3. Класифікація судових експертиз

Судові експертизи поділяються:

1) За обов’язковістю проведення:

- обов’язкові експертизи, необхідність призначення яких імперативно зазначена в кримінально-процесуальному законі (ст. 76 КПК);

- необов’язкові, призначаються слідчим у залежності від обставин розслідуваної справи.

2) За місцем проведення експертного дослідження: експертизи, які проводяться в експертній установі і поза експертною установою – в суді, на місці події, на місці перебування досліджуваного об’єкта. Вибір місця проведення експертизи залежить, насамперед, від методів спеціального дослідження, можливості їх застосування у певних умовах до визначених об’єктів, можливості доставки об’єкта дослідження до експертної установи. Більшість судових експертиз вимагає проведення досліджень об’єктів тільки в лабораторних умовах.

3) За послідовністю проведення:

- первинні експертизи, які вперше призначаються слідчим для дослідження певних об’єктів;

- повторні експертизи призначаються після оцінки висновку первинної експертизи у випадках обґрунтованих сумнівів у вірогідності викладених висновків. Причини призначення повторної експертизи:

1. Висновки первинної експертизи необґрунтовані:

- викликає сумнів застосована експертом методика, недостатній обсяг проведених досліджень або комплекс встановлених властивостей (ознак) об’єктів, аргументація висновку заснована на застарілих, неточних даних або науково необґрунтованих припущеннях, висновки не випливають з результатів досліджень або суперечать їм тощо;

- висновки експерта цілком або частково не засновані на результатах проведеного ним дослідження:

а) не випливають із проміжних висновків, що приводяться в дослідницькій частині висновку після визначення окремих властивостей об’єктів;

б) суперечать даним, приведеним у додатках до висновку;

в) не відповідають зображенням дослідницьких фотознімків тощо.

2. Висновки експерта суперечать іншим матеріалам справи або маються інші сумніви в їх правильності.

Істотною ознакою повторної експертизи є те, що на її вирішення ставляться ті ж питання, досліджуються ті ж об’єкти при тих же вихідних даних, що й у первинній експертизі.

Проведення повторної експертизи може бути доручено тій же самій експертній установі, в якій виконувалася первинна експертиза, але тільки іншому експерту або експертам (ст. 75 КПК), а також іншій експертній установі.

4) За обсягом дослідження:

- основні;

- додаткові експертизи, що призначаються у випадках, коли в результаті оцінки висновку експерта, який раніше проводив основну експертизу, встановлені наступні недоліки:

1. Неповнота проведеного експертного дослідження:

- експертом не вирішена частина питань, поставлених перед ним у постанові слідчого про призначення експертизи;

- змінений або зменшений обсяг завдання, сформульований в постанові про призначення експертизи;

- не досліджені всі надані на експертизу об’єкти, що найчастіше має місце у випадку надання великого числа об’єктів дослідження;

- не враховані всі обставини кримінальної справи, що мають значення для вирішення поставлених запитань.

2. Нечіткість висновків:

- експертом використані нечіткі формулювання, що привело до невизначеності висновків;

- висновки дані в такому формулюванні, що вимагає спеціальних знань для розуміння їх сутності.

Таким чином, додаткова експертиза призначається для доповнення раніше проведеного дослідження.

Законом допускається проведення додаткової експертизи тим же експертом, що проводив основне експертне дослідження (ст. 75 КПК).

5) За кількістю експертів:

- одноособові;

- комісійні експертизи, що проводяться декількома (не менше двох) експертами однієї спеціальності.

Проведення комісійних експертиз обумовлене наступними причинами:

1. Складністю процедури дослідження й оцінки отриманих результатів. Так, згідно п. 2.4 «Інструкції про проведення судово-медичної експертизи» тільки комісією проводяться експертизи в справах про притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні порушення, повторні експертизи за матеріалами кримінальних справ, а також експертизи із визначення втрати загальної і професійної працездатності.

2. Особливою відповідальністю і значимістю результатів експертизи по кримінальній справі.

3. Навчанням експерта-стажера в період підготовки до самостійної роботи. У цьому випадку експертиза проводиться комісією, що складається з експерта-стажера і досвідченого співробітника експертної установи.

Комісійна експертиза також може бути призначена слідчим. Вказівка в постанові про проведення експертизи в складі комісії є обов’язковою для керівника експертної установи.

При формуванні комісії призначається ведучий експерт (голова комісії), який виконує організаційні функції в процесі проведення експертизи. Всі члени комісії, незважаючи на різну компетентність (досвід і знання), мають рівні процесуальні права й обов’язки. При наявності розбіжності між експертами кожний з них дає свій висновок окремо (ст. 75 КПК).

6) За областями знань, що використовуються при проведенні досліджень:

- однорідні, проведені на основі наукових положень однієї галузі знань;

- комплексні експертизи, що вимагають для вирішення поставлених питань використання даних з декількох галузей знань, тому в їх проведенні беруть участь декілька експертів різних спеціальностей.

Проведення таких експертиз випливає з потреб слідчої практики у вирішенні питань, що перебувають на стику різних наук і потребують знань в різних областях знання.

При проведенні комплексної експертизи кожен експерт самостійно досліджує тільки ті об’єкти, що відносяться до його компетенції, і застосовує ті методи, якими володіє. Для координації досліджень при проведенні комплексної експертизи також призначається ведучий експерт.

Суттєва особливість комплексної експертизи полягає в тому, що експерт однієї спеціальності на підставі тільки своїх досліджень не може відповісти на поставлене слідчим питання. Лише об’єднавши результати всіх різнорідних досліджень, експерти розв’язують поставлені питання.

Класифікація судових експертиз за галузями знань припускає їх розподіл на класи, роди, види.

Клас експертиз являє собою певну кількість експертиз, об’єднаних спільністю знань, що служать джерелом формування їх теоретичної і методичної основ.

Рід експертиз – експертизи певного класу, що виділяються за загальним для них предметом, об’єктом, методикою експертного дослідження і відповідною галуззю науки про судову експертизу.

Вид експертиз – експертизи певного роду, що відрізняються специфічністю предмета дослідження (експертних задач) в загальному для роду об’єкті, особливими методиками і задачами дослідження.

В Міністерстві юстиції України прийнята наступна класифікація судових експертиз, відповідно до якої спеціалістам присвоюється кваліфікація (експертна спеціальність) судового експерта: