6. Як ви сприймаєте (розумієте) наступні висловлювання?

Н. Чернишевського «розвивати людину в людині».

Психічна діяльність людини має матеріальну основу і обумовлюється діяльністю нервової системи. Чернишевський говорив, що «все, що відбувається і проявляється в людині відбувається по одній його реальної натурі ... іншої натури в ньому немає ». Здатність людини розвиватися і вдосконалюватися є найважливішим в житті кожного. Кожен має виховувати в собі людяність, чемність, вміння слухати і бути почутим. Ф. Достоєвського – «знайти в людині людину»

Немає поганих людей, є замкнуті люди, які не можуть знайти спільної мови з іншими. Існує вираз: Зустрічають по одежці, проводжають по розуму. Це можна примінити до кожного. Не треба всіх людей прирівнювати до себе, чи когось іншого. Всі люди – індивіди. Навіть у злочинця , який є вигнанником суспільства, є такі ж якості, як і у законослухняних громадян. В кожному в першу чергу треба бачити людину.

7. Особистість – складна система, яка складається із десятків сотень елементів…

Здібності - можливості

бажання - можливості

справи - слова

бажання - реальність

ціль-результат

вимоги до робочого місця - кваліфікація

потреби - посягання

потреби - можливості

8. Як ви розумієте розповсюдженне висловлювання: «Особистість – продукт біографії людини»? Чи це так? Сучасна наука (соціологія) стверджує та спирається на постулат, що кожна окремо взята людина являє собою і людство взагалі. Вона індивідуальна у своїх особливостях і в той самий час у ній зібрані всі узагальнені особливості роду людського. Ваше ставлення до цієї тези?

9. Розкрийте, у чому, на ваш погляд, полягає різниця між підходами соціолога та економіста до економічної діяльності та економічних інститутів. А що між ними спільного?

Дослідження економічної соціології грунтується на інтеграції соціологічного й економічного підходів. Необхідність такої інтег рації зумовлюється тим, що економісти, вивчаючи економічну сферу, не беруть до уваги соціальних відносин, зокрема сімейних відносин і бюджету, а навколишнє середовище, галузі культури, освіти, охорони здоров’я розглядають лише з точки зору фінан сування й розвитку. Соціологи досліджують суспільні відносини без глибокого проникнення в економічні процеси. Інтеграція економічного й соціального підходів забезпечує визначення соціальної спрямованості розвитку економіки. Економічний підхід означає, що цілі розвитку економіки визначаються матеріальними потребами суспільства, максимізацією суспільного продукту, національного доходу, фонду споживання тощо. Соціологи розглядають цілі розвитку економіки як похідні від цілей суспільства, а саму економіку — як засіб, що дає можливість суспільству досягти розвинутого способу життя, соціальної справедливості та інших соціальних цілей. Економісти ототожнюють механізм розвитку економіки з господарським механізмом, який регулює відносини економічних інсти тутів та організацій, але носить внутрішньоекономічний характер і не охоплює відносин економіки з іншими сферами суспільства. Соціологи розглядають механізм розвитку економіки значно ширше, включаючи взаємодію не тільки економічних, а й соціаль них інститутів та організацій. Якщо економісти вивчають в основному формалізовані відносини, що грунтуються на регламентованих законодавчих нормах, посадових статусах, то соціологи враховують як формалізовані, так і неформалізовані відносини. В економічному підході людина розглядається як елемент трудових ресурсів, носій робочої сили, якого можна використовувати, розподіляти, формувати, і не враховується її поведінка. Людина в соціологічному підході виступає суб’єктом економічних і соці альних процесів із власними цінностями, особистими матеріаль ними і духовними потребами. Формулювання економічного й соціального підходів пов’я зується з розвитком відповідних відносин. Їх об’єднання визначило економічну соціологію, але в результаті інтеграції вона одержала якості, яких немає в окремих підходах. Економічна соціологія включила в арсенал дослідження факторний, системний і ситуаційний підходи. Це дозволило глибше розкрити людський, інфор маційний, науковий і культурний фактори, а також фактор часу.

