Тема 14. Організаційне проектування виробничих систем.

14.1. Загальні положення та принципи формування організаційного проекту виробництва.

14.2. Діагностика стану виробничої системи.

3. Процес організаційного проектування та раціоналізації виробничих систем.

14.1. Під організаційним проектом розуміють сукуп­ність остаточних комплексних проектних рішень з організації праці, виробництва та управління, що спрямовані на забезпечен­ня умов ефективного функціонувати підприємства і призначені для впровадження та подальшого вдосконалення.

Головна мета організаційного проектування полягає в побудові раціональ­них схем поєднання в просторі і часі всіх складових виробничого процесу - праці, предметів праці і засобів праці - у заданих виробничих умовах із найкращими техніко-економічними показ­никами вирішення завдань, поставлених перед системою, що проектується.

Основні проектні рішення та заходи передбачають:

а) визначення кількісного і якісного складу та співвідношення елементів виробничої системи, їх розташування в просторі, фор­мування виробничої структури підприємства;

б) розроблення регламентів організаційних процесів у вироб­ничій системі та їх формалізація при створенні комплексу організаційно-планових документів;

в) створення нормативної бази організації виробництва для конкретних виробничих систем, підсистем та елементів;

г) визначення характеру інформаційних зв'язків і потоків елементів виробничої системи, формування структури документо­обігу і створення інформаційного забезпечення;

д) установлення економічних відносин між учасниками виро­бничого процесу - підрозділами підприємства та окремими ви­конавцями.

Вихідними даними для оргпроектування є проектні рішення, що отримані на попередніх етапах комплексного та організацій­ного проектування, а також результати комплексного техніко-економічного обстеження виробництва і вивчення аналогів.

Прое­ктування організації виробництва в загальному вигляді може проходити такі етапи:

1) передпроектна підготовка; 2) технічний проект; 3) робочий проект; 4) освоєння (впровадження) проекту та коригування за його результатами.

Передпроектна підготовка охоплює розроб­лення загальної концепції організації виробництва; здійснення комплексного діагностування об'єкта проектування; розроблення техніко-економічного обгрунтування виробничої системи; фор­мування та затвердження технічного завдання на проектування.

Технічне проектування передбачає розроблення основних по­ложень системи організації виробництва, принципів її функціо­нування, методів узгодження з іншими підсистемами; прийняття рішень з інформаційного забезпечення і системи документообігу.

На етапі робочого проекту розробляються комплекс робочої документації, структурні схеми, організаційно-планові розрахун­ки; формується нормативна та інформаційна бази; розробляються організаційні процедури та документи, що їх відображають; по­садові інструкції та положення про підрозділи; стандарти підпри­ємств, програмне забезпечення.

При проведенні реструктуризації великих підприємств і фор­муванні «бізнес-одиниць» проектування організації виробництва доцільно здійснювати використовуючи типові про­екти. У такому разі виконується один комплексний техноробочий проект.

На етапі освоєння оргпроекту особлива увага приділяється навчанню та психологічній підготов­ці персоналу; уведенню в дію нових інструкцій та положень; пе­ребудові виробничої управлінської та загальної структур; запро­вадженню нових систем оплати та стимулювання праці на під­приємстві.

Результати оргпроектування, що призначені для використання в процесі експлуатації ВС, формалізуються у комплекти організаційно-планової та техніко-економічної документації, яка об'єднує текстову, табличну і графічну частини. При цьому варто дотри­муватись загальних правил і норм оформлення конструкторсько-технологічної документації в рамках ЄСКД і ЄСТД.

Побудова оргпроекту як системи проектних рішень здійсню­ється на принципах: цільової спрямованості; поступовості; наро­щування; безперервності; інтегрованості; паралельності; модульності; багатоваріантності та оптимальності.

Відповідно до даних принципів і викладених положень проект повинен мати матричну будову: кожен елемент оргпроекту хара­ктеризується належністю до визначеного етапу оргпроектування відносно певної підсистеми ВС.

Створення комплексних організаційних проектів потребує ви­користання різних методів їх проектування: оригінальний метод, типовий метод, автоматизоване проектування.

В основу автоматизованого оргпроектування покладено модуль­ний спосіб. Водночас обов'яз­ковим є машинне документування проектних робіт.

