54

Міністерство освіти і науки України

Коломийський інститут

Державного вищого навчального закладу

“Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника”

Кафедра соціально-економічних та природничих дисциплін

Бакалаврська робота

Опришківський рух на Прикарпатті

( XVI-XVIIІ ст. )

Виконала:

студентка групи І-4

Гоян Н.М.

Науковий керівник:

канд. історичних наук, доц.

Марчук М.В.

Коломия

2009

План

Вступ 4

1. Причини зародження і розгортання опришківського руху в XVI –XVII ст. 6

2. Піднесення опришківського руху у XVIII ст. Антифеодальна боротьба під проводом Олекси Довбуша (30 – 40 – ві роки XVIII століття ) та її наслідки. 19

3. Послідовники та побратими Олекси Довбуша – Павло Орфенюк, Василь Баюрак, Іван Бойчук. 40

Висновки 51

Список використаної літератури 53

Вступ

Актуальність дослідження зумовлена тим, що тема опришківства вже давно привертала увагу дослідників, а вивчення історичної постаті національного героя України має свою цікаву історію. До середини XIX ст. Олекса Довбуш був відомий тільки з народної творчості, яка оповила його життя і діяльність різними легендами, оповіданнями, піснями, початки котрих сягають XVIII ст. Тому деякі історики, письменники фольклористи вважали Довбуша тільки епосним героєм, символом боротьби проти гнобителів. До середини XII ст. не було виявлено ні документів, ні достовірних джерел. У 50-х роках XIX ст. історик А. Бельовський опублікував розвідку “Покуття”. Великої уваги заслуговують розвідки Ю. Целевича, що у 1897 р. видані як своєрідна монографія. Слідом за нею з’явилася праця М. Білоуса. На початку XX ст. з’явилося декілька розвідок польських істориків. Цікавими є дослідження Б. Барвінського “Походження, давність і значення назви “опришок”, “Покутські опришки на ритвинах XVII – XVIII ст.”, “Опришки в шляхетській поезії XVII ст.” [5,c.9] .

В 40-х роках XIX ст. вийшло у світ декілька невеличких брошур про Олексу Довбуша ; 1943 р. О. Білоус “Олекса Довбуш”. Великою допомогою у відтворенні історії опришківського руху є народна творчість. Багатющу народну творчість про Довбуша, зібрану дослідниками впродовж XIX ст., впорядкували наприкінці XIX – на початку XX ст. видатні галицькі етнографи Я. Головацький, І. Франко, В. Шухевич, В. Гнатюк [5,c.23] .

У XX ст. на нашу думку найбільш вичерпно про опришківський рух та Олексу Довбуша писав В. Грабовецький у своїх монографіях; “Антифеодальна боротьба карпатського опришківства XVI-XIX ст.”, “Гуцульщина XIII-XIX ст.”, “Ілюстрована історія Прикарпаття”, “Нариси історії Прикарпаття”, “Олекса Довбуш”.

Об’єктом дослідження роботи є опришківський рух на Прикарпатті.

Предметом дослідження виступає діяльність опришківських ватажків,

зокрема Олекси Довбуша його попередників та наступників.

Працюючи над дослідженням автор ставив перед собою мету : висвітлити на основі джерел і аналізу наукової літератури особливості опришківського руху на Прикарпатті.

Завдання, виходячи із мети, ми ставили перед собою наступні:

• висвітлити особливості опришківського руху на Прикарпатті,

• охарактеризувати діяльність опришківських ватажків,

• дати аналіз особливостям опришківських виступів та їх наслідкам для суспільно-політичного та економічного розвитку України.

Хронологічні рамки даного дослідження визначені темою і охоплюють період з XVI по XVIII ст.

Джерельну базу даної роботи складають дані почерпнуті з історіографічних праць та статей. В цих працях ми знаходимо конкретний матеріал, яскраві факти, які розкривають особливості опришківського руху та діяльності опришківських ватажків.

Методологією дослідження обумовлено об’єктивний підхід і такі методи дослідження як збирання інформації, аналіз документів, вивчення статистичних даних, так і власне історичні методи – хронологічний, історичних паралелей, ретроспективний. Все це дало змогу об’єктивно висвітлити проблематику досліджуваної теми.

Теоретична та практична значимість результатів дослідження полягає в можливості їх використання у вищих і середніх навчальних закладах при підготовці відповідних тем з історії України під час лекційних, семінарських, консультативних занять у вузах, в процесі проходження студентами різного роду фахових практик, при підготовці наукових конференцій.

Структура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження і побудована за проблемно-хронологічним принципом. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. Обсяг роботи становить 54 сторінки.