2.3. Національно природні парки, заповідники, заказники та природоохоронні території.

На території міста Галич знаходиться Галицький національний природний парк. [11, 187c.]

Широке різноманіття ландшафтів лівобережжя Дністра зумовлене розвитком ерозійних, гравітаційних і карстових процесів. Для річок Гнила Липа, Нараївка, Бебелка характерний розвиток V-подібних долин. Їх межиріччя глибоко розчленовані, на вододілах і схилах переважають світло-сірі опідзолені ґрунти з лучно-степовою рослинністю і невеликими масивами дубово-грабових лісів. У нижній течії Гнилої Липи і вздовж лівобережжя Дністра значну площу займають низькі тераси, складені суглинисто-лесовими відкладами, з лучними і чорноземно-лучними ґрунтами, де переважають агроландшафти. [7, 135c.]

Для правобережжя Дністра характерні ландшафти терасованих суглинисто- і лесово-галькових межирічь р. Лімниця-Бистриця. Тут розповсюджені масиви дубово-букових лісів і розорані ділянки на дерново-підзолистих ґрунтах різного ступеня оглеєності. Уздовж долин річок Лімниця, Луквиця, Луква в піщано-галькових заплавах розвинена лучна рослинність і верболози чагарники, а на суглинисто-галькових низьких терасах з дерново-опідзоленими оглеєними ґрунтами широко розповсюджені агроландшафти. [11, 140c.]

Галицький національний природний парк площею 8241,0 га, до складу якого входять понад 30 різноманітних територій та об'єктів-лісові угіддя Галицького держлісгоспу площею 2595,5 га, долина річки Дністер, ставки та ряд джерел підземних вод, які мають особливу наукову, природоохоронну, рекреаційну та освітньо-виховну цінність.

Правою притокою ріки Дністер є ландшафтний заказник місцевого значення ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м. Вона є цінним джерелом чистої питної води в даний час і на перспективу, має сприятливі умови для життя, нересту і розвитку цінних видів риб: рибця, морени, гірської форелі, а також примноження цінних хутрових звірів та водоплавних птахів. На всій протяжності долина ріки Лімниці цінна в естетичному та рекреаційному відношенні. Однак ріка потерпає від значного антропогенного навантаження, береги її засмічені побутовими та промисловими відходами, мають місце непоодинокі випадки миття машин в ріці, забору гравію та інші порушення заповідного режиму. [11, 149c.]

Місто Галич володіє туристично-рекреаційним потенціалом, який поки що використовується не в повній мірі. Створення у 90-х роках Держкомтуризму та прийняття Закону України «Про туризм», створення в регіоні Національного заповідника «Давній Галич», відзначення у 1998 році 1100-річчя Галича, що супроводжувалось цілим комплексом робіт по благоустрою міста, реставрацій та музеєфікацій його пам'яток дозволяє на нову основу поставити проблему створення в місті бази туристичних послуг, розширення туристично-рекреаційного потенціалу міста Галича і району в цілому. [7, 136c.]

Можливість створення і розвитку в місті такої бази повинно поєднуватись з розвитком відповідної інфраструктури і, в першу чергу, з розвитком Національного заповідника «Давній Галич». Тому туристична діяльність в місті значною мірою повинна бути пов'язана з роботою Національного заповідника «Давній Галич». [16]

