
- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
Двомірні методики здебільшого виявляють відповідність спектральних параметрів одного атома спектральним параметрам іншого. Зокрема COSY(CОrelationSpectroscopY)дозволяє знайти відповідність між КССВ різних атомів, тобто виявити сигнали, між якимиіснуєспіновий зв'язок. Іншідвомірні методики шукають відповідність між хімічними зсувами зв'язаних ядер. Тому більшість двомірних методик також є кореляційними. З цієїпричини сигнали (кроспіки) в двомірних спектрах часто називають кореляціями.
Базовою двомірною методикою, що призначена для виявлення спіново-зв'язаних ядер єCOSY. Вона дозволяє одержати повну карту наявних у молекуліспін-спінових взаємодій. Оскільки часто вимірювання спектра COSY дозволяє провести повне віднесення сигналів у спектрі,то ця методика найбільш часто застосовується в органічній хімії.Більш складніi трудомісткі методики використовуються тільки тоді, коли після застосування COSY залишаються невирішеними деякі структурні питання.
Як це витікає з назви, у двомірних експериментах присутні два частотних виміри. Цим вони відрізняються від одномірних методик, що мають тільки один частотний вимір. У будь-якому різновиді двомірної спектроскопії ЯМР в кожному вимірі представлена залежність інтенсивності сигналу відчастоти. При графічному представленні двомірного спектру вважають, що виміри в спектріє ортогональними, хоча, насправді, оскільки мова не йде про геометричні координати, вони могли б бути розташованими під будь-яким кутом один до одного без суттєвого впливу на результативність методу. Частотні виміри можуть відповідати різним комбінаціям хімічного зсуву та скалярної спін-спіновоївзаємодії.
Широке застосування двомірних методик базується на тому,що вони дають карту внутрішньомолекулярних, аіноді i міжмолекулярних взаємодій. Cпocтepeжyвaнi взаємодії (кореляції) можна розділити на три категорії, що icтотно розрізняються за фізичною природою. Це взаємодії через спін-спіновий зв'язок, взаємодії черезпpocтip i через хімічний обмін. Перша з них підрозділяється на гомоядерну (наприклад 1Н—1Н) i гетероядерну (наприклад між ядрами 1Н—13С). За її допомоги вдається ідентифікувати структурні фрагменти молекули та об'єднати їху щось ціле. Взаємодія черезпpocтіpє основою ядерного ефекту Оверхаузера. Найбільш часто він використовується для з'ясуваннястеpeoxiмії iконформаційного стану молекули.
Загальна процедура формування частотного виміру полягає у фіксації інтенсивнocтi сигналу через задані інтервали часу. Сукупність таких даних дає інтерферограму, або СВ1. Яким би методом ми не отримали CBI, його можна перетворити на відповідний спектр ЯМР шляхом Фур'є-перетворення. Цю ідею можна поширити на два частотних виміри. У цьому випадку спектр повинен являти собою залежність інтенсивності сигналувіддвох частот,f1if2. Для його одержання необхідно зафіксувати залежність ітенсивності сигналу від двох незалежних часів t1 i t2, тобто отримати двомірний масив даних. Кожний рядок такого масиву є функцієюt1,а кожна колонка - функцією t2. Зрозуміло, що один часовий інтервал i, відповідно, один частотний вимір відповідає звичайному періоду детектування (t2 на рис. 1). Однак звідки береться другий вимір? Відповідь на це питання i є ключем до розуміння принципів двомірної спектроскопії ЯМР.
Незалежно від природи параметру, що вивчається методом двомірної спектроскопії, всі імпульсні послідовності двомірних методик включають 4 етапи. Вони називаються: підготовчий період, період еволюції, період змішування i період детектування (рис. 1).
Рис. 1. Загальна схема будь-якого двомірного експерименту.
P: Підготовка, Е: Еволюція, M: Змішування й D: Детектування
Підготовчий період, як правило, включає релаксаційний пpoмiжoк, необхідний для переходу спінової системи у стаціонарний стан. Цей період закінчується збуджуючим імпульсом. Період змішування найчастіше включає імпульс або групу імпульсів i/або фіксовані часові інтервали. Bін служить для перерозподілу намагніченостіміж спіновими станами. У деталях, залежно від типу експерименту, ці періоди можуть суттєво розрізнятися. Період детектування є цілком аналогічним відповідному періоду в одномірних одноімпульсних спектрах. Під час цього періоду відбувається оцифровування сигналу та запис CBI збуджених спінів.Період еволюції є ключовим для формування другого виміру. Biнявляє собою проміжок часу, на протязі якого збуджена спінова система набуває необхідних для експерименту властивостей. Особливістю періоду еволюції у двомірній спектроскопії є те, що його тривалість є змінною. Стан, що набуває система у період еволюції впливає на вигляд сигналу CBI, що утворюється в період детектування.
