12. Ізоляція як фактор еволюції.

Ізоляція – виникнення будь-яких бар’єрів, що порушують панміксію. Значення ізоляції у процесі еволюції зводиться до порушення вільного схрещування, що веде до збільшення та закріплення відмінностей між популяціями та окремими частинами населення вида. Без такого закріплення еволюційних відмінностей неможливе ніяке формоутворення.

Різноманітність форм та проявів ізоляції в природі дуже велике.

Класифікація явищ ізоляції

Прояви ізоляції у природі поділяються на дві групи: просторова ізоляція та біологічна ізоляція. При просторовій (територіально-механічній або географічній) ізоляції популяція поділяється та частини бар’єрами, що лежать ніби «зовні».

Просторова ізоляція може існувати у різних формах: водні бар’єри розділяють населення «сухопутних» видів, а бар’єри суходолу ізолюють населення видів-гідробіонтів, підвищення ізолюють рівнинні популяції, а рівнини-гірські популяції . У наш час у зв’язку з діяльністю людини, у біосфері все частіше і частіше виникає просторова ізоляція окремих популяцій всередині дуже багатьох видів. Типовим прикладом є виникнення розірваного ареала у соболя у Євразії на початку 20 ст. Зазвичай виникнення подібного розірваного ареалу слугує небезпечним сигналом – можливе поступове зникнення виду.

Існує два появи просторової ізоляції всередині вида: ізоляція будь-якими бар’єрами між частинами видового населення та ізоляція, що визначається більшою можливістю спарювання особин, що мешкають поряд, тобто ізоляція відстанню.

Виникнення просторової ізоляція пов’язане зі значенням радіуса індивідуальної активності для особин різних видів.

Біологічна ізоляція визначається відмінностями індивідуумів всередині виду.

Біологічну ізоляцію забезпечують дві групи механізмів: ті, що усувають схрещування (докопуляційні) та ізоляція при схрещуванні (післякопуляційні). Перші механізми запобігають втрату гамет, другі – пов’язані з втратою гамет у процесі еволюції.

Спарюванню близьких форм запобігають відміни у часі статевої активності та дозрівання статевих продуктів. Відомо існування «ярових» та «озимих» рас міног та деяких лососевих риб, які різко відрізняються часом нересту; між особинами кожної з рас існує високий ступінь ізоляції. Серед рослин відомі випадки генетично обумовленого зсуву у періоді цвітіння, що створює біологічну ізоляцію цих форм (явище фенологічного поліморфізма).

Досить звична у природі біотопічна ізоляція, при якій потенційні партнери по спарюванню не зустрічаються. Велике значення у виникнення та підтриманні біологічної ізоляції у близьких форм має єтологічна ізоляція – ускладнення спарювання, обумовлені особливостями поведінки. Відкрита велика різноманітність у розповсюдженні способів етологічної ізоляції у тварин. Можливо, у тварин етологічні механізми – найбільш велика група із докопуляційніх ізолюючих механізмів. Незначні на перший погляд відміни у ритуалі залицяння та обміні зоровими, звуковими, хімічними подразниками будуть перешкоджати продовженню залицяння.

БІЛЕТ 26