Шістдесятники у мистецтві

Українські митці-шістдесятники своїми творами і активною громадською діяльністю намагалися відроджувати національну свідомість, боролися за збереження української мови та культури, сприяли демократизації суспільно-політичного життя в республіці.

Усвідомлення українською творчою молоддю злочинної суті комуністичної системи сприяло її звільненню з-під впливу ідеологічних догм «соціалістичного реалізму», підвищувало статус загальнолюдських цінностей та ідеалів. Формування світогляду Шістдесятників відбувалося під впливом гуманістичної культури Заходу, ознайомлення з якою сприяло зростанню зацікавлення до надбань власної культури, історії та традицій українського народу. Шістдесятники у своїх творах намагалися говорити про реальні проблеми життя, болючі питання, замовчувані у часи сталінізму і які хвилювали тогочасне українське суспільство.

Найвідомішими представниками Шістдесятництва були поети і прозаїки М.Вінграновський, В.Голобородько, Є.Гуцало, І.Драч, Р.Іваничук, І.Калинець, Г.Кириченко, Л. Костенко, Б. Мамайсур, Ю.Мушкетик, М. Руденко, Є.Сверстюк, І.Світличний, В.Симоненко, Г. Тютюнник, В. Шевчук; художники А. Горська, О.Заливаха, В.Зарецький, В.Кушнір, Г.Севрук, Л.Семикіна; режисери С.Параджанов, Юрій Іллєнко, Л.Осика; перекладачі Г.Кочур та М.Лукаш.

На початку 1960 років діяли клуби творчої молоді — київський «Супутник» (голова — Л.Танюк) і львівський «Пролісок» (голова — М. Косів), які стали центрами громадської діяльності Шістдесятників. У клубах відбувалися літературні зустрічі, вечори пам'яті, театральні постановки, де молоді митці формували власний світогляд та світобачення своїх слухачів і читачів.

Із 1963 розпочалася хвиля ідеологічних звинувачень на адресу Шістдесятників, насамперед у націоналізмі. Влада розгорнула кампанію цькування Шістдесятників у пресі, на засіданнях спілок та різноманітних зібраннях. Партійні та карні органи забороняли, а потім і розганяли літературно-мистецькі зустрічі та творчі вечори Шістдесятників, закривали клуби творчої молоді. Поступово більшість Шістдесятників була позбавлена можливості видавати свої твори, їх звільняли з роботи, проти них влаштовувалися провокації.

Деякі шістдесятники під тиском влади пристосувалися до нових умов і перейшли на офіційні позиції. Проте більшість Шістдесятників не змирилася і мужньо відстоювала свої переконання, їхні твори продовжували з'являтися у самвидаві, та вже замість суто культурологічних проблем усе частіше аналізувалися питання суспільно-політичного життя, зокрема колоніального становища республіки у складі СРСР та необхідності створення організованого визвольного руху.

Із середини 1960-х шістдесятники розпочали формування політичної опозиції комуністичному режиму і незабаром стали активними учасниками дисидентського руху в Україні, зокрема як члени Української гельсінської групи.

Культурна спадщина Запорізького краю зберігається і примножується

Таким є основний висновок засідання колегії управління культури і туризму облдержадміністрації «Про підсумки діяльності галузі за 2011 рік та пріоритети розвитку в 2012 році», де про виконану роботу  прозвітувала начальник управління Ірина Конарєва.

Одним з пріоритетних напрямків роботи управління культури і туризму ОДА минулого року було продовження реалізації заходів з подальшого розвитку національних заповідників «Хортиця» та «Кам’яна Могила».

- Національний заповідник «Хортиця» - це головний туристичний об’єкт регіону, минулого року там побувало понад 250 тис.туристів. Для здійснення виваженої, науково обгрунтованої роботи з подальшого розвитку заповідника було ініційовано прийняття окремої Державної цільової національно-культурної програми розвитку Національного заповідника «Хортиця» та виділення з державного бюджету 4 млн.грн. на завершення реконструкції Музею історії запорозького козацтва. Знаковою подією стала презентація в музеї унікальної пам’ятки археології – меча епохи князя Святослава, знайденого на дні Дніпра. Що ж стосується національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», там продовжується розробка номінаційного досьє для внесення пам’ятника до Переліку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, - зазначила Ірина Конарєва.

