12.З якою реальністю має справу економічна соціологія? …

Економічна соціологія — це інтегральна наука, що вивчає соціальні процеси та явища, що відбуваються у сфері економіки.

Макроекономіка базується на мікроекономічних явищах та процесах, що означає:

· макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм;

· макроекономічні закономірності відображають тенденції масової поведінки на мікрорівні;

· при побудові макроекономічних моделей виходять із припущення про те, що домогосподарства та фірми приймають оптимальні мікроекономічні рішення;

· макроекономічні процеси є результатом взаємодії економічних агентів та економічної політики держави.

13.Специфіка вивчення суспільних явищ полягає в тому,…

Загалом науки природничі (про природу) та науки соціальні (про суспільство) мають різні об'єкти пізнання, але використовують схожі загальнонаукові методи й засоби вивчення. Абсолютне розмежування чи протиставлення цих наук є неправомірним. Проте існує певна специфіка вивчення суспільних явищ, яка полягає в тому, що суспільні (соціальні) науки більшою мірою, ніж природничі, стосуються потреб та інтересів людей. Тому проблема відповідності (неупередженості) досліджень соціальних явищ є більш гострою і важкорозв'язною. Але вона розв'язується так само, як і в наукових дослідженнях природи, — шляхом удосконалення засобів і методів вивчення соціальних проблем.

14.Порівняйте погляди г. Спенсера та к. Маркса …

Герберт Спенсер (1820—1903) є одним із засновників органічного (біологічного) напрямку в соціології. Спенсер порівнював суспільство з біологічним організмом, кожний “орган” (соціальний інститут) якого виконує певну функцію і тим самим сприяє функціонуванню всього суспільства. Проте, таке порівняння, за Спенсером, не означає повного ототожнення живого соціального організмів.

Розвиваючи ідеї “органічної” соціології, Спенсер вважав, що в біологічному організмі “частини” (окремі органи) існують заради “цілого”, а в соціальному організмі — “ціле” суспільство) існує для блага своїх “частин” (окремих членів суспільства).

Структура суспільства (соціального організму) в ході свого еволюційного розвитку ускладнюється: зростає чисельність населення, з’являються нові види діяльності, виникають нові соціальні інститути, окрема особистість стає більш самостійною, незалежною від суспільства.

Як прибічник теорії соціального дарвінізму, Спенсер вважав, що економічна конкуренція в промисловому типі суспільства виконує роль природного добору, в результаті якого виживають найбільш пристосовані та обдаровані. При цьому соціальні революції він розглядав як хворобу, як явища, що руйнують єдність соціальної системи.

Стосовно марксистської ідеї «органічної цілісності суспільства» слід підкреслити, що сам Маркс неодноразово вживав стосовно суспільства такі вирази, як «соціальний організм», «органічна цілісність», «тоталітарність» тощо. Засновник марксизму надавав винятково великої ваги проблемі функціональної інтеграції сучасного йому суспільства, де всі елементи, як він вважав, підпорядковані одній меті. К. Маркс зазначав, що предметом його аналізу є не суспільство, а певна специфічна соціальна організація - суспільно-економічна формація - історичний тип соціальних відносин, підґрунтям яких є матеріальне виробництво. Теоретик марксизму заявляв, що кожному періоду розвитку суспільства притаманні особливий розвиток продуктивних сил та виробничих відносин. Серед суспільно-економічних формацій він виділив первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, комуністичну, що йде на зміну капіталістичній і яка є вінцем суспільного прогресу. Згідно його вчення невідповідність продуктивних сил виробничим відносинам завжди веде до соціальних потрясінь - до революції, підґрунтям і предтечею якої є загострення класової боротьби. Отже, концепція Маркса протистоїть теорії еволюціонізму Спенсера.