- •Кримінально-процесуальне право. Джерела кримінально-процесуального права.
- •Історичні форми та типи кримінального процесу.Форма кримінального процесу України
- •Поняття та значення кримінально-процесуальної форми
- •Кримінально-процесуальні акти їх види
- •Поняття та види кримінально-процесуальних функцій
- •Поняття кримінального процесу. Стадії кримінального процесу
- •7) Поняття та система принципів кримінального процесу
- •Поняття та співвідношення у кримінальному процесі принципів публічності та диспозитивності
- •Поняття та значення принципу всебічного, повного та об’єктивного дослідження
- •Поняття, форми реалізації принципу забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист
- •Кримінально-процесуальні відносини.Структура
- •Поняття та класифікація суб'єктів кримінального процесу
- •Загальна характеристика суб’єктів,які наділені владними повноваженнями.
- •Суд як суб’єкт кримінального процесу
- •Прокурор у кримінальному процесі. Процесуальне становище прокурора на різних стадіях процесу
- •0Ргани дізнання, їх завдання та повноваження. Особа, що проводить дізнання.
- •Слідчий у кримінальному процесі, його завдання та повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
- •Процесуальне становище обвинуваченого.
- •Процесуальне становище підозрюваного
- •Процесуальне становище потерпілого і його представника
- •Процесуальне становище захисника. Порядок запрошення, призначення та заміни захисника
- •Стаття 47. Порядок запрошення і призначення захисника
- •Процесуальне становище цивільного позивача, цивільного відповідача та їх представників.
- •Цивільний позов в кримінальному процесі.
- •Поняття та структура предмету доказування. Межі доказування
- •Підстави та порядок заявлення та вирішення відводів та самовідводів
- •Класифікація доказів у кримінальному процесі.
- •Поняття та властивості доказів.
- •Поняття та елементи процесу доказування.
- •Суб’єкти процесу доказування. Обов’язок доказування
- •Презумпція невинуватості в кримінальному процесі, її роль у доказуванні
- •Використання в доказуванні відомостей, які були отримані за результатами оперативних заходів
- •32) Показання свідка як джерело доказів. Права, обов’язки, відповідальність свідка
- •Показання обвинуваченого та підозрюваного,як джерело доказів.
- •Висновок експерта.Підстави призначення експертизи.Обовязкове призначення експертизи.
- •Речові докази у кримінальній справі.Поняття,види, порядок збирання та приєднання до справи.
- •Відмова від захисника.Усунення захисника від участі у справі.
- •Поняття та види заходів кримінально-процесуального примусу.
- •Поняття та види запобіжних заходів.Підстави для обрання
- •Підстави та порядок затримання особи, яка підозрюється у скоєнні злочину
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
- •Строки тримання під вартою підозрюваних та обвинувачених. Продовження строків тримання під вартою
- •Підстави та порядок обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд
- •43) Порядок та умови застосування застави як запобіжного заходу
- •Приводи та підстави до порушення кримінальної справи
- •Рішення, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи
- •Загальна характеристика обставин, що виключають провадження у кримінальній справі
- •Строки досудового слідства,порядок їх обчислення та продовження
- •Перевірка приводів та підстав до порушення кримінальної справи, порядок, строки, способи перевірки
- •Нагляд прокурора та контроль суду в стадії порушення кримінальної справи.
- •Особливості порушення справ приватного та приватно-публічного обвинувачення.
- •Поняття,види та строки дізнання.
- •Поняття,значення, форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •Поняття та види підслідності
- •Поняття та види слідчих дій
- •Слідчі дії, проведення яких потребує рішення суду (судді). Порядок прийняття таких рішень
- •Особливості провадження слідчих дій за участю осіб, щодо яких здійснюються заходи безпеки
- •Поняття та види огляду. Процесуальний порядок огляду місця на досудових стадіях.
- •Підстави, умови та порядок проведення очної ставки
- •Поняття, види, порядок проведення освідування
- •Підстави,умови та порядок проведення обшуку.
- •Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки та обставин події.
- •Підстави, умови та порядок проведення виїмки
- •Процесуальний порядок виклику та допиту свідків і потерпілих на досудовому слідстві
- •Пред’явлення до впізнання, види та порядок проведення
- •Підстави та порядок накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку
- •Процесуальний порядок, строки пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •Підстави, порядок зміни та доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •Поняття, підстави та порядок зупинення досудового слідства
- •Дії слідчого по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна
- •Форми закінчення досудового слідства.
- •Процесуальний порядок закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку
- •Підстави та процесуальний порядок закриття кримінальних справ на досудовому слідстві
- •Підстави та порядок закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суди для її закриття.
- •Нагляд прокурора та контроль суду на досудових стадіях кримінального процесу
Презумпція невинуватості в кримінальному процесі, її роль у доказуванні
Стаття 62. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Принцип презумпції невинуватості обвинуваченого закріплений у ст. 62 Конституції України, а також знайшов відображення в окремих нормах КПК України. Презумпція невинуватості — це об'єктивне правове положення, згідно з яким встановлюється таке. Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню інакше як за вироком суду і згідно з законом. Обвинувачений (підслідчий, підсудний) не вважається винним, доки його вину не буде доведено в передбаченому законом порядку і встановлено вироком суду, що набрав законної сили. Обов'язок встановлення об'єктивної істини у справі покладається на орган дізнання, слідчого, прокурора, суд (суддю). Особа, що знаходиться під слідством, не повинна доводити свою невинуватість, Ненадання нею доказів своєї невинуватості ні за яких обставин не може бута витлумачено як доказ вини. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого та про обрання запобіжного заходу, обвинувальний висновок та обвинувальний вирок повинні грунтуватися на сукупності неспростовних та достовірних доказів. Усі сумніви у справі, в тому числі сумніви щодо допустимості та достовірності наявних або наданих для використання фактичних даних, якщо вичерпані всі способи для їх усунення, повинні тлумачитись та розв'язуватися на користь обвинуваченого чи особи, що знаходиться під слідством. Недоведена вина дорівнює доведеній невинуватості. Суд проголошує виправдувальний вирок, а орган дізнання, слідчий та прокурор закривають кримінальну справу за відсутністю складу злочину, якщо вину обвинуваченого або особи, що знаходиться під слідством, у вчиненні злочину не доведено. Разом з тим, на всіх інших громадян слід поширити дію прин--ципу добропорядності людини. Для цього в Конституції держави необхідно закріпити норму такого змісту: "Кожна людина має честь і гідність, вважається добропоряд-! ною, кожен учасник будь-яких правовідносин вважається діючим чесно, порядно та відповідно до закону, якщо інше не доведено і не визначено в судовому рішенні законної сили. Обов'язок доведення покладається на того, хто стверджує. Поширювана про людину порочна інформація вважається недостовірною, доказування достовірності такої покладається на того, хто їх поширив. Поширювач інформації відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану людині, якщо не докаже достовірність поширюваної інформації. Усі сумніви щодо доброчесності та правомірності дій будь-якого громадянина, а також щодо його вини у вчиненні будь-якого злочину або іншого правопорушення, якщо немає змоги їх усунути, повинні тлумачитися та розв'язуватися на користь такого громадянина. Недоведена недобропорядність дорівнює доведеній добропорядності".