
- •2.Тип хордові :класи плазуни і птахи .
- •3.Основні принципи біогеографічної регіоналізації .
- •1.Основні поняття біогеографії : флора , фауна , біота , рослинність , тваринне населення , біом .
- •2.Тип хордові : клас ссавці.
- •3.Особливості флористичного районування суходолу.
- •1.Практичне значення біогеографічних досліджень.
- •2.Виникнення , розвиток та сучасна структура екології .
- •3..Фауністичне районування суходолу .
- •1.Періодизація історії біогеографії .
- •2.Поділ екологічних чинників.
- •3.Біотичне районування суходолу .
- •1.Центри походження культурних рослин та свійських тварин .
- •2.Характеристика абіотичних чинників.
- •3.Голарктичне флористичне царство .
- •1.Поняття про біосферу і ноосферу .
- •2.Гідрокліматичні чинники та їх характеристика .
- •3.Біогеографічне районування України.
- •1.Роль живих організмів у географічній оболонці .
- •2.Поділ організмів за їх відношенням до тепла .
- •3.Неотропічне флористичне царство .
- •1.Особливості компонентного складу географічної оболонки в добіогенний період .
- •2.Поділ організмів по відношенню до вологи .
- •3.Біом вологих екваторіальних і тропічних лісів.
- •1.Органогенні елементи та їх поділ за вмістом у живих організмів .
- •2.Правило мінімуму Лібіха.
- •3.Капське флористичне царство .
- •1.Колообіг речовин в біосфері .
- •2.Правила Аллена , Бергмана , Глогера
- •3.Біоми степів , прерій та їх аналогів у південній півкулі.
- •Колообіг вуглецю в біосфері .
- •2.Едафічні чинники та їх характеристика .
- •3.Австралійське флористичне царство .
- •1.Процес фотосинтезу та його значення для біосфери .
- •2.Мутуалізм і коменсалізм – різновидності симбіозу .
- •3.Біоми помірних широт північної півкулі .
- •1.Процес хемосинтезу в біосфері загалом і в океані зокрема
- •2.Антропогенні екологічні чинники
- •3.Голарктичне флористичне царство .
- •1.Космополітичне , біполярне та амфібореальне поширення організмів .
- •2.Морфологічні частини рослин .
- •3.Бореально – атлантичне царство Світового океану
- •1.Поняття про біогеохімічні провінції.
- •2.Вчення про біоценоз .
- •3.Неотропічне фауністичне царство
- •1.Колообіги азоту і фосфору в біосфері
- •2.Видовий склад ,структура та місцеположення біоценозу .
- •3.Ефіопське фауністичне царство .
- •1.Поняття про типи ареалів організмів
- •2.Взаємовідносини організмів у біоценозі .
- •3.Східне ( Індо – Малайське ) фауністичне царство
- •1.Штучні системи класифікації органічного світу .Система к.Ліннея
- •2.Абсолютні і відносні методи обліку живих організмів у біоценозі .
- •1.Основні етапи розвитку життя на Землі
- •2.Фенологічні фази рослин та сезонні явища у тварин
- •3.Біоми саван
- •1.Сучасна система органічного світу
- •2.Синузії і консорції живих організмів
- •3.Орієнтальне біотичне царство
- •1.Поділ організмів за їх відношенням до тепла і вологи
- •2.Паразитизм і хижацтво
- •3.Афротропічне біотичне царство
- •1.Класифікація і коротка характеристика відділів нижчих рослин
- •2.Трофічні відносини серед організмів
- •3.Мадагаскарське біотичне царство
- •1.Вищі рослини .Класифікація і коротка характеристика типів
- •2.Адаптивна здатність організмів : мімікрія , апосематія , міметизм
- •3.Капське біотичне царство
- •1.Відділ – покритонасінні рослини .
- •2.Динаміка і класифікація біоценозів .