Національний заповідник «Давній Галич» (надалі Заповідник) створений на базі комплексу пам'яток історії та культури давнього Галича, поєднаних між собою спільною географічною територією та пов'язаних історично і ландшафтно. Територія Заповідника становить згідно його генерального плану 78 кв. км і містить цілий ряд пам'яток всеукраїнського та світового значення, більшу частину з яких досліджено і музеєфіковано. Це такі об'єкти як церква Різдва ХІV-ХVІ ст. у місті Галичі, церква Успіння ХVІ ст., каплиця Василія ХVІ ст. у селі Крилосі, унікальна церква св.Пантелеймона ХІІ ст. у селі Шевченкове, костел Кармелітів ХVІІ ст. з монастирським комплексом у смт. Більшівцях, митрополичі палати ХVІІ — ХІХ ст. — зараз будівля музею історії давнього Галича у Крилосі, де знаходяться фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., літописна Галичина могила (зараз музеєфікована), залишки Галицького замку ХVІ-ХVІІ ст. (перебувають у стані часткової реставрації), Княжа криниця у с. Крилосі, залишки оборонних споруд княжого Галича, 231 пам'ятник археології від пізнього палеоліту до раннього середньовіччя, 8 історико-ландшафтних заповідних зон, органічно пов'язаних з пам'ятками історії, музеї історії Давнього Галича та народної архітектури і побуту Прикарпаття, ряд інших об'єктів. За емоційно-естетичним та пізнавальним значенням вони відносяться до категорії пам'яток, які найбільш охоче відвідують туристи. [16]

Територія Заповідника знаходиться у надзвичайно вигідному положенні щодо шляхів сполучення (розміщення на міжнародній автомобільній трасі, наявність прямого залізничного сполучення, безпосередня близькість до аеропортів міста Івано-Франківська, Львова, Тернополя), що дає змогу налагодити постійний потік екскурсантів та туристів України, країн дальнього та ближнього зарубіжжя.[8, 124c.]

Природно-заповідний фонд Дністровського каньйону складається з 207 одиниць, зокрема, це 1 національний природний парк, 1 регіональний ландшафтний парк, 27 заказників (у т.ч. загальнодержавного значення: ботанічні «Жижавський», «Обіжевський», «Шупарський» та урочище «Криве», лісовий «Дача Галілея», ландшафтний «Касперівський»), 171 пам'ятка природи (у т. ч. загальнодержавного значення: ботанічні урочища «Глоди», «Заліщицька діброва» в Шутроминцях, «Подільська бучина» в Іванкові, геологічні: печери «Вертеба», «Кришталева», «Озерна», «Оптимістична» і «Ювілейна», комплесна: урочище «Трубчин»), З дендрологічні парки (у т. ч. загальнодержавного значення Гермаківський), 4 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (у т. ч. загальнодержавного значення Більче-Золотецький й Скала-Подільський). [8, 125c.]

Національний природний парк «Дністровський каньйон», регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон» створені з метою збереження унікальних природних комплексів середнього Придністер'я його мальовничих ландшафтів, неповторних пам'яток природи, історії та архітектури, охорони наявних цінних флористичних, геологічних (скам'янілі рештки флори і фауни), історико-культурних об'єктів, забезпечення екологічної рівноваги у регіоні. Дендрологічні парки і парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва представлені у Борщівському (смт Скала-Подільська, с. Більче-Золоте, с. Гермаківка), Заліщицькому (м. Заліщики, с. Блищанка) та Монастирському (смт Коропець) районах. Переважна більшість парків заснована у ландшафтному стилі, в них зростають окремі види цінних порід дерев. [16]

В Тлумацькому районі заповідне урочище «Нижнівське». Площа 53 га. На території Клубівецького лісництва. Еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Приджністров’я глечики жовті, цикута отруйна. На скелях серед лісу виявлено рідкісний вид папороті — щитник Роберта. [17]

Ботанічні заказники місцевого значення: «Пугачівка» (площа 4 га.), «Меленещина» (площа 2 га.), «Цовдри», «Городище». Система високих горбів з відслоненнями гіпсу, вкритих природною степовою рослинністю. Печери біля с. Одаїв. [8, 127c.]

Перелік:

• Дністровський регіональний ландшафтний парк

• Заповідне урочище «Нижнівське» (Клубівецьке лісництво)

• Урочище «Пугачівка» (поблизу с. Гарасимів)

• Урочище «Цовдри» (поблизу с. Грушка)

• Водоспад «Дівочі сльози», с. Ісаків.

• Карстові печери: Сталактитова, Мокра та Вертикальна (с. Локітка)

Парки:

• Тлумацький парк