- •Походження та необхідність грошей. Роль держави у творенні грошей.
- •Функції грошей, їх єдність і протилежність.
- •Класична кількісна теорія грошей.
- •Роль теорії грошей в удосконаленні грошово-кредитної політики України в період переходу до ринку.
- •Сутність та економічна основа грошового обороту.
- •Грошові потоки, їх характеристика та особливості їх балансування через внутрішній і зовнішній грошові ринки.
- •Принципи організації безготівкового та готівкового грошового обігу. Форми безготівкових розрахунків.
- •Грошова маса: показники її обсягу і структури. Грошові агрегати.
- •Швидкості обігу грошей: показники її виміру та фактори які на них впливають.
- •Закон грошового обігу і його використання в економічній політиці держави.
- •Грошовий мультиплікатор, його вплив на стан грошового ринку.
- •Методи державного регулювання грошового обігу.
- •Попит на гроші та фактори, що визначають його зміну.
- •Суть і механізм формування пропозиції грошей.
- •Структура та учасники ринку цінних паперів.
- •Валютний ринок як складова грошового ринку.
- •Елементи грошової системи та їх характеристика.
- •Основні типи грошових систем, їх еволюція.
- •Створення і розвиток грошової системи України.
- •Методи та інструменти грошово-кредитного регулювання.
- •Система державного регулювання грошової сфери: фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політика
- •Інфляція, її суть, види та закономірності розвитку.
- •Причини інфляції.
- •Вплив інфляції на перебіг макроекономічних процесів.
- •Державне регулювання інфляції.
- •Грошові реформи, їх сутність та основні види.
- •Грошова реформа та особливості її проведення в Україні.
- •Необхідність, суть і роль кредиту в процесі відтворення.
- •Сутність кредиту. Об’єкти і суб’єкти кредитних відносин.
- •Поняття функції кредиту та їх класифікація.
- •Позичковий процент, його суть та призначення. Фактори, що впливають на його норму.
- •Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.
- •Становлення та розвиток банківської системи України.
- •Центральні банки: форми організації, функції та правове регулювання діяльності.
- •Національний банк України, його завдання та функції.
- •Операції комерційних банків, їх класифікація та загальна характеристика.
- •Фінансово-кредитні установи небанківського типу в Україні, їх види і функції.
- •48 Суть і необхідність валютного регулювання.
- •Роль міжнародних фінансових інститутів у функціонуванні валютної системи.
- •Поняття значення й механізм забезпечення конвертованості валюти.
- •Валютний ринок: суть та основи функціонування. Основні види операцій.
- •Міжнародні ринки грошей та капіталів.
- •Платіжний баланс та золотовалютні резерви у механізмі валютного регулювання.
- •Сучасна світова валютна система та роль мвф у її функціонуванні.
Механізм поповнення маси грошей в обігу: первинна та вторинна емісія грошей. +
Грошовий мультиплікатор, його вплив на стан грошового ринку.
Збільшення чи зменшення її досягається емісійною діяльністю центрального та комерційних банків. На суму готівкової та безготівкової емісії збільшується відповідно готівковий та безготівковий компоненти грошової маси і загальний її обсяг. При цьому центральний банк емітує готівкові та безготівкові гроші, а комерційний банк — тільки безготівкові.
Випуск центральним банком безготівкових грошей здійснюється такими способами:
наданням позичок комерційним банкам шляхом їх рефінансування;
через купівлю у комерційних банків цінних паперів;
через купівлю у комерційних банків та їх клієнтів іноземної валюти для поповнення золотовалютного резерву.
Грошово-кредитний мультиплікатор — це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.
Вільний резерв — це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.
Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов’язковим резервом. Обсяг його визначається на підставі норм обов’язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов’язковим резервами становить вільний резерв банку.
Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов’язкового резервування (r) і визначається за формулою . Приріст грошової маси (DМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою , де DR — початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації.