10. Яке, на ваш погляд, співвідношення між економічними циклами та іншими (інноваційними, науково-технічними, соціальними)? Складіть перелік показників, за допомогою яких можна проаналізувати вплив середніх економічних циклів (так званих промислових) на: а) рівень життя різних соціальних груп; б) рівень зайнятості.

11. Як ви вважаєте, чи обов’язкова синхронність у розвитку процесів реформування економіки і змін у соціальній структурі суспільства? Аргументуйте свою відповідь.

12. З якою реальністю має справу економічна соціологія? Поміркуйте над цим питанням, адже економіки взагалі не уснує, і навіть сам термін «економіка» багатозначний. Розкрийте співвідношення понять «макроекономіка» і «мікроекономіка». У чому, на ваш поглад, полягає специфіка соціального вивчення соціально-економічних явищ (процесів) на рівні макроекономіки та мікроекономіки?

13. Специфіка вивчення суспільних явищ полягає в тому, що соціальні науки більшою мірою, ніж природничі, торкаються інтересів людей. Тому проблема вірогідності (неупередженості) соціальних дослідження є дуже гострою. Чи можна розв’язати цю проблему?

14. Порівняйте погляди Г. Спенсера та К. Маркса відносно ідеї «органічної цілісності суспільства»? Яка ваша думка з цього приводу?

Герберт Спенсер є одним із засновників органічного (біологічного) напрямку в соціології. Спенсер порівнював суспільство з біологічним організмом, кожний “орган” (соціальний інститут) якого виконує певну функцію і тим самим сприяє функціонуванню всього суспільства. Проте, таке порівняння, за Спенсером, не означає повного ототожнення живого соціального організмів. Розвиваючи ідеї “органічної” соціології, Спенсер вважав, що в біологічному організмі “частини” (окремі органи) існують заради “цілого”, а в соціальному організмі — “ціле” суспільство) існує для блага своїх “частин” (окремих членів суспільства). Структура суспільства (соціального організму) в ході свого еволюційного розвитку ускладнюється: зростає чисельність населення, з’являються нові види діяльності, виникають нові соціальні інститути, окрема особистість стає більш самостійною, незалежною від суспільства. Як прибічник теорії соціального дарвінізму, Спенсер вважав, що економічна конкуренція в промисловому типі суспільства виконує роль природного добору, в результаті якого виживають найбільш пристосовані та обдаровані. При цьому соціальні революції він розглядав як хворобу, як явища, що руйнують єдність соціальної системи. Стосовно марксистської ідеї «органічної цілісності суспільства» слід підкреслити, що сам Маркс неодноразово вживав стосовно суспільства такі вирази, як «соціальний організм», «органічна цілісність», «тоталітарність» тощо. Засновник марксизму надавав винятково великої ваги проблемі функціональної інтеграції сучасного йому суспільства, де всі елементи, як він вважав, підпорядковані одній меті. К. Маркс зазначав, що предметом його аналізу є не суспільство, а певна специфічна соціальна організація - суспільно-економічна формація - історичний тип соціальних відносин, підґрунтям яких є матеріальне виробництво. Теоретик марксизму заявляв, що кожному періоду розвитку суспільства притаманні особливий розвиток продуктивних сил та виробничих відносин. Серед суспільно-економічних формацій він виділив первіснообщинну, рабовласницьку, феодальну, капіталістичну, комуністичну, що йде на зміну капіталістичній і яка є вінцем суспільного прогресу. Згідно його вчення невідповідність продуктивних сил виробничим відносинам завжди веде до соціальних потрясінь - до революції, підґрунтям і предтечею якої є загострення класової боротьби. Отже, концепція Маркса протистоїть теорії еволюціонізму Спенсера.