
- •Ознаки, зчеплені зі статтю.
- •Вторинна структура білків: типи, механізми стабілізації та роль регулярної вторинної структури в утворенні просторової структури глобулярних білків.
- •Природна і експериментальна поліплоїдія. Типи поліплоідів.
- •Характеристика популяції як елементарної одиниці еволюції.
- •Нековалентні міжмолекулярні взаємодії: типи, механізми виникнення та роль у підтриманні просторової структури біологічних макромолекул.
- •Множинний алелізм. Серії множинних алелей і механізм їх виникнення.
- •Боротьба за існування як елементарний фактор еволюції.
- •Фізична природа та біологічна роль водневого зв’язку та гідрофобних взаємодій.
- •Структурна організація і класифікація хромосом
- •Ізоляція як фактор еволюції.
- •Просторова структура глобулярних водорозчинних білків і основні механізми її стабілізації.
- •Балансова теорія визначення статі Бріджеса.
- •Природний добір як провідний фактор еволюції. Форми добору.
- •Принципи ферментативного каталізу.
- •Рівновага в популяції, закон Харді-Вайнберга
- •Біологічний прогрес і біологічний регрес.
- •Принципи використання вільної енергії гідролізу нуклеозидтрифосфатів для здійснення енергетично невигідних молекулярних процесів у біологічних системах.
- •Фактори динаміки популяцій та еволюція.
- •Основні етапи антропогенезу
- •Приклади молекулярних машин та загальні принципи їх функціонування.
- •Мейоз, основні фази, генетичне значення. Поведінка хромосом при мейозі як основа явища розщеплення і рекомбінації хромосом
- •Механізми м’язового скорочення
- •Хімічні компоненти нуклеїнових кислот, їх властивості та класифікація. Будова полінуклеотидного ланцюга.
- •Спадкування кількісних ознак. Полімерні гени.
- •Механізми передачі нервового імпульсу по аксону
- •Структура подвійних спіралей нуклеїнових кислот та механізми її стабілізації. Структурні форми подвійних спіралей.
- •Поняття про мутації, характерні риси спонтанного мутаційного процесу.
- •Плани будови прокаріотичної та еукаріотичної клітини
- •Рівні структурної організації хроматину еукаріотів. Структура нуклеосоми та хроматинової фібрили.
- •Регуляція активності генів у прокаріотів. Структура оперона.
- •Теорії походження еукаріотичної клітини
- •Принципи організації геномів про- та еукаріотів.
- •Закони спадкової передачі ознак, відкриті г.Менделем.
- •Будова, властивості та функції біологічних мембран.
- •Мобільні елементи в геномах: типи та молекулярні механізми переміщення.
- •Хромосомні типи визначення статі.
- •Ультраструктурна організація мітохондрій
- •Ініціація транскрипції в еукаріотів. Базальні транскрипційні фактори та збірка преініціаторного комплексу рнк-полімерази іі.
- •Порівняльна характеристика мутаційної та модифікаційної мінливості.
- •Поняття про цитоскелет та його структурні елементи
- •Структура і властивості генетичного коду.
- •Клітинний цикл та його регуляція
- •Транскрипційні фактори та базові механізми їх участі в регуляції транскрипції в еукаріотів.
- •Генеалогічний метод в генетиці людини. Складання родоводів.
- •Мітоз, його біологічне значення. Фази мітозу.
- •Мікро-рнк та їх участь в регуляції експресії генетичної інформації. Рнк-інтерференція.
- •Типи взаємодій між алелями одного гену.
- •Статевий процес та його біологічне значення.
- •Типи взаємодій неалельних генів.
- •Яйцеклітина, її хімічний склад, будова та різноманітність типів живлення.
- •Процессинг мРнк: етапи, синхронізація із транскрипцією, біологічна роль.
- •Гамети та їх утворення.
- •Структура й біологічна роль тРнк.
- •Організація геномів еукаріот.
- •Запліднення та його біологічне значення; особливості зовнішнього та внутрішнього запліднення.
- •Аміноацил-тРнк-синтетази, їх функція та реакції, які вони каталізують.
- •Соціальні аспекти генетики людини. Сутність евгеніки.
- •Елонгаційний цикл білкового синтезу. Молекулярні механізми зв’язування аміноацил-тРнк, транспептидації та транслокації.
- •Плейотропна дія генів, приклади.
- •Дроблення та його біологічне значення; особливості поділу клітин в період дроблення.
- •Ініціація трансляції у про- та еукаріотів.