Критерієм ефективності під час порівнювання різних варіантів організаційних рішень є можливість повного і сталого досягнен­ня кінцевої мети з відносно меншими витратами на виробництві.

Оргпроектування здійснюється групою фахівців - системних організаторів виробни­цтва (економістів-менеджерів з інжинірингу, виробничих/опера­ційних менеджерів), які працюють у тісному контакті з інженерами-технологами, системотехніками, програмістами і т. д.

14.2. Системний аналіз визнається як найефективніший інструмент діагностування та об'єктивне джерело інформації для раціоналізації виробничих операцій, процесів і системи виробництва в цілому.

Основні етапи системного аналізу (діагностування) процесу:

1. Зібрати фактичні дані про інструмент, устаткування, мате­ріали та методи, якими здійснюється визначений процес.

1. Якщо процес уже здійснюється, необхідно з'ясувати погля­ди безпосередніх виконавців, керівників, обговорити і визначити їх внесок у його удосконалення.

2. Досконало вивчити і зафіксувати існуючий метод виконан­ня процесу, використовуючи виробничі схеми - діаграми.

3. Ретельно проаналізувати виробничий процес за кожною операцією, що зафіксовані документально.

4. Розробити нові методи виконання виробничого процесу.

5. Упровадити нові методи.

6. Проаналізувати результати впроваджених нових методів здійс­нення процесу, щоб бути впевненим у якості його поліпшення.

Аналіз дає змогу зіставити фактичні значення показників з еталонними і визначити причини їх розбіжності. Це сприяє виявленню і використанню в короткий термін резервів удосконалювання організації виробництва на підприємстві.

На кожному ієрархічному рівні СОВ оцінюється в трьох взаємопов’язаних напрямах: функціональному, елементному й організаційному.

Оцінка рівня функціональної побудови ВС здійснюється через показники: коефіцієнт завантаження устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування.

Оцінка рівня організаційної побудови ВС здійснюється через показники: коефіцієнт закріплення операцій, коефіцієнт зовнішніх кооперацій.

Оцінка рівня елементної побудови ВС здійснюється через показники: коефіцієнт пропорційності, коефіцієнт рівномірності, коефіцієнт безперервності.

14.3. Проектування організації виробництва - це процес розроб­лення організаційної, технічної і планово-економічної докумен­тації, за якою створюється і реалізується на практиці виробнича система.

Узагальнений алгоритм організаційного проектування вироб­ничої системи наведено на рис. 14.1.

Контрольні питання.

1. У чому полягає актуальність організаційного проектування виробництва і які його перспективи?

2. Які існують тенденції та особливості сучасного проекту­вання виробництва?

3. Поясніть сутність проектування організації виробництва, розкрийте цілі завдання, укажіть об 'єкти та предмет оргпроектування.

4. Назвіть основні вимоги до розроблення та оформлення ор­ганізаційного проекту виробництва.

5. Які методичні підходи використовуються при оргпроектуванні? Розкрийте їх сутність.

6. Охарактеризуйте найбільш доцільну систему організації робіт з оргпроектування виробництва.

7. Що є причиною системного аналізу і які основні етапи діаг­ностування організації виробництва?

8. Чому виробнича структура аналізується з функціональної, елементної, організаційної позицій? Доведіть це на прикладі.

9. Охарактеризуйте схему оцінювання рівня системи органі­зації виробництва.

10. Охарактеризуйте узагальнений алгоритм організаційного проектування виробничої системи.

Список літератури.

1. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 524 с.

2. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2001.- 672с.

3. Козловский В. А., Маркина Т. В., Макаров В. М. Производственный и операционный менеджмент. Учебник. – СПб: «Специальная Литература», 1998. – 366 с.

4. Темченко О.А., Чорноморченко І.С. Економіка підприємства: практикум: Навч. посібник. – Кривий ріг: Мінерал, 2004. – 278с.

5. Петрович Й.М., Захарчин Г.М., Буняк С.О. Організація виробництва: Практикум. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 336с.

6. Новицкий Н.И. Организация и планирование производства: Практикум / Н.И. Новицкий. – Мн.: Новое знание, 2004. – 256с.

7. Р.Б. Тян, І.В. Багрова. Організація виробництва: Навчальний посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. Багрової І.В. – Київ, Центр навчальної літератури, 2005. – 248 с.