- •1.1. Початок Першої світової війни. Воєнні дії в 1914 р. На українських землях.
- •1.2. Нацистський «новий порядок» в Україні в 1941 — 1944 рр. Голокост.
- •2.1. Вплив Першої світової війни на формування українського національного руху в Галичині й Наддніпрянській Україні.
- •2.2. Результати та історичне значення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р.
- •3.1. Українські землі в 1915—1917 рр.
- •3.2. «Косигінські реформи» та їхні наслідки для України.
- •4.1. Початок Української революції, утворення Центральної Ради. М. Грушевський, в. Винниченко.
- •4.2. Освіта, наука та культура України в 70-х—80-х pp. XX ст.
- •5.1. 1 Універсал Центральної Ради та його історичне значення
- •5.2. Прихід до влади м. Горбачова. Розгортання національно демократичного руху в Україні.
- •6.1. Проголошення Української Народної Республіки. III Універсал Центральної Ради.
- •6.2. Загострення екологічних проблем в Україні у 70-х — 80-х рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •7.1. Війна радянської Роси проти унр (кінець 1917 — початок 1918 рр.). Проголошення незалежності унр.
- •7.2. Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
- •8.1. Внутрішня і зовнішня політика Української Держави. П. Скоропадський.
- •8.2.Проголошення державної незалежності України.
- •9.1. Радянсько-польська війна і Україна.
- •9.2. Опозиційний рух в Україні (1965—1985 рр.).
- •10.1. Політика радянського уряду в Україні в 1919—1920 рр. «Воєнний комунізм».
- •10.2. Конституційні традиції в Україні. Прийняття Конституції України 1996 р. Та її" історичне значення.
- •11.1. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Є. Петрушевич. Злука унр і зунр.
- •11.2. Політична ситуація в Україні в 1985—1991 рр.
- •12.1. Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С.Петлюра
- •12.2. Наш край в роки Великої Вітчизняної війни*.
- •13.1. Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1920 рр.
- •13.2. Пожвавлення літературно-мистецького життя України в умовах десталінізації. «Шістдесятники».
- •Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.
- •Державотворчі процеси в Україні у 1991—2005 рр.
- •17.1 Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •3. Польський уряд буде уповноважено запровадити цивільну адміністрацію в Східній Галичині».
- •17.2 Україна на початку XXI століття.
- •18.1 Культура і духовне життя України в 1917—1920 рр.
- •18.2 Спроби та наслідки реформування економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр. М. Хрущов.
- •19.1 Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •19.2 Культура України в роки Великої Вітчизняної війни.
- •20.1 Голодомори 1921—1923 рр., 1932—1933 рр., 1946—1947 рр. В Україні: причини і наслідки.
- •20.2 Повсякденне життя українців у 1964— 1985 рр.
- •21.2 Возз’єднання ЗахідноїУкраїни з урср. Радянізація західних областей України в 1939—1941 pp.
- •22 Вересня 1939 р. У Бресті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад, який приймали комбриг с. Кривошеїн і генерал X. Ґудеріан.
- •22.1 Розвиток культури в 30-ті рр.
- •22.2 Головні кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •23.2 Рух Опору та його течії в Україні в роки Другої світової війни. Історичний внесок українського народу в перемогу у Другій світовій війні.
- •24.1 Входження усрр до складу срср.
- •24.2 Розширення Європейського Союзу та нато. Місце України в цьому процесі.
10.1. Політика радянського уряду в Україні в 1919—1920 рр. «Воєнний комунізм».
Протягом зими—весни 1919 р. більшовики удруге захопили владу в Україні. Був сформований більшовицький уряд — Тимчасовий робітничо-селянський уряд України (ТРСУУ). Політичні заходи більшовиків почалися зі зміни назви держави: УНР було перейменовано на Українську Соціалістичну Радянську Республіку (УСРР). (Ця назва проіснувала до 1937 р. й була змінена на Українську Радянську Соціалістичну Республіку.)
Для зміцнення влади більшовиків на місцях були створені надзвичайні органи влади — ревкоми (революційні комітети) і військревкоми (військові революційні комітети). У сільській місцевості опорою більшовиків були комнезами (комітети незаможників). Надзвичайні органи влади контролювали діяльність Рад і впливали на неї, бо більшості у Радах більшовики поки не мали.
