21

ЗМІСТ

Вступ. 4

1.Види моніторингу антропогенного впливу на природне середовище 5

1.1 Загальний або стандартний моніторинг 6

1.2Оперативний або кризовий моніторинг 6

1.3Фоновий або науковий моніторинг 6

2.Структура моніторингу антропогенного впливу на природне

середовище 7

3.Система моніторингу навколишнього природного середовища та його завдання 10

4.Основні джерела антропогенного забруднення довкілля 11

5.Моніторинг впливу хімічної, целюлозно-паперової, металургійної та інших галузей промисловості на природне середовище 14

5.1Вплив металургійної промисловості 14

5.2Вплив хімічної та целюлозно-паперової промисловості 15

5.3Вплив автомобільного транспорту

6. Моніторинг впливу антропогенної діяльності на грунтове

середовище 16

Висновок 20

Список використаної літератури 21

реферат

УДК  911.9:502.63

Моніторинг антропогенного впливу на природне середовище.

Мізерна Л.В. –Курсова робота. Кафедра екологічної безпеки. – Львів, ЛДУБЖД, 2012.

18 С. Текст.Част., 10 джерел.

Розглянуто систему спостережень, оцінки, контролю, прогнозу і управління станом забруднення природного середовища. Охарактеризовано особливості проведення різних типів моніторингових робіт. Проаналізовано вплив промисловості на природне середовище.

Вступ

Різноманітність форм людської діяльності, які змінюють біотичні і абіотичні елементи природи багато вчених об’єднують під загальною назвою антропогенні впливи або фактори.

Серед комплексу проблем розвитку суспільства найбільш загрозливими вважаються руйнування і забруднення навколишнього середовища, а також вичерпання природних ресурсів. В умовах зростаючого антропогенного впливу вирішення завдань попередження деградації природного середовища і раціонального природокористування набуло винятково важливого значення як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Складна екологічна ситуація породжена високим ступенем освоєності і урбанізації території, наявністю великих підприємств енергетичної, хімічної, нафтохімічної, нафтогазовидобувної і деревообробної галузей, розвитком агропромислового і лісогосподарського комплексів. При обгрунтуванні обсягів і технологій використання природних ресурсів, плануванні розвитку територій не враховуються ландшафтна структура і пріоритетні функції ландшафтотворних компонентів, а також їх відновлювальна здатність і стійкість до антропогенних навантажень. Ці чинники спричинюють вичерпання природних ресурсів і забруднення довкілля, негативно впливають на якість середовища життєдіяльності людей.

У зв’язку з цим, сучасне природокористування потребує удосконалення структури і територіальної оптимізації, що можна здійснити лише на основі всебічного вивчення глибини і напрямів антропогенних змін у ландшафтах, причин, що їх зумовлюють та обгрунтування геоекологічних засад раціонального природокористування і управління природними ресурсами. Необхідність вирішення цілої низки завдань, пов’язаних із оцінкою антропогенного впливу на природне середовище, пошуком шляхів раціоналізації природокористування і формування ефективного механізму управління природними ресурсами, визначає актуальність обраної нами теми досліджень як у науковому, так і практичному аспектах.

Види моніторингу антропогенного впливу на природне середовище

До антропогенних факторів належать усі види створюваних технікою і безпосередньо людиною впливів, які пригнічують природу належать: забруднення ( внесення в середовище нехарактерних для нього нових фізичних, хімічних чи біологічних агентів або перевищеного наявного природного рівня цих агентів); технічні перетворення і руйнування природних систем ландшафтів ( у процесі добування природних ресурсів); вичерпання природних ресурсів (корисні копалини, вода, повітря); глобальні кліматичні впливи (зміна клімату у зв’язку з діяльністю людини).

Вплив людини на природу може бути як свідомим так і стихійним випадковим. Користуючись знанням законів розвитку природи, людина свідомо виводить нові високопродуктивні сорти рослин і породи тварин

З початку 80-х років проблеми навколишнього середовища і моніторингу займають чільне місце в наукових пошуках, їм присвячені численні фундаментальні дослідження: загальний моніторинг, агрокліматичний, ґрунтовий, водний, лісовий, медичний; моніторинг природних комплексів, ландшафтний моніторинг, паспортизаційний моніторинг тощо.

Загальноекологічні дослідження, що базуються головним чином на статистичних показниках набули широкого розмаху і в Україні. На їх основі складені численні групи карт, які правлять за основу для розгортання наступного етапу досліджень – польових екологічних та ландшафтно - екологічних.

В першу чергу це – вивчення впливу діяльності людини на довкілля та прояви зовнішніх і внутрішніх чинників (розсіювання, акумуляція хімічних елементів) на розвиток природно - антропогенних систем.

Слід відмітити, що система моніторингу антропогенних змін природного середовища не є якоюсь новою системою, яка вимагає організації сітки нових спостережувальних станцій, ліній телекомунікацій, центрів обробки даних і т.д. Вона може і повинна бути частиною вже існуючої служби спостережень і контролю стану природного середовища, використовувати її досвід і обладнання.

1.Загальний (стандартний) моніторинг

Загальний навколишнього природного середовища - це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об’єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування навколишнього природного середовища регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.

2. Оперативний (кризовий) моніторинг

Оперативний моніторинг навколишнього природного середовища – це спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об’єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.

3.Фоновий (науковий) моніторинг

Фоновий моніторинг навколишнього природного середовища - це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього природного середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється на територіях природно-заповідного фонду, інших екологічно чистих ділянках.