- •3.Австралійське біотичне царство
- •1.Класифікація тваринного світу
- •2.Еволюційний процес органічного світу
- •3.Неотропічне біотичне царство
- •1.Організми :космополіти , ендеміки , релікти
- •2.Стадії формування біоценозів
- •3.Голарктичне біотичне царство
- •1.Екологічне районування світового океану
- •2.Основні ознаки біоценозу
- •3.Біоми кореальних хвойних лісів
- •1.Острівні біоти і біоми
- •2.Життеві форми організмів за Раункієром
- •3.Еколого – морфологічний поділ суходолу на біоми
- •1.Тип хордові : класи риб і земноводних
- •2.Особливості розселення організмів
- •3.Висотні біотичні пояси
- •1.Сучасні уявлення про походження життя на Землі
- •2.Класифікації безхребетних тварин
- •3.Біота і біоми поверхневих вод
1.Відділ – покритонасінні рослини .
Відділ покритонасінні, квіткові (Anqiospermae, Magnoliophyta). Це найчисленніший відділ вищих насінних рослин і найвища ступінь в еволюції рослинного світу. Вони виникли наприкінці юрського – початку крейдяного періодів. Найхарактернішою ознакою покритонасінних є наявність квітки (звідси й назва квіткові), а також плоду, всередині якого міститься насіння (звідси покритонасінні). Запилення покритонасінних відбувається за допомогою вітру, комах, птахів, води, має місце також самозапилення. Важливою ознакою покритонасінних є наявність добре розвинених справжніх судин, що проводять воду з розчиненими в ній мінеральними речовинами. Покритонасінність – важлива перевага рослин, що дає змогу ліпше зберегти насіння від несприятливих умов і насамперед від висушування.Покритонасінні поділяють на два класи: дводольні або магнолієподібні (Dicotyledones, або Magnoliopsida), та однодольні, або лілієподібні (Monocotyledones, або Liliopsida). Клас дводольні поділяють на підкласи – первиннопокривні і вториннопокривні, або зрослопелюсткові. А клас однодольні – на чотири підкласи. Практичне значення покритонасінних полягає в тому, що саме до них належать всі найважливіші культурні рослини. Є десяток гіпотез про походження покритонасінних рослин, але найвірогідніша з них та, що обґрунтовує їхнє походження від голонасінних.
2.Динаміка і класифікація біоценозів .
В класифікації біоценозів, розрізняють такі підходи: географічний, історико-періодичний, структурно-фізіологічний, функціональний і екосистемний. Геогр..,полягає у поділі біоценозів за фіз.,-гео.,зонами. Істор.,-період.,виділяє біоценози за періодом існування їх на Землі. Структ.,-фізіол.,випливає з х-ної будови рослинного покриву та особливості представників тваринного світу. Функт.,слабо опрацьований. Його складність зумовлена міграційною нестабільністю гетеротрофів. В екосистемному підході розрізняють: мікро екосистеми (стовбур дерева), мезоекосистеми (ліс або став), макроекосистеми (океан). Біоценозам притаманні такі часові терміни динаміки:Добова динаміка спричинена темною і світлою частиною доби. Сезонна динаміка біоценозу залежить від фенологічного стану (фенофази) біоценозу, видового складу і кількості видів, з яких він складається. Багаторічна мінливість біоценозів зумовлена змінами, що повторюються протягом декількох років у разі відсутності різкої зміни видового складу. Такі зміни останнім часом називають флуктуаціями, тобто незначними відхиленнями від „середньостатистичного” розвитку.
3.Австралійське біотичне царство
Австралійське царство охоплює Материкову, Новогвінейську, Новокаледонську та Фіджійську області. Проте такий склад областей приймають не всі дослідники. Зокрема, А. Тахтадж’ян (1978) відносить Новогвінейську, Новокаледонську та Фіджійську області (в різному ранзі) до Палеотропічного царства, з них Новокаледонську область виділяє в особливе підцарство ‑ Новокаледонське, а Фіджійську і Папуаську області відносить до Індо-Мелазійському підцарства Орієнтального царства. Такі розбіжності в поглядах свідчать про те, що межі Австралійського біотичного царства (особливо за його флорою) не дуже чіткі, і тут може бути виділена широка перехідна смуга.Фауна Австралійського царства надзвичайно своєрідна. Достатньо зауважити, що це єдине царство, де є ендемічній підклас ссавців – однопрохідні (Monotremata), представлені качкодзьобом (один вид) і єхидною (п'ять видів на материку і Новій Гвінеї).
Із ссавців, окрім однопрохідних, є стародавня група сумчастих, які в інших царствах займають екологічні ніші, зайняті плацентарними ссавцями
БІЛЕТ 25