Згодом ТРСУУ було перейменовано в Раду Народних Комісарів України (РНКУ) на чолі з Християиом Раковським.
У березні 1919 р. було прийнято першу радянську Конституцію УСРР, яка законодавчо закріпила радянську владу в Україні. Вищим органом державної влади став Всеукраїнський зЧзд рад, а між з'їздами — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК).
Політика радянізації в Україні мала такі риси:
— структура радянської державності насаджувалася «згори», через Рад-нарком УСРР і ЦК КІІ(б)У;
— відрізнявся жорсткою централізацією;
— провідниками цієї політики були чиновники неукраїнського походження, унаслідок чого радянізація мала антинаціональний характер.
Суть політичного курсу більшовиків полягала в насильницькому ламанні існуючої в Україні економічної системи. Запровадження заходів входило до компетенції Української ради народного господарства (УРНГ), що цілком залежала від Вищої ради народного господарства Росії.
Соціально-політичний та економічний заходи більшовиків в Україні у 1919—1920 рр. отримав назву воєнний комунізм. Його риси:
— скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці;
— націоналізація промисловості і встановлення державного контролю над виробництвом;
— мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудодні); >
— запровадження продрозкладка на селі —; системи заготівлі сільськогосподарських продуктів; продрозкладка, яку здійснювали продзагони й комнезами, передбачала обов'язкову здачу селянами державі за твердими цінами всіх надлишків сільгосппродукції; норма особистого споживання визначалася державою; розпочалася колективізація сільського господарства (створювалися артілі, комуни, ТОЗи);
— різке обмеження суверенітету України: КП(б)У — складова частина РКП(б); керівництво профспілками й громадськими організаціями здійснювалося з Москви;
— утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік з метою централізованого керівництва господарством, фінансами і створення єдиного військового командування.
Головним методом здійснення політики «воєнного комунізму» був «червоний терор», який проводила Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК).
У 1919 р. здійснення політики більшовиків в Україні було перерване де-нікінськими окупаційними військами. У 1920 р. більшовики втретє прийшли до влади. Вони врахували помилки політичного курсу 1919 р. і переглянули аграрну політику: було прийнято новий земельний закон, щр передбачав зрівняльний поділ землі, добровільність у створенні комун. Однак в економіці збереглися методи «воєнного комунізму», що здійснював створений Всеукрревком (пізніше — РНК УРСР і ВУЦВК). Додаткова інформація
В. Г. Короленко про економічну політику більшовиків у 1920 р.\ «Кожен хлібороб бачить тільки, що в нього беруть те, що він зробив, за винагороду, явно не еквівалентну його праці, і робить свій висновок: ховає хліб до ям. Ви його знаходите, реквізуєте, проходите по селах Росії й України розжареним залізом, спалюєте цілі села й радієте з успіхів продовольчої політики».
Держава часто зверталася до позаекономічних методів керівництва: Українську трудову армію очолив Й. Сталін, а праця набула форми повинності. Продрозкладка передбачала насильницьке вилучення не тільки хліба, але і м'яса, яєць, овочів. Більшовики використовували продрозкладку для боротьби з куркульством, хоча визначити, хто належить до куркулів, було складно, тому постраждали міцні селянські господарства.
«Червоний терор» набрав небаченого розмаху. У 1920 р. на території України було створено 18 концентраційних таборів. Почалося витіснення більшовиками з політичного життя соціалістичних партій, які не визнавали радянської влади в Україні. «Боротьбисти», що прагнули повної незалежності України, оголосили про свій саморозпуск, керівництво лівих есерів було заарештоване, почався судовий процес над меншовиками. Висновок. Політичний курс більшовиків у 1919—1920 рр. в Україні був спрямований на зміцнення влади. Це завдання здійснювалося методами позаекономічного примусу й терору, що викликало невдоволення політикою «воєнного комунізму».
■ Дати: 1919—1920 рр.
■ Поняття, терміни, назви: «воєнний комунізм», продрозкладка, «червоний терор», комнезами.
■ Особистість в історії: X. Раковський.