- •2.Тип хордові :класи плазуни і птахи .
- •3.Основні принципи біогеографічної регіоналізації .
- •1.Основні поняття біогеографії : флора , фауна , біота , рослинність , тваринне населення , біом .
- •2.Тип хордові : клас ссавці.
- •3.Особливості флористичного районування суходолу.
- •1.Практичне значення біогеографічних досліджень.
- •2.Виникнення , розвиток та сучасна структура екології .
- •3..Фауністичне районування суходолу .
- •1.Періодизація історії біогеографії .
- •2.Поділ екологічних чинників.
- •3.Біотичне районування суходолу .
- •1.Центри походження культурних рослин та свійських тварин .
- •2.Характеристика абіотичних чинників.
- •3.Голарктичне флористичне царство .
- •1.Поняття про біосферу і ноосферу .
- •2.Гідрокліматичні чинники та їх характеристика .
- •3.Біогеографічне районування України.
- •1.Роль живих організмів у географічній оболонці .
- •2.Поділ організмів за їх відношенням до тепла .
- •3.Неотропічне флористичне царство .
- •1.Особливості компонентного складу географічної оболонки в добіогенний період .
- •2.Поділ організмів по відношенню до вологи .
- •3.Біом вологих екваторіальних і тропічних лісів.
- •1.Органогенні елементи та їх поділ за вмістом у живих організмів .
- •2.Правило мінімуму Лібіха.
- •3.Капське флористичне царство .
- •1.Колообіг речовин в біосфері .
- •2.Правила Аллена , Бергмана , Глогера
- •3.Біоми степів , прерій та їх аналогів у південній півкулі.
- •Колообіг вуглецю в біосфері .
- •2.Едафічні чинники та їх характеристика .
- •3.Австралійське флористичне царство .
- •1.Процес фотосинтезу та його значення для біосфери .
- •2.Мутуалізм і коменсалізм – різновидності симбіозу .
- •3.Біоми помірних широт північної півкулі .
- •1.Процес хемосинтезу в біосфері загалом і в океані зокрема
- •2.Антропогенні екологічні чинники
- •3.Голарктичне флористичне царство .
- •1.Космополітичне , біполярне та амфібореальне поширення організмів .
- •2.Морфологічні частини рослин .
- •3.Бореально – атлантичне царство Світового океану
- •1.Поняття про біогеохімічні провінції.
- •2.Вчення про біоценоз .
- •3.Неотропічне фауністичне царство
- •1.Колообіги азоту і фосфору в біосфері
- •2.Видовий склад ,структура та місцеположення біоценозу .
- •3.Ефіопське фауністичне царство .
- •1.Поняття про типи ареалів організмів
- •2.Взаємовідносини організмів у біоценозі .
- •3.Східне ( Індо – Малайське ) фауністичне царство
- •1.Штучні системи класифікації органічного світу .Система к.Ліннея
- •2.Абсолютні і відносні методи обліку живих організмів у біоценозі .
- •1.Основні етапи розвитку життя на Землі
- •2.Фенологічні фази рослин та сезонні явища у тварин
- •3.Біоми саван
- •1.Сучасна система органічного світу
- •2.Синузії і консорції живих організмів
- •3.Орієнтальне біотичне царство
- •1.Поділ організмів за їх відношенням до тепла і вологи
- •2.Паразитизм і хижацтво
- •3.Афротропічне біотичне царство
- •1.Класифікація і коротка характеристика відділів нижчих рослин
- •2.Трофічні відносини серед організмів
- •3.Мадагаскарське біотичне царство
- •1.Вищі рослини .Класифікація і коротка характеристика типів
- •2.Адаптивна здатність організмів : мімікрія , апосематія , міметизм
- •3.Капське біотичне царство
- •1.Відділ – покритонасінні рослини .
- •2.Динаміка і класифікація біоценозів .
