55. Компоненти психологічного портрету особистості менеджера.

Кожному менеджеру важливо уміти розподіляти свої внутрішні психологічні резерви. Для цього потрібно навчитися пізнавати себе і інших людей, виявляти темперамент, характер, спрямування особистості, відношення діяльності і життя до цілей та життєвих ситуацій, очікувану емоційну поведінку в напруж ситуаціях і міжособових відносинах, ділові якості.

На основі оцінки властивостей особистості можна скласти її психологічний портрет, що складається з таких компонентів:1) темперамент; 2) характер; 3) можливості; 4) спрямування; 5) інтелектуальність; 6) емоційність; 7) вольові якості; 8) товариськість; 9) самооцінка; 10) рівень самоконтролю; 11) здатність до групової взаємодії.

Якості,якими повинен володіти керівник:

-ділові (компетентність, економічне мислення, знання основ науки управління)

-організаторські (контактність, психологічний такт, емоційно-вольова стриманість)

-особисті (енергійність, ініціативність, вимогливість, рішучість, оптимізм)

-морально-етичні (відданість інтересам держави, трудовому колективу, інтелігентність, широке коло захоплень)

Важливими хар-ками керівника-лідера є його висока інтелектуальна та емоційно-вольова стресостійкість. Інтелектуальна стресостійкість означає бажання керівника набувати нових знань, прагнути до них Емоційно-вольова стресостійкість хар-зує здатність особи приймати компетентні рішення в умовах нестачі інформації, дефіциту часу, ділових протиріч і власних конфліктів.

56. Система вимог до сучасного менеджера.

Модель сучасного менеджера. Менеджери повинні мати певні якості, знання і навички, що відповідають завданням, характеру і змісту своєї діяльності. Існують різні моделі сучасного менеджера, наприклад модель «тричі—сім» розроблена Я. В. Михайловим, яка містить 3 рівні по 7 вимог (рис. 1.1).

51. Поняття інформації в комунікаціях та її види.

Інформаційне забезпечення менеджменту полягає у створенні ефективної системи збору, обробки, зберігання й передачі інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.Інформація (лат. — роз'яснення, виклад) — сукупність відомостей про різні події, явища та факти.

Управлінська інформація — це сукупність різних відомостей про діяльність організації, зведених у певну систему і використовуваних в управлінні. Вимоги до інформації: - достовірність — правильність, точність відображення подій, фактів, явищ; - достатність — повнота відображення певної ситуації; - доступність — зрозуміла форма подання інформації; - оперативність — своєчасне подання, швидкість збору, переробки та використання.

Цілі інформації можуть бути різними:

♦ інформування; ♦ оцінка результатів; ♦ наказ, розпорядження; ♦ генерування інформації іншого виду (плітки, чутки); Засобами передачі інформації є: зір, слух, смак, нюх, відчуття, відео-, аудіозасоби, друковані джерела тощо.

Інформацію класифікують за певними критеріями: 1. Зміст: директивна (направлена із вищих органів); правова (установлює норми діяльності, стан працівників); науково-технічна; економічна (планові, облікові, статистичні зведення); адміністративна; виробнича; кадрова. 2. Джерела утворення: зовнішня, внутрішня. 3. Стабільність надходження: постійна, змінна. 4. Тривалість використання: стратегічна, тактична, оперативна. 5. Ступінь обробки: первинна, вторинна.

Значення інформації можна розглядати в таких аспектах: - для вироблення та прийняття будь-якого управлінського рішення менеджер має бути забезпечений інформацією; - оскільки управління є безперервним процесом, менеджер потребує постійного забезпечення інформацією; - суб'єкт управління (керівна система) може впливати на об'єкт управління (керовану систему) тільки тоді, якщо він буде безперервно одержувати інформацію про стан, процеси та явища, що відбуваються в керованій системі; - отримуючи інформацію про керовану систему й зовнішнє середовище та трансформуючи її в управлінські рішення, менеджер певним чином здійснює процес управління.

Обсяги та зміст інформації, потрібної менеджерам, залежать від: - масштабу й важливості управлінського рішення, яке приймає той чи інший менеджер;

- кількості й характеру параметрів, які керуються та регулюються в керованій системі (об'єкта управління); - кількості варіантів можливого стану й поведінки керованої системи (об'єкта управління);

- величини та різноманітності спричинюваних внутрішніх і зовнішніх дій;

- кількості та якості показників, які характеризують результати роботи системи; - структури системи управління і кількості рівнів у ній, тобто ієрархічності.

Сюди слід віднести й ту інформацію, яку одержують менеджери від радників, консультантів, інших фахівців і професіоналів у процесі вироблення та прийняття відповідних управлінських рішень, а також інформацію, що характеризує зовнішнє середовище.

Для своєчасного забезпечення менеджерів інформацією необхідно створити відповідні комунікації (мережі) як для внутрішньо-організаційного користування, так і для надійного прямого й зворотного зв'язку із зовнішнім середовищем.

Інформаційна система організації — це сукупність форм, засобів і методів інформаційного забезпечення процесу управління, що передбачає своєчасність надходження необхідної інформації для якісного виконання управлінських функцій і прийняття рішень

Основними елементами інформацій системи організації є:

• ланки зосередженн інформації (ланки системи управління);

• канали (шляхи) руху потоків інформації;

• технічні засоби збору, реєстрації, підготовки, передачі, обробки та видачі інформації.

Найважливішими принципами сучасних інформаційних систем (ІС) є:

1. Принцип повноти інформаційного забезпечення. 2. Адаптація ІС до стилів керівництва. 3. Інформацію, яку використовують керівники нижчих рівнів, мають знати й керівники вищих рівнів.

4. Зручність використання ІС.

5. Створення інформаційної незалежності керівників різних рівнів.

Важливе значення в інформаційному забезпеченні управління належить інформаційним технологіям, які розглядають як систему методів і засобів отримання, передачі, обробки, збору й розпізнавання інформації. До них належать:

• комплекси матеріальних засобів (носії інформації, технічні засоби її виміру, передачі й обробки);

• способи взаємодії;

• методи організації роботи з інформацією.

Якість управління залежить значною мірою від сполучних процесів або комунікацій.