Адміністративне деліктне право

АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ (проступок) це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Ознаки адміністративного правопорушення:

1. протиправність означає, що діяння знаходиться під забороною і прямо передбачено адміністративним законодавством;

2. винність проявляється у формі умислу чи необережності;

3. суспільна шкідливість – адміністративний проступок спричиняє шкоду суспільним, державним інтересам, чи інтересам конкретної особи;

4. карність – за кожне правопорушення передбачені міри державного примусу - адміністративне стягнення.

Склад адміністративного правопорушення — це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.

Об'єкт адміністративного правопорушення — це сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним правом, а також регулюються нормами трудового, цивільного, земельного, фінансового права, також здоров'я, честь і гідність людини.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом.

Суб'єктами адміністративних правопорушень виступають громадяни чи посадові особи (у деяких випадках – юридичні особи). Адміністративній відповідальності підлягають осудні особи, яким на момент скоєння правопорушення виповнилося 16 років.

Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету вчинення адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ – це вид юридичної відповідальності громадян і посадових осіб, що полягає у застосуванні до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, заходів державного примусу.

Іншими словами, це застосування уповноваженим органом адміністративного стягнення до особи, яка вчинила адміністративний проступок.

Адміністративне стягнення — захід відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Види адміністративних стягнень:

• Попередження (виноситься у письмовій формі);

• Штраф – це грошове стягнення, що застосовується до громадян і посадових осіб;

• оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення -– його примусове вилучення за рішенням суду і реалізація з передачею отриманої суми колишньому власнику за відрахуванням суми, витраченої на реалізацію вилученого предмету;

• конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення – його примусове безоплатне звернення у власність держави за рішенням суду;

• позбавлення спеціального права, наданого громадянинові на строк до 3-х років застосовується за грубе або неодноразове порушення цього права (права керування транспортними засобами, полювання);

• виправні роботи на строк до 2-х місяців, з відбиванням їх за місцем постійної роботи і з утриманням до 20 відсотків заробітку у дохід держави;

• адміністративний арешт на строк до 15 діб встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за деякі види адміністративних правопорушень (не застосовується до вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, до інвалідів 1 і 2 груп).

Оплатне вилучення і конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, і як додаткові адміністративні стягнення. Інші адміністративні стягнення можуть застосовуватись тільки як основні.

За одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

При застосуванні стягнення враховується характер скоєного правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майнове становище, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення:

1. щире каяття винного;

2. усунення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку чи усунення завданої шкоди;

3. вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4. скоєння правопорушення неповнолітнім;

5. скоєння правопорушення жінкою у стані вагітності або жінкою, яка має дитину віком до 1 року.

Законами України можуть бути передбачені і інші обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність. Орган (посадова особа), що вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими і обставини, що не визначені законом.

Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення:

1. продовження протиправної поведінки, не зважаючи на вимоги уповноважених на то осіб зупинити її;

2. повторне протягом року скоєння однорідного правопорушення, за яке до особи вже застосовувалося адміністративне стягнення; скоєння правопорушення особою, яка раніше скоїла адміністративне правопорушення;

3. залучення неповнолітнього в правопорушення;

4. скоєння правопорушення групою осіб;

5. скоєння правопорушення в умовах стихійного лиха чи при інших надзвичайних обставинах;

6. скоєння правопорушення в стані сп’яніння.

Орган (посадова особа), що застосовує адміністративне стягнення, в залежності від характеру адміністративного правопорушення, може не визнавати обставину обтяжуючою.