Продовжується робота й з подальшого розвитку Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова». З метою залучення спонсорів там відбулася низка історико-просвітницьких заходів, міжнародний конкурс карикатури, фестиваль вірменської культури, всеукраїнська молодіжна акція «Пам’ятати. Відродити. Зберегти» за участю студентів вузів. При сприянні районної ради та райдержадміністрації розробляється Програма розвитку комунальної установи «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» на період до 2016 року.

За словами Ірини Конарєвої, підвищена увага приділялася минулого року й святкуванню головного державного свята – 20-річчя Незалежності України, особливо відзначений був і День Державного Прапора України.

- Минулого року ми провели велику роботу до 20-річчя проголошення Незалежності України, а до Дня Державного Прапора України на кургані біля Музею історії запорозького козацтва відбулася церемонія підняття Державного Прапора України на рекордну висоту – 90 метрів над рівнем моря. Найвищий флагшток у країні занесено до Книги рекордів України. Крім того, в обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття всеукраїнської виставки запорізьких краєзнавців «Історія державного герба України», яку презентували в Національному музеї історії України, - зазначила Ірина Конарєва.

Не залишилися поза увагою і фестивалі, які впливають на створення позитивного іміджу Запорізького краю та зацікавлюють багатьох туристів. Торік було проведено 25 міжнародних, всеукраїнських, регіональних та обласних фестивалів. Значущою подією в культурному розмаїтті регіону стало проведення ІІ Всеукраїнського козацького фестивалю «Покрова на Хортиці», в рамках якого проходили культурно-мистецькі, науково-просвітницькі, спортивно-масові заходи, виїзні концерти аматорських творчих колективів України тощо.

Цього року управління культури і туризму ОДА ставить перед собою два головних пріоритети: розвиток та популяризація історико-культурної спадщини, а також створення привабливих умов для розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери.

 

Довідкова інформація:

В області  функціонує 1078 закладів культури, у тому числі: державний цирк, три обласні театри, два муніципальні театри, філармонія, 66 шкіл естетичного виховання, два вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, 504 бібліотеки, 413 закладів культури клубного типу, 22 музеї та три заповідника.

В установах культурної галузі працює 6414 осіб, у тому числі 5108 спеціалістів, з них 88% мають вищу та середню освіту.

Загальна сума видатків з обласного бюджету в галузь культури за 2011 рік склала 62,2 млн.грн., що становить 97% від планових призначень. У порівнянні з 2010 роком фінансування було збільшено на 2,7%.

У рамках Програми розвитку культури Запорізької області на 2008-2012 роки на поліпшення матеріально-технічної бази закладів культури на селі, фінансову підтримку фестивалів аматорського мистецтва, поповнення фондів обласних бібліотек книжковою продукцією, виплату творчих стипендій та обласних премій профінансовано 977,5 тис.грн.

Протягом минулого року обласними театрами та філармонією проведено 1,4 тис.вистав та концертів, які відвідали 173 тис.глядачів, дохід від основного виду діяльності складає 3319,2 тис.грн. Обласному театру юного глядача надано статус «академічного».

Вищими навчальники закладами культури і мистецтва випущено 123 молодших спеціаліста, з них 40% продовжили навчання у вищих навчальних закладах культури і мистецтва. За результатами вступної кампанії у 2011 році до училищ вступило 170 студентів, у тому числі 32 - за цільовими направленнями.

У закладах культури клубного типу протягом 2011 року створено 3,5 тис.формувань, у яких займаються 45 тис.осіб, половина з них – діти.

Проведена інвентарізація 273 пам’яток історії та культури, у список щойно виявлених об’єктів культурної спадщини додано 326 пам’ятників, видано 2351 висновків, підготовлено та направлено 67 попереджень про наявність пам’яток археології в межах відведених земельних ділянок.