З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час (mm), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова пропозиція) до суми грошової бази за формулою:
,
де М0 — маса готівки в обороті поза банками;
Д — маса грошей в депозитах комерційних банків;
R — сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).
З цієї формули випливають такі висновки:
рівень mm зростає в міру зростання депонування грошей у банках, тобто показника ;
рівень mm зростає в міру зниження резервування депозитів, тобто показника .
Методи державного регулювання грошового обігу.
Попит на гроші та фактори, що визначають його зміну.
попит на гроші виступає як запас грошей, який прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент.
Попит на гроші тісно пов’язаний зі швидкістю обігу грошей обернено пропорційною залежністю: у міру зростання попиту на гроші кожна грошова одиниця, що є в обороті, довше перебуватиме у розпорядженні окремого економічного суб’єкта, повільнішим буде її обіг, і навпаки. З цієї залежності випливають висновки, що мають важливе практичне значення:
оскільки попит на гроші — явище динамічне, то і швидкість обігу грошей не може бути постійною;
зростання швидкості обігу грошей унаслідок падіння попиту на гроші може компенсувати дефіцит платіжних засобів при зниженні рівня монетизації валового внутрішнього продукту і послабити кризу неплатежів;
падіння швидкості обігу грошей через зростання попиту на них послаблює вплив збільшення маси грошей в обороті на кон’юнктуру ринків, гальмує його інфляційні наслідки;
у парі «попит — швидкість» визначальним є попит на гроші, а похідним — швидкість їх обігу. Тому фактори зміни попиту на гроші об’єктивно впливають і на швидкість їх обігу. Проте це не виключає зворотного впливу зміни швидкості обігу грошей на динаміку їх попиту. Наприклад, якщо суто організаційними заходами (збільшення частоти виплат доходів, підвищення дохідності короткострокових фінансових інструментів, удосконалення системи розрахунків тощо) забезпечується прискорення обігу грошей, то це вплине і на формування попиту на них, особливо на його трансакційну складову.
виділяються три групи мотивів попиту на гроші з боку економічних суб’єктів: трансакційний (операційний) мотив; мотив завбачливості; спекулятивний мотив.
Представники всіх теоретичних концепцій попиту на гроші визнають зміну обсягів виробництва (або обсягів національного доходу) ключовим чинником впливу на попит.
зміну абсолютного рівня цін та реального обсягу виробництва можна розглядати як самостійні чинники впливу на попит на гроші.
При макроекономічному підході до аналізу попиту на гроші з’являється третій чинник — швидкість обігу грошей.
При мікроекономічному підході до аналізу попиту на гроші швидкість обігу грошей зникає з поля зору. Замість неї використовується чинник зміни норми процента.
Чинник накопичення багатства полягає в тому, що економічні суб’єкти, накопичуючи багатство у формі різних активів, відносно рівномірно розміщують приріст його між усіма видами активів, у тому числі й у вигляді запасу грошей. Уна- слідок цього в міру збільшення маси багатства зростатиме і попит на гроші.
Чинник інфляції впливає на попит на гроші в кількох напрямах. В умовах інфляційного зростання цін запас грошей, який мають у своєму розпорядженні економічні суб’єкти, неминуче знецінюється, і вони зазнають втрат, що само по собі провокує скорочення їх попиту на гроші. Крім того, інфляційне зростання цін неминуче підштовхує вгору ставку процента і всі інші очікувані доходи на альтернативні грошам види активів. Унаслідок цього буде зростати альтернативна вартість грошових запасів і скорочуватися попит на гроші.
З інфляційними очікуваннями тісно переплітаються очікування погіршення кон’юнктури ринків узагалі, зокрема скорочення товарної пропозиції, посилення товарного дефіциту, погіршення якості продукції тощо.
попит формулу його можна записати у такому вигляді:
,7
де — реальний обсяг ВНП;
Р — середній рівень цін;
R — рівень очікуваного доходу на альтернативні грошам активи;
В — обсяг багатства;
І — рівень інфляції;
О — очікування змін ринкової кон’юнктури.