- •Що таке вексель, його відмінності від кредитної угоди,в чому переваги векселя у порівнянні з кредитною угодою. Чим банкнота відрізняється від комерційного векселя.
- •2. Що таке банкнота, що означає кредитний характер банкнотної емісії, відмінність банкнот від казначейських зобов’язань.
- •3. Охарактеризуйте напрямки руху грошових потоків, пов’язаних з сімейними господарствами.
- •4. Основні напрями наукової думки щодо походження грошей, їх сутність та відмінності.
- •5. Розкрийте поняття – функція грошей. Суть функції грошей, як засобу обігу та засобу платежу.
- •6. Дайте визначення грошової маси, та поясність, чим визначається сукупний попит на гроші.
- •7. У чому полягає сутність функцій грошей як міри вартості та засобу нагромадження, що є причиною нагромадження грошей?
- •8. Принципи та порядок організації безготівкових розрахунків. Схема розрахунків за допомогою чека. Переваги та недоліки чекової форми розрахунків
- •9. Охарактеризуйте сутність, структуру, учасників та осовні операції грошового ринку
- •10. Формування попиту та пропозиції грошей. Виведіть формулу грошової маси через її залежність від грошової бази і грошового мультиплікатора.
- •11. Складіть схему розрахунку за допомогою акредитиву, охарактеризуйте види акредитивів, визначте переваги та недоліки акредитивної форми розрахунків.
- •12. Що таке повноцінні і не повноцінні гроші, чи є гроші товаром, назвіть основні властивості грошей.
- •13. Сектори грошового обороту, їх характеристика, особливості руху грошових потоків у кожному з секторів.
- •14. Охарактеризуйте структуру грошової маси, покажіть її зв’язок з грошовою базою та поясніть чим обмежуються емісійні можливості для комерційного банку.
- •15. Що таке вексель, перелічіть реквізити векселя, схема руху переказного векселя, поняття авалювання векселя.
- •16. Охарактеризуйте вплив на валютний курс зміни в обліковій політиці і зміни в нормі обов’язкових резервів Центрального Банку
- •18. Дайте визначення видів конвертованості валюти, поняття фіксованого та плаваючого валютного курсу, та розкрийте засоби валютного регулювання
- •30. Дайте визначення світовій валютній системі та назвіть та охарактеризуйте її елементи.
- •19. Що являє собою грошова система, металеві та паперові грошові системи.
- •21. Суть операцій: опціон, ф’ючерс, форвард, репо
- •20. Сутність та структура платіжного балансу, методи обліку операцій платіжного балансу.
- •Баланс по поточним операціям
- •22. Охарактеризуйте поняття та найбільш важливі складові валютної системи та валютної політики
- •23. Поняття, структура, елементи та функції кредитної системи.
- •24. Сутність грошово-кредитної політики, прямі та опосередковані методи регулювання грошового обороту.
- •25. Поняття та функції платіжної системи, схема обміну інформацією у сеп нбу.
- •26. Поточні та строкові валютні операції. Операції Депорт та Репорт.
- •27. Сутність та інструменти грошово-кредитної політики.
- •Охарактеризуйте валютний ринок як складову структури грошового ринку, об’єкти і суб’єкти валютного ринку.
- •29. Сутність, спільні та відмінні риси грошово-кредитної та фіксально-кредитної політики.
- •31. У чому полянає внесок Кейнса в аналіз механізму взаємозвязку між грошовою массою і суспільним виробництвом.
- •32. Дайте визначення інфляції та дефляції. Як класифікують інфляцію за рівнем динаміки зростання цін.
- •33. Дайте визначення суті позичкового капіталу та розкрийте джерела його формування.
- •36. Охарактеризуйте сутність та основні постулати теорії монетаризму.
- •35. Назвіть і охарактеризуйте найбільш важливі фактори, що впливають на норму процента за кредит.
- •34. Чому інфляція в певних розмірах може бути вигідною уряду, а галгопуюча інфляція призводить до негативних наслідків?
- •37. У чому фундаментальні положення монетаризму відрізняються від теорії кейнсіанства?
- •38. Визначте суть банківського кредиту, охарактеризуйте його форми та види.
- •39. Що таке страхова компанія та які напрямки її діяльності, проаналізуйте – чи є страхова компанія фінансовим посередником.
- •40. Кон'юнктурна теорія Туган-Барановського.
- •Розкрийте особливості прояву та механізм реалізації перерозподільної функції кредиту.
- •45. Структура власного капіталу кб та нормативи достатності капіталу, встановлені нбу?
- •44. Розкрийте типову організаційну структуру управління кб?
- •43. Охарактеризуйте основні макроекономічні функції кб та механізм їх реалізації.
- •46. У чому полягає сутність та функції цб.
- •47. Що таке функціональні, штабні та обслуговуючі підрозділи банку , їх склад та завдання.
- •48. Склад та сутність пасивних та активних операцій комерц.Банку.
