48.Поняття та основні елементи якості трудового життя

Якість трудового життя — це систематизована сукупність показників, що характеризують умови праці в найширшому розумінні — умови виробничого життя — і дають змогу врахувати міру реалізації інтересів і потреб працівника та використання його здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаторських, комунікаційних тощо). Це поняття відображає міру задоволеності важливих особистих потреб працівника через трудову діяльність на підприємстві.

Основу концепції якості трудового життя складають:

· положення про отримання працівником в ході самореалізації задоволення від досягнень у праці як головний мотив порівняно з заробітною платою та кар'єрою;

· принцип трудової демократії (демократії на виробництві), що на рівні підприємства означає розширення автономії особистості працівника та можливості його участі в управлінні підприємством та у власності;

· розвиток працівника в концепції якості трудового життя передбачає можливості постійного професійного зростання, розвитку його найрізноманітніших здібностей.

Якість трудового життя — поняття, з одного боку, об'єктивне, стан і динаміку якого можна вимірювати певними кількісними показниками (розмір заробітної плати, тривалість робочого часу, важкість і шкідливість роботи і багато ін.). З іншого боку, якість трудового життя — поняття, безумовно, суб'єктивоване, оскільки воно відображає суб'єктивно визначену оцінку працівником умов своєї трудової діяльності. У цьому аспекті мають значення такі показники, які важко (або й неможливо) оцінити кількісно — цікавість роботи, справедливість винагороди, повага до працівника, можливості розвитку і т. ін. Однак існує певна система показників, які дають змогу охарактеризувати якість трудового життя як високу (якщо ці індикатори позитивні і змінюються на краще) або як низьку — в протилежному випадку. Висока якість трудового життя характеризується такими показниками:

1. Робота має бути цікавою саме для цього конкретного працівника.

2. Мають бути створені умови для безперервного навчання, постійного професійного зростання, розвитку здібностей працівників.

3. Винагорода і визнання праці мають бути справедливими і сприйматися як такі.

4. Умови праці мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам.

5. Нагляд з боку керівництва має бути мінімальним, однак здійснюватися завжди, коли в ньому виникає необхідність.

6. в. Працівники повинні брати участь у прийнятті рішень, що стосуються їх роботи та їх частки.

7. Мають бути забезпечені гарантії роботи та дружні взаємовідносини в трудовому колективі.

8. На належному рівні має бути побутове та медичне обслуговування працівників.

Перелік цих показників можна доповнювати. Якість трудового життя можна підвищити шляхом зміни на краще будь-якого з цих показників. Мотивуючий вплив якості трудового життя полягає не стільки у її рівні, скільки у напрямку її зміни. Тобто працівники підприємства мають відчувати турботу про себе, бачити, що умови праці в най ширшому розумінні цього слова постійно змінюються на краще.

49. характеристика високої якості трудового життя.

Одна з найбільш важливих останніх розробок в області керування людськими ресурсами зв'язана зі створенням програм і методів підвищення якості трудового життя. Дж. Р. Хекман і Дж. Ллойд Саттл визначають якість трудового життя як "той ступінь, до якого члени виробничої організації можуть задовольнити свої важливі особисті потреби за посередництвом їхньої роботи в цій організації".

Висока якість трудового життя повинне характеризуватися наступним:

• Робота повинна бути цікавої.

• Робітники повинні одержувати справедливу винагороду і визнання своєї праці.

• Робітниче середовище повинне бути чистої, з низьким рівнем шуму і гарною освітленістю.

• Нагляд з боку керівництва повинний бути мінімальним, але здійснюватися завжди, коли в ньому виникає необхідність.

• Робітники повинні брати участь у прийнятті рішень, що торкаються їх і роботу.

• Повинні бути забезпечені гарантія роботи і розвиток дружніх взаємин з колегами.

• Повинні бути забезпечені кошти побутового і медичного обслуговування.

Якість трудового життя можна підвищити, змінивши будь-які організаційні параметри, що впливають на людей. Це включає децентралізацію влади, участь у питання керівництва, навчання, підготовку керівних кадрів, програми керування просуванням по службі, навчання працівників методам більш ефективного спілкування і поводження в колективі.

Усі ці міри спрямовані на те, щоб дати людям додаткові можливості для задоволення своїх активних особистих нестатків при одночасному підвищенні ефективності діяльності організації.

50.

Створення належних умов для гідної ре-

зультативної праці є одним із імперативів

розбудови соціально орієнтованої держави.

