Світ-системна теорія і.Валлерстайна.

Світ-системний підхід — погляд на розвиток світової історії та світової економіки впродовж останніх п'яти століть як на взаємодію центрів та пHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F&action=edit&redlink=1"ериферії у відокремлених один від іншого світах-економіках. Підхід продовжує радиції історичного матеріалізму Карла Маркса, хоча не всі прихильники світ-системного підходу марксисти, і не всі марксисти є прихильниками світ-системного підходу.

Засновником школи світ-системної теорії був американський історик ІHYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD&action=edit&redlink=1"ммануель HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD&action=edit&redlink=1"Валлерстайн^{HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BD&action=edit&redlink=1"}. Окрім неомарксистських мислителів світ-системний підхід розвивали представники школи анналів, зокрема Фернан HYPERLINK "http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C"Бродель, прихильники теорії залежності тощо.

Валлерстайн характеризує світ-систему як низку механізмів, що перерозподіляють ресурси від периферії до центру. За його термінологією центр - це розвинута частина світу-системи, а периферія - відстала і бідна, в основному постачальник сировини. Ринок виконує функцію перерозподілу, сприяючи експлуатації периферії центром.

Окрім того, Валлерстайн виділяє чотири часові риси економічного розвитку: циклічні ритми, що відображають короткотривалі флуктуації в економіці, вікові тенденції, протиріччя та кризи.

Теорія глобальної політичної системи Дж.Модельські.

Дж. Модельські визначає  глобальне суспільство як функціонально-специфічну сукупність відносин, яка характеризується наявністю проблем певного рівня та пов’язаних з організованим здійсненням колективних дій на глобальному рівні. До факторів становлення глобального суспільства  можна віднести:

-  глобальну економіку ( з точки зору Дж. Гольдстайна, джерелом становлення та розвитку глобального суспільства є світовий спосіб виробництва, який призводить до незмінної сукупності незмінних елементів, пов’язаних між собою незмінними відносинами);

-  глобальну політику, яка характеризує вплив наймогутнішого суб’єкта – співтовариства розвинених держав;

-  глобальний тероризм, який имагає об’єднання та консолідації;

-  глобальні комунікації, які є засобом реалізації відповідних інтегративних форм, зокрема Інтернет, мобільний зв’язок, які стирають міждержавні кордони (на думку директора ЮНЕСКО Каітіро Мацуурі, бурхливий розвиток інформаційно-комунікативних технологій призводить до  появи глобального суспільства знань, яке має забезпечити всьому світові пошук нових шляхів використання на практиці накопиченого потенціалу знань та нових технологій у руслі вирішення завдань світового розвитку. Така модель організації, як глобальне суспільство, з точки зору Каітіро Мацуурі, має базуватись на чотирьох основних принципах: рівний доступ до освіти для всіх, загальний доступ до інформації, включаючи могутній масив загальнодоступної інформації, збереження та підтримка культурної самобутності народів, включаючи багатомовність, плюралізм та самобутність культур, свобода самовираження;

-  глобальну культуру, що об’єднує світові цінності планети;

- глобальну науку, яка є результатом відповідного академічного обміну, розвитку світової академічної інфраструктури;

- глобальну уніфікацію стилю життя.

Узагальнюючи вищенаведені точки зору, приходимо до висновку, що глобальне суспільство – це сукупність відносин, яка формується в результаті спільної діяльності людей, реалізації спільних інтересів та виробництва спільних благ на глобальному рівні. Такими спільними інтересами виступають міжнародний мир, безпека, вирішення глобальних проблем, регуляція економічних відносин.