- •3.Австралійське біотичне царство
- •1.Класифікація тваринного світу
- •2.Еволюційний процес органічного світу
- •3.Неотропічне біотичне царство
- •1.Організми :космополіти , ендеміки , релікти
- •2.Стадії формування біоценозів
- •3.Голарктичне біотичне царство
- •1.Екологічне районування світового океану
- •2.Основні ознаки біоценозу
- •3.Біоми кореальних хвойних лісів
- •1.Острівні біоти і біоми
- •2.Життеві форми організмів за Раункієром
- •3.Еколого – морфологічний поділ суходолу на біоми
- •1.Тип хордові : класи риб і земноводних
- •2.Особливості розселення організмів
- •3.Висотні біотичні пояси
- •1.Сучасні уявлення про походження життя на Землі
- •2.Класифікації безхребетних тварин
- •3.Біота і біоми поверхневих вод
1.Вищі рослини .Класифікація і коротка характеристика типів
Вищі рослини – це новий етап еволюційного розвитку рослинного світу. На думку деяких учених, предками вищих рослин могли бути водорості, зокрема, зелені або бурі. Відділ мохоподібні (Bryophyta) утворюють рослини з примітивною будовою тіла. Відділ псилотоподібні (Psilotophyta) – це реліктові судинні рослини. Відділ містить один клас (Psilotops) з одним порядком (Psilotales). Відділ плавуноподібні (Lycopodiophyta). Сучасні представники цього відділу – це багаторічні трав’янисті рослини з розгалуженими стеблами, густо вкритими листками, що стеляться по землі. Відділ хвощеподібні (Equisetophyta). Як і плавуноподібні, хвощеподібні з’явилися ще в палеозої. Відділ папоротеподібні (Polypodiophyta, синонім Pteridophyta). Представники цього відділу були дуже поширеними в девонському періоді, зокрема, їх деревоподібні форми, які тепер збереглися в тропічних широтах. Відділ голонасінні (Pinophyta або Gimnospermae). Найхарактернішою ознакою голонасінних є те, що насінні зачатки (макроспорангії) і насіння розташовані в них на плодолистках, а не замкнені в зав’язі, як у покритонасінних рослин. Саговники (Cycadopsida) – вічнозелені деревоподібні рослини з бульбовидними або циліндричним стовбуром, здебільшого невеликі. Хвойні (Pinopsida) – дерева й чагарники з лускоподібними або голчастими (хвоя) листками, що живуть на рослинах декілька років. Гінкгові (Ginkqoopsida) – монотипний клас волонасінних, що представлений одним родом (Ginkgo) і видом – гінгко дволопатеве (Ginkgo biloba). Гнетові (Gnetopsida) відомі з палеогену. Тепер їх налічують близько 100 видів. Унікальним представником гнетових є вельвічія дивна (Welwitschia), ареал якої – в приокеанській частині пустині Наміб. Відділ покритонасінні, квіткові (Anqiospermae, Magnoliophyta). Це найчисленніший відділ вищих насінних рослин і найвища ступінь в еволюції рослинного світу.
2.Адаптивна здатність організмів : мімікрія , апосематія , міметизм
Адаптація – це процес пристосування організмів до зміни умов навколишнього середовища. Підводячи свою структуру і функції відповідно до умов навколишнього середовища, організми, можуть зберігати мах активність в межах певного діапазону. Еврибіонтні – з широким діапазоном пристосування. Стенобіонтні – з вузьким діапазоном пристосування
3.Капське біотичне царство
Капське царство. Його флористична своєрідність безперечна. Що стосується фауни, то молодші групи, особливо представники наземних хребетних, зокрема, широко рухомі ссавці і птахи, мають значну афротропічну спорідненість і досить широко представлені в Капському царстві дуже рідкісними видами та специфічними підвидами. Наземні безхребетні, які, як і рослини, мають високий рівень ендемізму і пов'язані з давніми фаунами Неотропічного і Австралійського царств.Флора царства характеризується високим ендемізмом і незвичайною для такої невеликої території різноманітністю. Фауну Капського царства вважають не такою своєрідною, як флору. Такий висновок роблять на підставі аналізу головно наземних хребетних. Це пояснюють тим, що тварини мають власні засоби руху і ті бар’єри, які для рослин стають перепоною для розширення ареалу, тварини все-таке долають. Область одна – Капська.
БІЛЕТ 24