Реалізація права на працю сприяє, з одного

боку, самовдосконаленню і розвитку творчих

здібностей людини, а з іншого боку, підви-

щенню рівня життя широких верств насе-

лення. Сприяючи ствердженню сучасних со-

ціально-трудових стандартів, держава зо-

бов’язана постійно вдосконалювати правове

регулювання ринку праці, оптимізувати

структуру зайнятості та трансформувати си-

стему оплати праці. Аналіз міжнародних нормативно-право-

вих актів і нормативно-правових актів націо-

нального трудового законодавства свідчить,

що концепція гідної праці спрямована на за-

безпечення високого рівня і якості життя

людини, що характеризуються добробутом,

доступністю соціальних благ, соціальним

статусом у рамках стратифікації суспільства.

Концепція гідної праці охоплює чотири ком-

поненти, а саме: зайнятість, права, захист,

діалог. Зайнятість передбачає гідну оплату

праці (гідні засоби існування), справедливі

та безпечні умови праці, охорону здоров’я і

праці на робочому місці, доступність проду-

ктивної та значимої праці, перспективи осо-

бистісного розвитку. Права працівників у

сфері зайнятості передбачають наявність

розвиненого трудового законодавства, що

ґрунтується на принципі верховенства права,

а також охоплюють право об’єднань, право

слова, право на професійну освіту і профорі-

єнтацію, ґендерну рівність, право ведення

колективних переговорів, відсутність будь-

яких форм дискримінації, примусової та ди-

тячої праці. Соціальний захист має забезпе-

чувати інтереси працівників у разі втрати або

зниження доходів через безробіття або трав-

мування, передбачає право на соціальне, ме-

дичне та пенсійне страхування і забезпечен-

ня. Соціальний діалог обумовлює можли-

вість представництва працівників і робото-

давців на рівні певних організацій, а також

спільного пошуку та ухвали рішень у разі

виникнення виробничих конфліктів.

Зауважимо, що одним з визначальних ін-

дикаторів виміру гідної праці є надійність

прибутку працівника (гідна та гарантована

оплата праці дає можливість якісного понов-

лення робочої сили та організації гідного

життя, сприяє соціальній відповідальності

працівників) і представництво інтересів (ко-

лективне та індивідуальне представництво

дає можливість відстоювати трудові права та

законні інтереси). Окремі аналітики також

наголошують на необхідності реалізації

принципу комплексного підходу до визна-

чення ціни праці з допомогою договірних__ (ринкових) і державних (нормативних і по-

датково-бюджетних) методів регулювання

оплати праці, що дозволяють формувати мо-

тивацію до високоефективної праці. Крім

того, Міжнародна організація праці наполя-

гає на необхідності додаткового використан-

ня таких критеріїв гідної праці: питома вага

зайнятих працівників і рівень безробіття; пи-

тома вага заробітної плати у загальному

об’ємі внутрішнього валового продукту;

об’єм державних витрат на соціальне забез-

печення і соціальне страхування.

Проблема гідної праці має комплексний

характер і може водночас розглядатися з по-

зицій працівника, роботодавця і суспільства

(держави). Критеріями гідної праці для пра-

цівника є якість праці, рентабельність виро-

бництва, безпечні умови і режим робочого

часу та відпочинку, рівень оплати праці та

встановлених соціальних гарантій, повна за-

йнятість і безстроковий контракт, виробнича

демократія та участь у прийнятті управлін-

ських рішень на виробництві, відсутність

будь-якої дискримінації, представництво ін-

тересів. Для роботодавця гідна праця пере-

важно означає рівень розвитку виробництва

та його рентабельність, якість продукції,

безпечні умови праці, режим робочого часу,

соціальна відповідальність роботодавця (рі-

вень оплати праці та соціальних гарантій,

підвищення кваліфікації працівників. Суспі-

льство (держава) під гідною працею розгля-

дає реалізацію конституційного права на

труд, високу ефективність праці, кількість і

якість продукту, нормативно-правову базу

трудових відносин, соціальну відповідаль-

ність держави (соціальне та пенсійне забез-

печення, створення умов і розвиток соціаль-

них гарантій, мінімальний рівень оплати

праці, розподіл бюджету).

Загалом, концепція гідної праці передба-

чає забезпечення соціальних прав працівни-

ків, які потребують безпечного та здорового

виробничого середовища, сумісності умов

праці з людською гідністю, можливостей для

особистісного та фахового зростання.