3. Види соціальних змін.

1. Зміни, що стосуються структур різних соціальних утворень, або структурні соціальні зміни. Такі, наприклад, зміни в структурі сім'ї, в структурі будь-якої іншої спільності - малої групи, професійної, територіальної, класу, нації, суспільства в цілому, зміни в структурах влади, в структурах управління і т. д. До цього виду змін відносяться також структурні зміни соціальних інститутів, соціальних організацій і т. д. Такі зміни передбачають зміни в рамках існуючих структур, а також і утворення нових соціальних структур.

2. Зміни в соціальних процесах. Так, ми постійно спостерігаємо зміни, що відбуваються у сфері соціальних взаємодій та взаємовідносин між різними спільнотами, спільнотами та інститутами, громадськими структурами і особистістю і т. д. Це відносини солідарності, напруженості, конфлікту, відносини рівноправності й підлеглості і т. д., які постійно перебувають в процесі змін.

3. Зміни, що стосуються функцій різних соціальних систем, інститутів, організацій. Їх можна назвати функціонаціональними соціальними змінами. Цей вид змін також включає зміни вже існуючих функцій, так само як і "виникнення нових функцій будь-яких соціальних суб'єктів.

4. Зміни в духовній сфері - сфері мотивацій індивідуальної та колективної діяльності, або мотиваційні соціальні зміни. Дуже важливо для соціолога зафіксувати зміни в тих цінностях, цілях, нормах, ідеалах, якими керуються люди у своїй поведінці, роботі, громадської та іншої діяльності. Цей вид змін нерідко в науковій літературі кваліфікується як різновид культурних змін, і тим самим підкреслюється його специфіка, відмінність від інших видів соціальних змін.

4. Визначте основні суттєві риси феномену «середнього класу», його соціальні функції.

КЛАС СЕРЕДНІЙ — основна частина соціальної структури суспільства з розвинутою ринковою економікою. Середній клас складають дрібні та середні власники, фермери, менеджери, державні службовці, вчені, лікарі, адвокати, високооплачувана частина інженерно-технічних працівників та висококваліфікованих робітників, люди вільних професій (актори, спортсмени, музиканти, письменники) тощо. Середній клас не є однорідним соціальним утворенням. Спільне, що їх об’єднує, — це саме проміжне становище між вищим та нижчим класами.

Середній клас. Цей феномен сформувався в індустріальному суспільстві, розвинувся в постіндустріальному. Його ідентифікують за різними критеріями, в яких домінують такі сутнісні ознаки:

1. Сукупність соціальних груп, що займають проміжну позицію між верхами і низами суспільства, виконуючи внаслідок цього функцію соціального медіатора (посередника).

2. Порівняно високо забезпечена частина суспільства, що володіє власністю, економічною незалежністю, свободою вибору сфери діяльності. Висока якість життя, впевненість у майбутньому зумовлюють його зацікавленість у збереженні соціального порядку, внаслідок чого він є соціальним стабілізатором суспільства.

3. Елемент соціальної структури, що зосереджує у своїх рядах кваліфікованіші, найдіяльніші кадри суспільства. Професійний склад його охоплює наукових і інженерно-технічних працівників, управлінський, адміністративний персонал, що не обіймає високих посад, інтелектуалів, які працюють за наймом, працівників сфери обслуговування, дрібних власників, фермерів, робітників високої кваліфікації. Середні верстви сучасного західного суспільства становлять приблизно 80 відсотків. Завдяки переліченим якостям та високому соціальному престижеві середній клас виконує функцію агента технологічного і соціально-економічного прогресу.

4. Більшість населення високорозвинутих західних країн, що є основним носієм суспільних інтересів, національної культури, тобто властивих відповідним суспільствам цінностей, норм. Поширюючи зразки власної культури на вищі і нижчі верстви, середній клас виступає культурним інтегратором суспільства.