Розглянемо просту імпульсну послідовність, у якій підготовчий період, так i період змішування містять лише по одному 90х° імпульсу (рис. 2). Ці імпульси розділяє період еволюції, час якого позначимоt1.
Рис. 2. Ілюстративна двомірна послідовність, у якійP i Mє 90°iмпульсом. Це — базова послідовність COSY
Нехай послідовність впливає на зразок, молекули якого містять єдиний протон, наприклад, це може бути хлороформ. Будемо вважати, що хімічний зсув зразка дорівнює v Гц. Відповідно до векторноїмoдeлi (рис. 3), початковий 90х° імпульс перевертає рівноважну намагніченість у площину х—у i розташовуєїї уздовж oci +у. Після цього вектор намагніченості прецесує (еволюціонує) відповідно до величини його хімічного зсувуv. У системі координат, що обертається, через час t1(тривалість періоду еволюції) вектор повернеться на кут 360vt1градусів. У цей момент на нього впливає другий імпульс. Для розуміння результату впливу другого імпульсу припустимо, що вектор намагніченості складається iз двох ортогональних компонентів. Одна з них спрямована уздовж ociу,її величина становить Mocos360vt1. Iнша компонента розташовується уздовж oci х i дорівнює Mosin360vt1. Другий 90х° імпульс розташовуєу-компоненту уздовж oci –z. При цьому х-компонента не змінюється i продовжуєпрецесувати у площині х—у. Цей компонент продукує сигнал CBI. Фур'є перетворення даногоCBIдає спектр iзєдиною лінією, інтенсивність якоївизначається фактором 360vt1. Ця ситуація відрізняється від звичайного одномірного експерименту тим, що другий імпульс виводить частину намагніченості з поперечної площини, тому інтенсивність сигналу, який можна отримати післяФур'є-перетворення залежить від періоду t1.
Рис. 3. Дія послідовності COSY, рис. 2, на одиничний, сигнал, що не маєспінового зв'язку
Інтенсивність сигналу змінюється за синусоїдальним законом. Можна сказати, що амплітуда сигналу є модульованою синусоїдальною функцією. Якщо кожний сигнал CBI (вінє функцієюt2) піддати Фур'є-перетворенню, одержимо серію спектрівз єдиним сигналом, інтенсивність якого буде функцією від 360vt1, (рис.4).
Рис. 4. Модуляція амплітуди резонансу синглету як функція періоду еволюції t1.При зростанні t1інтенсивність сигналу зменшується через спінову релаксацію
Якщо з кожного спектру взяти лише одну точку, що відповідає максимуму сигналу, то отримаємо масив даних, який нічим не відрізняється від CBI, за винятком способу його отримання.Таким чином, інтенсивність сигналу відносноt1 змінюється ідентично сигналу спаду вільної індукції. Такий CBI був отриманий непрямим методом (рис. 5.).
Рис. 5. Зміна пікової інтенсивностіамплітудно модульованого сигналу, рис. 4, даєCBI (інтерферограму) для вим1руt1
Для формування непрямого виміру доводиться слідкувати за інтенсивністю сигналів у всіх точках спектру з певними проміжками мiж ними i для кожного варіанту виконувати Фур'є-перетворення. Таким чином, для побудови двомір-ного спектру проводиться моніторинг інтенсивності кожної точки даних у вимірі f2як функціїt1. У цьому випадку одержимо повний двомірний набір даних. HacтупніФур'є-перетворення відносноt1 формують новий частотний вимір, що у сукупностіiз частотним виміромf1 дає двомірний спектр. У такому спектрі в обох вимірах присутній єдиний сигнал із частотою v Гц (рис. 6).
Рис. 6. Двомірний спектр, отриманий за допомогою послідовності, що наведена на рис. 2, для зразка, який містить єдиний спін,що не має спінового зв'язку. Пік має зсув v Гц в обох вимірах