- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
Існують групи атомів, що утворюють спільні молекулярні електронні орбіта лі, що охоплюють декілька атомів. У цих областях підвищеної електронної густини у зовнішньому магнітному полі можлива поява електронних струмів, що охоплюють значний простір. Форма магнітного поля таких струмів не сильно відрізняється від форми поля, що виникає в електронній оболонці окремого атома, просто розміри такого поля є значно більшими. Оскільки магнітне поле, що виникає, не є ізотропним, то функціональні групи, в яких виникають такі міжатомні електронні струми, називають магнітно-анізотропними. Якщо така група входить до складу органічної сполуки, то, залежно від її орієнтації, сигнали розміщених у просторі поруч з нею магнітних ядер можуть бути зміщеними як у сильне, так і в слабке магнітне поле. Магнітно-анізотропними є групи з кратними хімічними зв’язками: С=О, С=N, COOR тощо. Деяка анізотропія є навіть у зв’язку С–С.
Для якісної оцінки дії магнітно-анізотропних груп на сусідні магнітні ядра можна, представити їх у вигляді певним чином орієнтованого точкового магнітного диполя. У цьому випадку внесок в екранування магнітного ядра, що знаходиться поряд з магнітно-анізотропною групою, за рахунок магнітної анізотропії можна розрахувати за формулою Мак-Коннела:
Δδі = Δχ(3cos2θi – 1)/ri3 (1)
Де r – відстань від і-го магнітного ядра точкового магнітного диполя (зберігається з центром магнітної анізотропії функціональної групи);
Θ – кут між напрямком кратного зв’язку магнітно-анізотропної групи і напрямком на і-те ядро.
Величина ступеня магнітної анізотропії Δχ визначається як
Δχ = χ║ - χ┴ (2)
Де χ║ і χ┴ - величини магнітних сприйнятливостей у паралельному і перпендикулярному напрямках до хімічного зв’язку у функціональній групі.
З формули (1) видно, що вплив магнітного диполя швидко зменшується з відстанню. Тому магнітно-анізотропні групи впливають в основному на ядра, що розміщені поблизу від них. З формули також видно, що константа екранування Δδі може мати різний знак, оскільки знак чисельника залежить від величини кута. Якщо 3cos2θi = 1, то чисельник дорівнює нулю і Δδі = 0. Це має місце в тому випадку, коли θ = 54°44’. Такий кут називають магічним. При такому куті змінюється знак поля магнітного диполя. Магнітне поле, що наводиться магнітним диполем, можна уявити у вигляді двох співвісних конусів, усередині кожного з яких наводиться поле з однаковим знаком. Кут при вершині конуса дорівнює 54°44’*2 = 109°28’. Такі конуси називають конусами анізотропії функціональних груп.
Нижче наведені конуси анізотропії найпоширеніших функціональних груп:
Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
Для з’ясування будови хімічних сполук почалися роботи з систематизації хімічних зсувів, знайдених для магнітних ядер окремих структурних фрагментів. Як результат таких робіт з’явилися численні кореляційні діаграми, що дозволяли передбачати приблизні зімічні зсуви магнітних ядер сполук, знаючи їхні структурні формули.
Але діаграми коритуватися досить тяжко, тому користуються таблицями структуно-хімічних зсувів. В них розміщенні структурні формули фрагментів органчних молекул та притаманні їм величини хімічних зсувів. Оскільки хімічні зсуви визначаються здебільшого найближчим оточенням, то знайдені за допомогою даних таблиць величини дозволяють досить добре віднести сигнали у більшості хімічних сполук.
ХІМІЧНІ ЗСУВИ СИГНАЛІВ ЯМР 1Н
ХІМІЧНІ ЗСУВИ СИГНАЛІВ ЯМР 13С