24. Уроки літ. Рідного краю, специфіка їх проведення.

Урок є основною формою навчально-виховного процесу в школі. На уроках літ. учні засвоюють систему літ. знань, умінь і навичок, розвивають свої творчі здібності, формують необхідні якості. На кожному уроці частково реалізується та загальна мета, яка ставиться до вивчення учнями літ. І чим краще буде організований і проведений урок, тим ефективнішою стане літературна освіта молоді. Сучасний урок – це урок, який побудований з урахуванням вимог сучасної школи і відповідає завданням виховання нової людини.

Розділ «Літ. рідного краю» був уведений з метою виховання духовності, нац.-патріотичних почуттів, любові до рідного слова. Завдання курсу: вивчення кращих творів письменників рідного краю, розвиток худ. смаку та навичок самостійного спілкування з творами письменників-земляків; уміння свідомо сприймати закладені в мистецтві слова

духовні цінності й відстоювати їх у житті; формувати почуття гордості за землю, на якій живе дитина.

Специфіка проведення: планувати їх треба, враховуючи специфіку літ. як виду мистецтва; добирати літ. твори і мистецький матеріал високої худ.-естетичної вартості; вміло поєднувати ознайомлення краєзнавчої літ. з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії, релігії, філософії свого краю; забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів; виробляти особистісне ставлення до худ.літ. рідного краю, щоб допомогти учневі самовиразитися.

Методологічні принципи: урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей учнів; розуміння учнями літ. як худ.відображення дух.життя укр..нар.; глибоке знання вчителем історії й літ. рідного краю; доцільність та різноманітність навчальних форм роботи і типів уроків, які посилювали б зацікавленість літ.-мистецькою спадщиною земляків.

25. Методика вивчення літ.-критичних статей у старших класах.

Літ. критика – тлумачення і літ. оцінка худ. твору. Критика – один із видів літ. діяльності, завдання якого полягає у всебічному аналізі, оцінці й витлумаченні ідейно-худ. змісту творів, їх зв'язку з життям, у визначенні їхніх позитивних і негативних якостей. Літ. критика тісно пов'язана з теорією та історією літ. Завдання критики: пропагувати серед читачів явища літ.; помічати все краще в літ., допомогти читачам глибоко й правильно зрозуміти твір, його ідейно-худ. суть; має виховний вплив на читача, розтлумачує худ. текст, впорядковує худ. смаки, стимулює до роздумів.

Форми роботи з літ.-критичними статтями: план, тези, конспект, цитування, доповіді на основі статті. Методика вивчення статті: 1.Заг.характеристика автора статті; 2.Привід для написання, історія видання; 3.Запис основних відомостей учнями в зошит (тези, цитати, план); 4.Бесіда – розкрити кожне положення статті: Як ви розумієте слова..? Що мав на увазі автор? Чому на думку критика…?; 5.Скласти тези або законспектувати або виписати цитати (д/з).

Стаття – невеликий твір наукового чи публіцистичного стилю, дослідження якогось питання на сусп..-політ., літ. тему (теоретична, ювілейна, оглядова, полемічна).

Ессе – наявний лір. струмінь, автор прагне до стилізованої та композиційної витонченості, мета – викликати відгук на явище мистецтва.

Рецензія – відгук на твір з метою дати йому загальну оцінку, висловлення авторських зауважень та порад.

Літ. портрет – монографічна портретна характеристика особистості і літ. діяльності митця, його творчого обличчя.