Прийняття спадщини
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти спадщину. Якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем, то на момент відкриття спадщини він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом терміну, встановленого ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа цивільня дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину.
Спадкоємець, що бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Особа, яка досягла 14 років має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким що не прийняв її.
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Спадкодавець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.
Спадкодавець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом незалежно від черги.
У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмовлення від її прийняття спадщина визнається відумерлою і за рішенням суду переходить у власність територіальної громади (відповідного органа місцевого самоврядування).