20. Книжка й комп’ютерні технології

Іще не так давно безсмертя та святість книги не підлягали сумнівам. І навіть у той час, коли розквіт комп’ютерної ери був очевидним, книгу називали найзручнішим, мобільним, компактним способом збереження інформації.

Проте нині все частіше постає питання: чи не застаріла книга в еру персональних комп’ютерів, глобальних мереж і гіпертекстів? Чи здатна книга протистояти валовому натиску комп’ютерних технологій? Чи не настав час повністю відмовитися від випуску

друкованої книги і перейти на нову, «електронно‑видавничу діяльність»? Адже з погляду людини, що мешкає в час інформаційних технологій, книжка — це, передусім, джерело і сукупність потрібних відомостей і знань. Для неї зовсім не важливо, якого плану ця інформація: навчального, духовного чи довідкового.

Звичайно, не можна не визнавати естетичну цінність книжки як об’єкту культури. Проте, як стверджують скептики, книжка в порівнянні з можливостями комп’ютерних технологій втрачає свої переваги. Нині цінність друкованої книжки вимірюється значно коротшим терміном — місяць чи два.

Друга проблема — брак вільного простору, який можна використати для зберігання книжок. Не кожен зараз може мати вдома всі ті книги, які вважає для себе потрібними.

Третя проблема — екологічна. Чи замислювалися ви колинебудь, скільки дерев загинули, щоб дати життя бодай одному роману? Чи не є злочином знищення зелених легенів нашої планети?

Четверта проблема — проблема пошуку. За статистичними даними сучасна людина віддає перевагу так званій «практичній літературі». Це — збірники рецептів, кодекси, телефонні довідники. Зрозуміло, що швидко знайти потрібну інформацію в товстому томі

дуже складно. До того ж книжка не завжди може представити те чи інше явище в тісному зв’язку з іншими. А комп’ютерні технології вирішать це завдання з легкістю. Окрім того, інформація має постійно поповнюватись й оновлюватись, досягти чого за умови використання лише друкованої книжкової продукції майже неможливо.

Експансію на книжковий ринок було розпочато 1969 року. В основу її лягла ідея Теда Нельсона про створення гіпертексту. Вона була пов’язана з іншою статтею, у якій докладно розкривався зміст цього, нового на той час, терміну. Так народилась ідея інформаційної мережі, яка наприкінці 80‑х років минулого століття була з успіхом втілена в створенні всесвітньої мережі Інтернет.

Згодом виникла необхідність поєднати в одному просторі інформаційні ресурси тексту, аудіо та відео. Це зроблено засобами мультімедіа. Але використання мультімедійних даних коштувало дуже дорого, адже для їх збереження були потрібні великі ємності. Щоб вирішити цю проблему, знадобилось створити спеціальний лазер‑

ний компакт‑диск великої ємності, на якому можна зберігати до 670 мегабайт даних.

До кінця 80‑х років XX століття гіпертекст і мультимедіа відігравали дуже важливу роль на світовому інформаційному ринку. Отже, залишилося лише об’єднати їх, щоб з’явилася велика світо‑

ва мультимедійна енциклопедія.