3. Підготовка і розгляд справи судом апеляційної інстанції

Суддя-доповідач протягом 10 днів вчиняє такі дії:

1. з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі, зокрема про сторони, співучасників, третіх осіб, про необхідність залучення до участі у справі для надання висновку органів державної влади та місцевого самоврядування;

2. визначає характер спірних правовідносин та матеріальний закон, який їх регулює;

3. з'ясовує обставини (факти), на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, інші особи, які беруть участь у справі;

4. з'ясовує, які обставини (факти) визнаються і проти яких заперечують сторони та інші особи, які беруть участь у справі;

5. вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції;

6. за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, направлення судових доручень щодо збирання доказів, залучення до справи спеціаліста, перекладача, особу, яка надає правову допомогу (ст. 56 ЦПК); органи державної влади, органи місцевого самоврядування для подання висновків у справі (ст. 45 ЦПК);

7. за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення доказів;

8. вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Колегія суддів призначає справу до розгляду не пізніше 15 днів з дня закінчення підготовки.

Справа в апеляційному суді розглядається колегією суддів у відкритому судовому засіданні у складі не менше трьох професійних суддів (ч. З ст. 18 ЦПК). Закритий судовий розгляд допускається за мотивованою ухвалою суду з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони особистого і сімейного життя осіб, які беруть участь у справі, а також забезпечення таємниці усиновлення та охорони державної таємниці. Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.

Розгляд справи. Процесуальний порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції провадиться за правилами, встановленими для розгляду справ у суді першої інстанції, за окремими винятками (ст. 304 ЦПК).

Головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа, за чиєю апеляційною скаргою та на рішення якого суду підлягає розгляду. Він з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, перевіряє їх особу, а також повноваження службових осіб і представників.

Неявка зазначених осіб, належним чином повідомлених про час і місце судового засідання, не перешкоджає розглядові справи. Однак, якщо суд за клопотанням особи визнає причини неявки поважними, він зобов'язаний відкласти розгляд справи. Такі наслідки настають також тоді, коли щодо особи, яка не з'явилася, немає відомостей про вручення їй повістки (ст. 305 ЦПК). Апеляційний суд за заявою будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, має право відкласти розгляд справи з інших підстав, якщо визнає, що це спрямоване на забезпечення процесуальних прав і гарантій названих осіб або на більш повний апеляційний розгляд справи.

Про відкладення розгляду справи апеляційна інстанція постановляє ухвалу.

Розгляд справи після її відкладення розпочинається заново.

Якщо розгляд справи не відкладено, головуючий оголошує склад суду, який буде розглядати справу, апеляційну скаргу, а також прізвище спеціаліста, експерта, перекладача, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх право заявляти відводи.

Потім головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов'язки і встановлює, чи є у них клопотання та заяви. Останні, якщо були заявлені, вирішуються судом після заслуховування думки інших осіб, які беруть участь у справі. Клопотання і заяви можуть стосуватися доповнення, заміни, відкликання, відмови від апеляційної скарги, укладення мирової угоди сторонами, відмови від позову, визнання позову, визнання апеляційної скарги.

До прийняття відмови від позову, відмови від апеляційної скарги, до затвердження мирової угоди, суд роз'яснює позивачеві або сторонам наслідки вчинення відповідних процесуальних дій (ч. 2 ст. 174, ч. З ст. 175 ЦПК). Суд не приймає відмови від позову, визнання позову відповідачем, не затверджує мирової угоди сторін, якщо ці дії суперечать законові або порушують чиї-небудь права, свободи і охоронювані законом інтереси.

Після вирішення клопотань і заяв сторін суд переходить до розгляду справи. Суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскаржуваного рішення (ухвали) суду першої інстанції, апеляційні підстави, межі, в яких має здійснюватися перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, а також щодо досліджених доказів і обставин (фактів), встановлених судом першої інстанції (ч. 2 ст. 304 ЦПК).

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції: суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Але на реалізацію принципу публічності апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. У сферу дослідження апеляційного суду входять також докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні було неправомірно відмовлено. Він досліджує також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Якщо за межами доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції, то суд апеляційної інстанції у справах окремого провадження перевіряє справу в повному обсязі (ч. 4 ст. 303).

Після доповіді судді пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу, а у випадку подання апеляційної скарги обома сторонами, першим дає пояснення позивач. За виступами сторін пояснення дають треті особи й інші особи, які беруть участь у справі. У випадку подання нових доказів або при наявності клопотання, занесеного до апеляційної скарги про дослідження доказів, які є у справі та були досліджені судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції досліджує такі докази.

З'ясувавши обставини (факти) у справі і перевіривши їх доказами, апеляційний суд відкриває дебати сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, які реалізуються у тій самій послідовності, в якій вони давали пояснення. При цьому суд може обмежити тривалість судових дебатів.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення чи ухвали по апеляційній скарзі.

Прострочення скарги. Якщо апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції або скарга на його ухвалу були подані в установлені строки, але надійшли до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги, подання у зв'язку з пропуском їх з поважних причин були поновлені, суд апеляційної інстанції розглядає цю скаргу за правилами, встановленими для апеляційної інстанції. Залежно від обґрунтованості такої скарги суд постановляє ухвалу або ухвалює рішення, відповідно до своїх повноважень, визначених ст. 307 ЦПК, і може за наявності підстав скасувати ухвалу або рішення апеляційної інстанції (ст. 318 ЦПК).