- •49. Перелічіть основні обов’язкові нормативи, які встановлені нбу для комерц. Банків.
- •50. Розкрийте певну схожість між інвестиційною діяльністю банку і кредитуванням, охарактеризуйте їх відмінності.
- •51. Що таке показники ліквідності банк. Активів і які показники лік-ті встановлені нбу?
- •52. Що являє собою кредити, які комерційний банк отримує на міжбанківському ринку і які їх особливості. Операції репо.
- •53. Механізм рефінансування нбу.
- •54. Які функції виконують мвф, Паризький та Лондонський клуби країн-кредиторів?
- •55. Розкрийте структуру організації управління мвф
- •56. Розкрийте взаємозв’язок сутності, функцій та продуктивного ряду комерційного банку.
- •57. Структура балансу комерційного банку
- •58. Розкрийте суть та цілі операцій, які здійснює цб на відкритому ринку.
- •59. Організаційна структура нбу.
- •60. Інструменти нбу щодо реалізації грошово-кредитної політики.
- •1. Що таке вексель, його відмінності від кредитної угоди,в чому переваги векселя у порівнянні з кредитною угодою. Чим банкнота відрізняється від комерційного векселя.
- •2. Що таке банкнота, що означає кредитний характер банкнотної емісії, відмінність банкнот від казначейських зобов’язань.
55. Розкрийте структуру організації управління мвф
Вищий керівний орган МВФ — Рада керуючих, в якій кожна країна-член представлена керуючим і його заступником. Зазвичай це міністри фінансів або керівники центральних банків. До повноважень Ради належить — вирішення ключових питань діяльності Фонду: внесення змін до Статей Угоди, прийняття і виключення країн-членів, визначення і перегляд їх часток в капіталі, вибори виконавчих директорів. Керуючі збираються на сесії зазвичай один раз на рік, але можуть проводити засідання, а також голосувати через пошту в будь-який час.
В МВФ діє принцип «зваженої» кількості голосів: можливість країн членів впливати на діяльність Фонду через голосування визначається їх часткою в його капіталі. Кожна держава має 250 «базових» голосів незалежно від величини її внеску в капітал і додатково по одному голосу за кожні 100 тис. СДР суми цього внеску. Такий порядок забезпечує більшість яка спроможна приймати рішення провідним державам.
Рішення в Раді керуючих зазвичай приймаються простою більшістю (не менше половини) голосів, з важливих питань, які мають оперативне або стратегічне значення, — «спеціальною більшістю» (відповідно 70 або 85 % голосів країн-членів). Не дивлячись на скорочення питомої ваги голосів США і ЄС, вони, як і раніше, можуть накладати вето на ключові питання Фонду, тому що для прийняття яких необхідно максимальної більшості (85 %). Це значить, що США разом з провідними західними державами мають можливість здійснювати контроль над процесом прийняття рішень в МВФ і спрямовувати його діяльність виходячи зі своїх інтересів. Відносно країн які розвиваються. То за наявності скоординованих дій, теоретично, вони також мають можливість блокувати прийняття рішень які їх не влаштовують. Але досягти узгодженості великій кількості різнорідних країн досить складно. На зустрічі керівників Фонду в липні 2004 року прозвучав намір «розширити можливість країн які розвиваються і країн з перехідними економіками більш ефективно брати участь в механізмі прийняття рішень в МВФ».
Важливу роль в організаційній структурі МВФ відіграє Міжнародний валютний і фінансовий комітет МВФК. З 1974 р. до вересня 1999 р. його попередником був Тимчасовий комітет з питань міжнародної валютної системи. Він складається з 24 керуючих МВФ і збирається на сесії два рази на рік. Цей комітет є дорадчим органом Ради керуючих і не має повноважень для прийняття директивних рішень. Але він виконує важливі функції: спрямовує діяльність Виконавчої ради; формує стратегічні рішення, які відносяться до світової валютної системи і діяльності МВФ; вносить на розгляд Раді керуючих пропозиції про внесення поправок до статей Угоди МВФ. Схожу роль відіграє також Комітет з розвитку — Об'єднаний міністерський комітет Рад керуючих Світового Банку і Фонду Joint IMF — World Bonk Development Committee.
Рада керуючих делегує більшість своїх повноважень Виконавчій раді, тобто директорату, який несе відповідальність за ведення справ МВФ, які включають широке коло політичних, оперативних і адміністративних питань, а саме надання кредитів країнам-учасникам і здійснення нагляду за їх політикою валютного курсу.
Виконавча рада МВФ обирає на п'ятирічний термін директора-розпорядника, який очолює штат співробітників Фонду (на вересень 2004 р. — близько 2700 чоловік з більш ніж 140 країн). Він повинен бути представником однієї з європейських країн. Директор-розпорядник (з листопада 2007 р.) — Домінік Стросс-Канн (Франція), його перший заступник — Джон Ліпскі (США).