§ 2. Право апеляційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції та процесуальний порядок його реалізації

Право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції шляхом подання заяви та апеляційної скарги — це надана законом можливість на порушення функціональної діяльності суду апеляційної інстанції на новий (повторний) розгляд цивільної справи і перевірки ухвалених по ній рішень і постановлених ухвал на відповідність їх вимогам законності і обґрунтованості.

Правом на подання апеляційної заяви і скарги наділені сто­рони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (ст. 292 ЦПК України).

До складу осіб, які беруть участь у справі позовного прова­дження, ст. 26 ЦПК України включила сторін, третіх осіб, представників сторін і третіх осіб, а у справах наказного та ок­ремого провадження — заявників та інших заінтересованих осіб і їхніх представників. До осіб, які беруть участь у справі, належать органи та особи, яким законом надано право захи­щати права, свободи та інтереси інших осіб, перелік яких визначений ст. 45 ЦПК України. Всі вони мають право оскар­жити в апеляційному порядку рішення і ухвали суду першої інстанції (статті 27, 292 ЦПК України). Інші учасники ци­вільного процесу, які не брали участі у справі, мають право апеляційного оскарження рішення суду, яким вирішені пи­тання про права і обов'язки таких осіб.

Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднати­ся до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої во­ни виступали. А також мають право приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Заява таких осіб про приєднання до апе­ляційної скарги може бути подана до початку розгляду спра­ви в апеляційному суді, за її подання державне мито (судо­вий збір) не сплачується (ст. 299 ЦПК України). Тому право на апеляційне оскарження включає в себе також право на

476

вступ до процесу у справі, розпочатому в апеляційній ін­станції.

Реалізація права апеляційного оскарження обумовлена встановленими ст. 294 ЦПК України процесуальними строка­ми. Для подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції передбачений десятиденний строк з дня його проголошення, а для подання апеляційної скарги — двадцятиденний строк після подання такої заяви. Для апе­ляційного оскарження рішення про розкриття банківської таємниці встановлений п'ятиденний строк (ч. З ст. 290 ЦПК України).

Для подання заяви про апеляційне оскарження ухвали су­ду першої інстанції передбачений п'ятиденний строк з дня її проголошення, а для подання скарги — десятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.

Пропущений строк на подання апеляційної заяви, скарги може бути поновлений судом на заяву особи, яка їх подала, за наявності належних підстав. У разі їх відсутності — заява, скарга залишаються без розгляду.

Право апеляційного оскарження обумовлено об'єктом ос­карження. Ними є рішення суду першої інстанції (повністю або частково), які не набрали законної сили (ч. 1 ст. 223 ЦПК України). Обмеження в оскарженні окремих рішень суду пер­шої інстанції главою ЦПК України, якою врегульовано апе­ляційне провадження, не передбачене.

Об'єктом апеляційного оскарження окремо від рішення су­ду є також ухвали суду першої інстанції, перелік яких визна­чений ст. 293 ЦПК України. Право апеляційного оскарження реалізується заявленою вимогою, втіленою у процесуальній формі — письмовій апеляційній заяві і скарзі, а також проце­суальними діями щодо їх пред'явлення.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього по­дання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апе­ляційне оскарження (ч. 4 ст. 295 ЦПК України).

Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження та апе­ляційної скарги визначені ст. 295 ЦПК України. Апеляційна заява, скарга подаються в письмовій формі. У заяві про апе-

477

ляційне оскарження зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я особи (найменування), яка по­дає заяву, її місце проживання або місцезнаходження; 3) рішення або ухвала, що оскаржуються.

Апеляційна скарга має містити: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження; 3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) дата подання заяви про апеляційне оскарження; 5) в чому полягає неза­конність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (непо­внота встановлених обставин, які мають значення для спра­ви, та (або) неправильність встановлення обставин, які ма­ють значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмо­ви у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) не­правильне визначення відповідно до встановлених судом об­ставин правовідносин); 6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання до­казів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, ви­користаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) перелік документів чи інших мате­ріалів, що додаються. Апеляційна заява і скарга підписують­ся особою, яка їх подає, або її представником, який додає до­кумент, що посвідчує його повноваження. До апеляційних заяви та скарги додаються їх копії та копії доданих до них письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які бе­руть участь у справі.