- •Кросинговер, інтерференція, коінциденція.
- •Стадія бластули. Типи бластул
- •Склад та структура рибосоми. Взаємодія рибосоми з мРнк та тРнк. Функціональна роль рибосомних субодиниць.
- •Типи визначення статі
- •Стадія гаструли. Типи гаструляційних переміщень (інвагінація, епіболія, імміграція, делямінація).
- •Основні компоненти реплісоми та їх функціональна роль.
- •Спадкування ознак залежних від статі та обмежених статтю
- •Типи нуклеінових кислот у вірусів.
- •Зчеплене успадкування ознак
- •Роль вірусів бактерій в природі та в біотехнологічних процесах.
- •Репарація днк: основні типи та відповідні молекулярні механізми.
- •Близнюків метод в генетиці людини
- •Ретровіруси як вектори горизонтальної передачі спадкової інформації.
- •Методи секвенування днк. Встановлення нуклеотидних послідовностей геномів.
- •Причини відхилень від менделівських розчеплень
- •Пріони як представники неканонічних вірусів.
- •Методи клонування днк та експресії білків у бактеріальних клітинах.
- •Організація геномів прокаріот
- •Ампліфікація днк за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.
- •Поліморфізм та гетерозиготність популяцій
- •Створення функціональних бактеріальних плазмід in vitro.
Ізоляція як фактор еволюції.
Ізоляція – виникнення будь-яких бар’єрів, що порушують панміксію. Значення ізоляції у процесі еволюції зводиться до порушення вільного схрещування, що веде до збільшення та закріплення відмінностей між популяціями та окремими частинами населення вида. Без такого закріплення еволюційних відмінностей неможливе ніяке формоутворення.
Різноманітність форм та проявів ізоляції в природі дуже велике.
Класифікація явищ ізоляції
Прояви ізоляції у природі поділяються на дві групи: просторова ізоляція та біологічна ізоляція. При просторовій (територіально-механічній або географічній) ізоляції популяція поділяється та частини бар’єрами, що лежать ніби «зовні».
Просторова ізоляція може існувати у різних формах: водні бар’єри розділяють населення «сухопутних» видів, а бар’єри суходолу ізолюють населення видів-гідробіонтів, підвищення ізолюють рівнинні популяції, а рівнини-гірські популяції . У наш час у зв’язку з діяльністю людини, у біосфері все частіше і частіше виникає просторова ізоляція окремих популяцій всередині дуже багатьох видів. Типовим прикладом є виникнення розірваного ареала у соболя у Євразії на початку 20 ст. Зазвичай виникнення подібного розірваного ареалу слугує небезпечним сигналом – можливе поступове зникнення виду.
Існує два появи просторової ізоляції всередині вида: ізоляція будь-якими бар’єрами між частинами видового населення та ізоляція, що визначається більшою можливістю спарювання особин, що мешкають поряд, тобто ізоляція відстанню.
Виникнення просторової ізоляція пов’язане зі значенням радіуса індивідуальної активності для особин різних видів.
Біологічна ізоляція визначається відмінностями індивідуумів всередині виду.
Біологічну ізоляцію забезпечують дві групи механізмів: ті, що усувають схрещування (докопуляційні) та ізоляція при схрещуванні (післякопуляційні). Перші механізми запобігають втрату гамет, другі – пов’язані з втратою гамет у процесі еволюції.
Спарюванню близьких форм запобігають відміни у часі статевої активності та дозрівання статевих продуктів. Відомо існування «ярових» та «озимих» рас міног та деяких лососевих риб, які різко відрізняються часом нересту; між особинами кожної з рас існує високий ступінь ізоляції. Серед рослин відомі випадки генетично обумовленого зсуву у періоді цвітіння, що створює біологічну ізоляцію цих форм (явище фенологічного поліморфізма).
Досить звична у природі біотопічна ізоляція, при якій потенційні партнери по спарюванню не зустрічаються. Велике значення у виникнення та підтриманні біологічної ізоляції у близьких форм має єтологічна ізоляція – ускладнення спарювання, обумовлені особливостями поведінки. Відкрита велика різноманітність у розповсюдженні способів етологічної ізоляції у тварин. Можливо, у тварин етологічні механізми – найбільш велика група із докопуляційніх ізолюючих механізмів. Незначні на перший погляд відміни у ритуалі залицяння та обміні зоровими, звуковими, хімічними подразниками будуть перешкоджати продовженню залицяння.
БІЛЕТ 26