Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
біогеографія екзамен (відповіді).doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
237.06 Кб
Скачать

1.Поняття про типи ареалів організмів

Ареал – це територія пош.,певного виду рослин чи тварин. Вчення про ареал – хорологія. Ареал є специфічним для кожно- го виду рослин чи тварин. За формою: суцільний – вид, яки пош.,в властивих йому екол.,нішах; розірваний – в межах якого, внасл.,зміни абіот.,біот.,чи інших чинників, відбулися зміни, що спричинили до вимирання представників виду всередині ареалу. Ареали видів рослин чи тварин, які розселені на ¼ частині суші наз.,космополітами.Види, що охоплюють незначні ді-

лянки суходолу чи водного простору – ендеміки. Межі ареалів можуть бути рухомі: прогресивними і регресивними. Палеоен- демізм – це прояв поступового згасання виду. Неоендемізм – прояв його початкового поширення.

2.Взаємовідносини організмів у біоценозі .

Взаємозв’язки між організмами є надзвичайно складними й різноманітними. Всю цю різноманітність зв’язків між організмами можна звести до чотирьох типів (А. Воронов):топічні (від лат. topos – місце), коли один вид є місцем поселення для іншого (гніздо птаха на дереві); форичні (італ. fora – вперед), коли організми одного виду сприяють переміщенню організмів іншого виду (білка ховає горіхи на зиму в різних схованках і цим сприяє їх розселенню);фабричні (від лат. fabrica – майстерня), коли один вид застосовує інший вид для будівництва гнізд, житла, схованок (птахи вимощують гнізда мохом);трофічні (від грец. τροφή – їжа, живлення), коли організми пов’язані між собою кормовими зв’язками, які забезпечують їм необхідний рівень життєвих процесів (рослини – травоїдні, тварини – хижаки).Взаємозв’язки між організмами в біоценозі можуть бути постійними (сесильними – ісп. sisal – жорсткий) і тимчасовими (вагільними – лат. vagus – рухливий). Постійність характеризує насамперед рослин. Тварини в біоценозі переважно перебувають тимчасово, протягом доби, сезону або в короткий період міграції

3.Східне ( Індо – Малайське ) фауністичне царство

Індо-Малайське (Східне) царство. Територія області досить розчленована й охоплює півострови Індостан, Індокитай та Шрі-Ланку, Малайський архіпелаг, Філіппінські та ін. Минулі та сучасні територіальні контакти Індо-Малайської, Голарктичної і Австралійської областей зумовлюють їх значний взаємний вплив. Більша частина території області розміщена в тропіках. Фауна цієї області має риси як материкової, так і острівної. Зважаючи на багатство і різноманітність видів та родів, в ній порівняно невелика кількість ендемічних груп високого рангу.Із ссавців поширені тут шерстокрилі . Ряд приматів тут представлений широко, три родини цього ряду обмежені в своєму поширенні межами царства.Для копитних характерна незначна кількість антилоп, але багато биків, з яких такі великі, як гаур, гайял, бантенг. Наявна велика кількість свиней.

Області: Індійська і Малайська

БІЛЕТ 18

1.Штучні системи класифікації органічного світу .Система к.Ліннея

Внутрішні водойми – це насамперед озера, річки, джерела, канали, водосховища і ставки, які є середовищем існування живих організмів. Проміжну ланку між суходільними і водними біоценозами займають болота. У різних водоймах умови існування організмів різні, адже водойми є дискретними аквасистемами. Тому кожен вид рослин, тварин і мікроорганізмів пристосовується до умов певної водойми залежно від своїх адаптивних можливостей. Тривала ізоляція видів формує ендемічні популяції та “ексклюзивні” угруповання гідробіонтів. Усі вони характеризуються своєрідним генофондом, життєвим циклом та іншими ознаками, відмінними від інших водойм. Загальна площа внутрішніх водойм суходолу (без боліт) перевищує близько 3% суходолу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]