Апеляційна заява, скарга подаються до судової палати в цивільних справах відповідного апеляційного загального су­ду: апеляційного суду області, апеляційного суду міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, військового апеляційного суду регіону, апеляційного суду Військово-Морських Сил України (ч. 2 ст. 25 Закону Ук­раїни «Про судоустрій України»), у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив су­дове рішення, що оскаржується (ст. 291 ЦПК України).

478

З метою створення сприятливих умов для реалізації заінтере­сованими особами права апеляційного оскарження, апеляційна заява, скарга подається через суд першої інстанції, рішення якого оскаржується. Одночасно копія апеляційної скарги над­силається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. .

Після одержання усіх апеляційних скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги, суд першої інстанції надсилає їх разом із справою до апе­ляційного суду. Якщо після цього до суду першої інстанції надійшли апеляційні скарги, то вони не пізніше наступного робочого дня після надходження направляються до суду апе­ляційної інстанції.

З надходженням справи до апеляційного суду вона реєст­рується і передається в порядку черговості судді-доповідачу, який протягом трьох днів вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом. Він пере­віряє відповідність апеляційної скарги вимогам ст. 295 ЦПК України і при відсутності недоліків приймає її до розгляду, а при встановленні неналежно оформленої скарги постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка може бути ос­каржена в касаційному порядку.

Апеляційна скарга, що не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України щодо її форми і змісту, а також апеляційна скарга, за яку не сплачено державне мито та у випадку несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, за­лишається без руху, про що повідомляється суб'єкт оскар­ження, і надається йому строк для усунення недоліків. Якщо у встановлений строк недоліки скарги не будуть усунуті, ос­тання вважається неподаною і повертається суб'єкту оскар­ження, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу (ч. 2 ст. 297, ст. 121 ЦПК України).

Встановивши неналежно- оформлену справу з нерозгляну-тими зауваженнями на неправомірність і неповноту фіксуван­ня судового процесу технічними засобами або заявою про ухвалення додаткового рішення, суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції і встановлює йому строк для усунення недоліків.

479

Глави 21. Апеляційне провадження

Після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд не пізніше наступного дня надсилає копії заяви і скарги та доданих до них матеріалів осо­бам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого вони можуть подати заперечення на апеляційну скаргу. Такі пояснення і заперечення мають відповідати за проце­суальною формою і змістом вимогам, що пред'являються до апеляційної скарги, передбаченим ст. 295 ЩІК України. їх мета — довести до відома суду суб'єктивні судження таких осіб з приводу підставності апеляційної скарги і переконли­вості їх обґрунтування.

Прийняття судом скарги породжує певні процесуально-правові наслідки — виникає процес у цій стадії. Особи, які бе­руть участь у справі, стають суб'єктами цивільно-процесуаль-них правовідносин в апеляційному провадженні і можуть здійснювати процесуальні права і обов'язки, визначені для них ЦПК України залежно від того, яким конкретним суб'єктом вони є.

Особа, яка подала апеляційну скаргу має право доповнити, змінити, відкликати або відмовитися від неї повністю чи част­ково (ст. 300 ЦПК України). Доповнення чи зміна апе­ляційної скарги можливі протягом строку, передбаченого на апеляційне оскарження.

Відкликання апеляційної скарги можливе до початку роз­гляду справи в апеляційній інстанції. Про відкликання апе­ляційної скарги суддя апеляційного суду, який провадив підготовку справи до розгляду, постановляє ухвалу про повер­нення скарги. Відмова від апеляційної скарги можлива протя­гом усього часу розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Прийняття відмови від апеляційної скарги вирішується апе­ляційним судом, який розглядає справу, в судовому засіданні за правилами, передбаченими ЦПК України для вчинення

розпорядчих дій.

Одночасно з прийняттям відмови від апеляційної скарги судом вирішується питання про закриття у зв'язку з цим апе­ляційного провадження. У разі його закриття особа, відмова якої була прийнята судом, позбавляється права на повторне подання апеляційної скарги.

480

Протилежна сторона (тобто відповідач за апеляційною скар­гою) може визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повно­му обсязі чи в певній частині. Таке визнання враховується апе­ляційним судом щодо встановлення наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.