
- •Ознаки, зчеплені зі статтю.
- •Вторинна структура білків: типи, механізми стабілізації та роль регулярної вторинної структури в утворенні просторової структури глобулярних білків.
- •Природна і експериментальна поліплоїдія. Типи поліплоідів.
- •Характеристика популяції як елементарної одиниці еволюції.
- •Нековалентні міжмолекулярні взаємодії: типи, механізми виникнення та роль у підтриманні просторової структури біологічних макромолекул.
- •Множинний алелізм. Серії множинних алелей і механізм їх виникнення.
- •Боротьба за існування як елементарний фактор еволюції.
- •Фізична природа та біологічна роль водневого зв’язку та гідрофобних взаємодій.
- •Структурна організація і класифікація хромосом
- •Ізоляція як фактор еволюції.
- •Просторова структура глобулярних водорозчинних білків і основні механізми її стабілізації.
- •Балансова теорія визначення статі Бріджеса.
- •Природний добір як провідний фактор еволюції. Форми добору.
- •Принципи ферментативного каталізу.
- •Рівновага в популяції, закон Харді-Вайнберга
- •Біологічний прогрес і біологічний регрес.
- •Принципи використання вільної енергії гідролізу нуклеозидтрифосфатів для здійснення енергетично невигідних молекулярних процесів у біологічних системах.
- •Фактори динаміки популяцій та еволюція.
- •Основні етапи антропогенезу
- •Приклади молекулярних машин та загальні принципи їх функціонування.
- •Мейоз, основні фази, генетичне значення. Поведінка хромосом при мейозі як основа явища розщеплення і рекомбінації хромосом
- •Механізми м’язового скорочення
- •Хімічні компоненти нуклеїнових кислот, їх властивості та класифікація. Будова полінуклеотидного ланцюга.
- •Спадкування кількісних ознак. Полімерні гени.
- •Механізми передачі нервового імпульсу по аксону
- •Структура подвійних спіралей нуклеїнових кислот та механізми її стабілізації. Структурні форми подвійних спіралей.
- •Поняття про мутації, характерні риси спонтанного мутаційного процесу.
- •Плани будови прокаріотичної та еукаріотичної клітини
- •Рівні структурної організації хроматину еукаріотів. Структура нуклеосоми та хроматинової фібрили.
- •Регуляція активності генів у прокаріотів. Структура оперона.
- •Теорії походження еукаріотичної клітини
- •Принципи організації геномів про- та еукаріотів.
- •Закони спадкової передачі ознак, відкриті г.Менделем.
- •Будова, властивості та функції біологічних мембран.
- •Мобільні елементи в геномах: типи та молекулярні механізми переміщення.
- •Хромосомні типи визначення статі.
- •Ультраструктурна організація мітохондрій
- •Ініціація транскрипції в еукаріотів. Базальні транскрипційні фактори та збірка преініціаторного комплексу рнк-полімерази іі.
- •Порівняльна характеристика мутаційної та модифікаційної мінливості.
- •Поняття про цитоскелет та його структурні елементи
- •Структура і властивості генетичного коду.
- •Клітинний цикл та його регуляція
- •Транскрипційні фактори та базові механізми їх участі в регуляції транскрипції в еукаріотів.
- •Генеалогічний метод в генетиці людини. Складання родоводів.
- •Мітоз, його біологічне значення. Фази мітозу.
- •Мікро-рнк та їх участь в регуляції експресії генетичної інформації. Рнк-інтерференція.
- •Типи взаємодій між алелями одного гену.
- •Статевий процес та його біологічне значення.
- •Типи взаємодій неалельних генів.
- •Яйцеклітина, її хімічний склад, будова та різноманітність типів живлення.
- •Процессинг мРнк: етапи, синхронізація із транскрипцією, біологічна роль.
- •Гамети та їх утворення.
- •Структура й біологічна роль тРнк.
- •Організація геномів еукаріот.
- •Запліднення та його біологічне значення; особливості зовнішнього та внутрішнього запліднення.
- •Аміноацил-тРнк-синтетази, їх функція та реакції, які вони каталізують.
- •Соціальні аспекти генетики людини. Сутність евгеніки.
- •Елонгаційний цикл білкового синтезу. Молекулярні механізми зв’язування аміноацил-тРнк, транспептидації та транслокації.
- •Плейотропна дія генів, приклади.
- •Дроблення та його біологічне значення; особливості поділу клітин в період дроблення.
- •Ініціація трансляції у про- та еукаріотів.
- •Кросинговер, інтерференція, коінциденція.
- •Стадія бластули. Типи бластул
- •Склад та структура рибосоми. Взаємодія рибосоми з мРнк та тРнк. Функціональна роль рибосомних субодиниць.
- •Типи визначення статі
- •Стадія гаструли. Типи гаструляційних переміщень (інвагінація, епіболія, імміграція, делямінація).
- •Основні компоненти реплісоми та їх функціональна роль.
- •Спадкування ознак залежних від статі та обмежених статтю
- •Типи нуклеінових кислот у вірусів.
