергоносії. Також суттєво зросли фінансові витрати та збільшилася заборгованість за валютними кредитами, що залучалися для придбання імпортного обладнання, в результаті девальвації національної валюти.

У 2009 році ціни підвищували окремі виробники, які не переглядали ціни наприкінці 2008 року. У 2010 року ціни на хлібобулочні вироби зростали більш помірно, ніж у попередніх роках. У І кварталі 2010 року середній рівень роздрібної ціни на хліб пшенично-житній становив 3,42 грн./кг (на 6,9% вище, ніж торік), на пшеничний – 3,49 грн./кг (на 9,0% більше, ніж торік), у ІІ кварталі відповідно 3,50 грн.кг (+6,1%) та 3,56 грн./кг (+7,9%).

Рисунок 2. 1 Індекс цін виробників хлібу та хлібобулочних виробів в Україні у 2009-2011рр., %

Необхідно зауважити, що протягом останніх років змінювалися смаки населення, а саме зменшилось споживання «соціальних» сортів хліба, що сприяло розвитку напряму виробництва «елітних» сортів, дозволяючи зменшити залежність виробників хліба від державного регулювання. На сьогодні кількість «соціального» хлібу, який випікається з борошна низьких сортів, та виробництво якого регулюється державою, складає близько половини від загального обсягу випуску. В умовах кризи та падіння платоспроможності населення попит на «елітні» сорти зменшується, що уповільнить розвиток цього напряму виробництва.

Незважаючи на важливе соціальне значення хліба та хлібопродуктів  в споживанні населення, в Миколаївській області останні  7 років  відсутній системний механізм за спостереженням і прогнозуванням цивілізованого ринку хліба і хлібопродуктів, який включає моніторинг ринку, прогнозування основних тенденцій розвитку, маркетинговий моніторинг, системний ефективний контроль за виробництвом та реалізацією якісної продукції.

            За станом на 01.11.11 на території Миколаївської області діяльність з виробництва хліба та хлібобулочних виробів здійснюють 112 суб'єктів підприємницької діяльності.

За даними податкової адміністрації 51 виробник знаходиться на загальній системі оподаткування, 40 - фізичні особи підприємці є платниками єдиного податку, 21  - платниками фіксованого сільгоспподатку.

            Відповідно до прогнозних обсягів споживання хліба та хлібобулочних виробів, які розраховані відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2000 року № 656 „Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення”, добове споживання населенням області хліба та хлібобулочних виробів становить 280 тонн.

          Загальні проектні потужності всіх виробників хліба та хлібобулочних виробів в цілому по області становлять 475 тонн  на добу. Разом з тим фактичне добове виробництво хліба становить всього  150 тонн або 53,6% до потреби.

          Основними виробниками хліба та хлібобулочних виробів на території Миколаївської області є ВАТ „Миколаївхліб” та ТОВ „Коровай”, які щодобово виробляють  відповідно 65 тонн та 24 тонни, що становить 60% до загальних обсягів виробництва.

  Інші 110 суб'єктів підприємницької діяльності виробляють  60 тонн хліба, що становить 40%.

  Практично втрачені обсяги по виробництву хліба та хлібобулочних виробів на підприємствах споживчої кооперації в районах області. Питома вага підприємств облспоживспілки в загальних обсягах виробництва хліба по області складає всього  6,6 %.

Забезпечення міст та районів хлібом за рахунок власного виробництва  становить: у м. Вознесенську (44,1%), м. Миколаєві (69%), м. Первомайську (52,7%), Арбузинському районі -62%, Баштанському-19%, Березанському- 23,3%, Березнегуватському-25,1%, Братському-22,8%, Веселинівському-15,2%, Вознесенському – 4,5%, Врадіївському – 34,6%, Доманівському -84,7%, Єланецькому – 31%, Жовтневому – 12,2%, Казанківському – 36,6%, Кривоозерському – 45,2%, Миколаївському -4,5%, Ново бузькому – 17,4%, Новоодеському -10,3%, Очаківському -40,7%,    Первомайському -23,5%, Снігурівському – 18,8%.

Таким чином, ні один район не забезпечує потреби населення в споживанні хліба та хлібобулочних виробів за рахунок власного виробництва. За останні роки райони та міста області перетворились в імпортерів хліба та хлібобулочних виробів.

На території Снігурівського району знаходиться лише одна хлібопекарня, яка забезпечує населення в хлібобулочних виробах лише на 18,8 %, як сказано вище.