1.2.Взаємозв’язок внутрішнього та зовнішнього ринків

Конкретна взаємодія ринків здійснюється за допомогою певних установ, інститутів ринку, а саме: фондових і товарних бірж, бірж праці, кредитних і страхових організацій тощо, які загалом становлять ринкову інфраструктуру.

Ринок видавничої продукції та поліграфічних послуг виступає складовою системи національного ринку України, а оскільки видавнича продукція є продуктом інтелектуальної діяльності, її ринок належить до ринку інформаційних продуктів. Друкована продукція, поліграфічні роботи і послуги знаходять своє місце і на споживчому ринку. Таким чином, ринок видавничої та друкованої продукції можна розглядати як складову частину національного товарного, інформаційного, споживчого ринку.

Розвиток міжнародного співробітництва, демократизація суспільного розвитку, процеси глобалізації сприяють обміну інформаційною продукцією. Національний ринок видавничої і друкованої продукції функціонує як відкрита система у світовому ринковому середовищі, взаємодіє з ним, є його підсистемою. Отже, можна вважати, що національний ринок видавничої і друкованої продукції виступає як складова підсистема світового товарного, інформаційного та споживчого ринку.

Внутрішній національний ринок видавничої і друкованої продукції формується під впливом взаємодії внутрішнього попиту і пропозиції. Сукупний попит на видавничу продукцію задовольняється за рахунок товарів, виготовлених вітчизняними видавництвами, видавничими організаціями та за рахунок імпорту. Сукупна пропозиція, в свою чергу, зорієнтована на задоволення внутрішніх потреб та експорт.

Ринок знаходитиметься в стані рівноваги, якщо сукупний попит буде збалансований сукупною пропозицією. Експортно-імпортні операції забезпечують зв'язок зі світовим ринком видавничої продукції та поліграфічних послуг, сприяють обміну інформацією.

Непідготовлене інтегрування внутрішнього ринку у світовий ринковий простір видавничої продукції може призвести до значних деструктивних наслідків. Наявність істотних відмінностей в національних системах освіти, використання різних мов, національні особливості попиту на видавничу і друковану продукцію, які є доволі значними на міжконтинентальному рівні в найближчий час унеможливлюють витіснення вітчизняного виробника з внутрішнього ринку видавничої продукції. На східноєвропейському рівні цих відмінностей значно менше, що сприяє росту глобалізаційних процесів регіонального характеру. Українські видавці та споживачі видавничої продукції уже зараз гостро відчувають значну присутність на внутрішньому ринку російських і білоруських видавців та їхнього продукту, що сприяє наповненню ринку, задоволенню потреб, але стримує саморозвиток національного видавничого підприємництва.

Орієнтація на експорт у видавничій сфері не може бути ефективною, хоч сприяє зростанню в галузі, водночас підвищує її вразливість до зовнішніх міжнародних чинників. Інформаційне забезпечення україномовного населення за межами України друкованою видавничою продукцією є актуальною і гострою проблемою як для споживачів, так і для її виробників. У сучасних умовах господарювання видавництва мають обмежені можливості просування свого товару за кордон, а попит на видавничу продукцію українських видавництв за межами країни є стабільним. Стратегія розвитку національного ринку видавничої продукції повинна базуватися на концентрації зусиль щодо підтримки і захисту вітчизняного виробника і споживача друкованої продукції, розвитку національного видавничого підприємництва, на упорядкуванні митних процедур та грошових розрахунків, створенні спеціальної організації по роботі з іноземними споживачами.

У ході економічного реформування проблемі розвитку внутрішнього ринку в Україні не приділено належної уваги. Це можна пояснити очевидністю і швидкістю процесів глобалізації, а також об'єктивною необхідністю для незалежної України знайти своє місце у світовому економічному поділі праці.

Для динамічного і збалансованого розвитку внутрішнього ринку необхідно вирішити такі завдання:

- зменшити податки на виробничу діяльність і заробітну плату, передбачити податкові стимули для підприємств, що спрямовують прибуток на інвестиції в розвиток виробництва, проведення НДДКР та освоєння нових технологій;

- підтримувати обмінний курс гривні і митних тарифів на рівнях, які забезпечують конкурентоспроможність товаровиробників і стимулюють імпортозаміщення;

- підвищити ефективність контролю за цінами і тарифами у високомонополізованих сферах економіки, запобігти недобросовісній конкуренції, у т.ч. з боку імпортерів;

- прискорити розвиток мережі сучасних виробничо-технологічних структур з високим потенціалом діяльності на світовому ринку, інтеграцію промисловості, науки і фінансових інститутів на базі утворення різноманітних конкурентоспроможних на внутрішньому і зовнішніх ринках корпоративних об'єднань;

- створити на основі банківської системи повноцінні інститути розвитку, здатні забезпечувати залучення заощаджень у розвиток виробничої сфери з застосуванням механізму державних гарантій, кредитних ресурсів державних банків, формування каналів рефінансування виробничих інвестицій;

- активізувати соціальну політику, в тому числі забезпечити підвищення оплати праці.