- •Зчеплене успадкування ознак
- •Роль вірусів бактерій в природі та в біотехнологічних процесах.
- •Репарація днк: основні типи та відповідні молекулярні механізми.
- •Близнюків метод в генетиці людини
- •Ретровіруси як вектори горизонтальної передачі спадкової інформації.
- •Методи секвенування днк. Встановлення нуклеотидних послідовностей геномів.
- •Причини відхилень від менделівських розчеплень
- •Пріони як представники неканонічних вірусів.
- •Методи клонування днк та експресії білків у бактеріальних клітинах.
- •Організація геномів прокаріот
- •Ампліфікація днк за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.
- •Поліморфізм та гетерозиготність популяцій
- •Створення функціональних бактеріальних плазмід in vitro.
Гамети та їх утворення.
Морфофізіологічні особливості яйцеклітини: великий розмір (200 мкм -29см), гаплоїдний набір хромосом, в цитоплазмі накопичується жовток (ліпофосфопротеїнові комплекси високої енергетичної цінності, накопичуються в мішечках комплексу Гольджі).
Яйцеклітини за кількістю жовтка:
Алецитальні – майже немає
Олоіголецитальні – мало – молюски, хробаки
Мезолецитальні – середня кількість – амфібії
Полілецитальні – багато – риби, рептилії, птахи
За розташуванням жовтка:
Гомо/ізолецитальні – відносно рівномірно – голкошкірі, ланцетник
Телолецитальні – різко зміщений до одного полюсу (вегетативного) – молюски, птахи
Центролецитальні – навколо ядра – членистоногі
В цитоплазмі яйцеклітини є добре розвинена грЕПС, багато рибосом, різні види РНК, тубуліни. По периферії є багато кортикальних гранул (комплекс протеогліканів і глікопротеїнів), розташовані відносно рівномірно, пристосування одноразового використання. Яйцеклітина може мати додаткові захисні оболонки – zona pellucida/жовточна оболонка – захищає від механічних пошкоджень, прилягає до плазмалеми. Забезпечують видоспецифічне розпізнавання та активують спермія до акросомної реакції.
Морфофізіологічні особливості сперматозоїдів: невелика рухома клітина, джгутикова клітина, гаплоїдний набір хромосом. ДНК неактивна, компактизована так, що її об’єм змінений до мінімуму. На хромосомах замість пістонів інші позитивно заряджені білки – протаміни. Перед ядром – акросома заповнена гідролітичними ферментами : акрозин (руйнує прозору оболонку), пенетраза (дисоціює клітини променистого вінця), гіалуронідаза (розщеплює гіалуронову кислоту), кисла фосфатаза (маркер лізосом, руйнує фосфохолін при проходження сперматозоїда через плазма лему яйцеклітини). Між акросомою та ядром може бути актин, вибухова полімеризація якого при акросомній реакції призводить до виникнення акросомного виросту.
Структурні елементи сперматозоїда:
Шийка – містить проксимальну центріоль
Проміжна частина – злиті мітохондрії в мітохондріон
Головний відділ хвоста – мікротрубочки
Кінцева частина хвоста – мікротрубочки, майже немає цитоплазми
Гаметогенез – процес формування статевих клітин.
Етапи овогенезу:
Період розмноження: у яєчнику гоноцити стають оогоніями, оогонії діляться мітотично, кількість поділів високо специфічна
Період росту: овоцити І порядку, втрачають здатність до мітозу, вступають у профазу І мітозу. Період малого росту: об’єм ядра і цитоплазми збільшуються пропорційно і незначно, ядерно-цитоплазматичне відношення не змінюється. На стадії диплотени профази І мітозу ріст призупиняється на час від кількох днів до кількох років; під час паузи ооцити І порядку формують зовнішні оболонки, кортикальні гранули. Період великого росту: починається з початком статевої зрілості, інтенсифікуються синтетичні процеси, накопиченні жовтка
Період дозрівання: два поділи мейозу – редукційний і екваційний, цитоплазма ділиться асиметрично 0 утворюється 1 яйцеклітина і 3 полярні тільця.
Сперматогенез:чоловічі статеві клітини ніколи не розвиваються поодинці, а ростуть як клони синцитіально зв’язаних клітин, які впливають одна на одну; в процесі сперматогенезу береть участь додаткові соматичні клітини – опорні, трофічні, клітини Сертолі.
Етапи сперматогенезу:
Період розмноження: сперматогонії, що втупають у мітоз – найбільші, первинні сперматогонії, клітини, що утворюються внаслідок їх поділів – вторинні сперматогонії. Сперматогонії поповнюються за рахунок ділення стовбурових клітин гонади, не залежно від процесу сперматогенезу.синцитіальний зв’язок зберігається аж до пізніх етапів, забезпечує синхронність існування клітин клону.
Період росту: сперматоцити І порядку активно ростуть
Період дозрівання: сперміогенез ( сперматиди → сперматозоїди), ядро ущільнюється, втрачає синтетичну активність. Утворюється акросома. Заміна пістонів на протаміни під час конденсації хроматину.
|
|
БІЛЕТ 11