
- •Поняття про фізичні методи дослідження в хімії. Спектроскопічні, дифракційні методи дослідження, та методи, що базуються на перетворенні речовин, що досліджуються, в йони.
- •2. Діапазон частот для різних спектроскопічних методів.
- •3. Пряма та обернена спектральні задачі. Характеристичний час фізичних методів дослідження.
- •5. Основні принципи мас-спектрометрії та галузі її застосування. Одиниці виміру і форми представлення мас-спектрів.
- •6. Принципова блок-схема мас-спектрометра.
- •7, 8. Іонізація в мас-спектрометрії електронним ударом. Основні процеси, що відбуваються при еу.
- •9. Хімічна іонізація та області її аналітичного застосування
- •10. Методи йонізації лабільних молекул (польова йонізація, польова десорбція, fab, електроспрей-йонізація) та їх порівняння з методом еу.
- •11. Основні методи аналізу йонів – магнітний, часопролітний, квадрупольний.
- •12. Типи йонів у мас-спектрі: молекулярний йон, уламкові йони, перегруповані, метастабільні, двозарядні та ізотопні йони.
- •13. Роздільна здатність мас-спектрометра.
- •15. Визначення брутто-формули, виходячи з даних мас-спектрометрії: за допомогою точного значення маси молекулярного йону та з використанням таблиць Бейнона.
- •17. Найбільш характеристичні фрагментації молекулярних йонів з відщепленням нейтральних частинок.
- •18. Характеристичні перегрупування йонів. Перегрупування Мак-Лаферті.
- •1.Характеристика магнітних ядер (спін, магнітний момент, гіромагнітне відношення). Взаємодія магнітних моментів ядер з магнітним полем.
- •2.Ядерна прецесія. Моделі, що використовуються для ілюстрації поведінки магнітних ядер в постійному магнітному полі.
- •3.Макроскопічна ядерна намагніченість, залежність від температури та напруженості зовнішнього магнітного поля.
- •4.Спін-ґраткова і спін-спінова релаксація, час релаксації.
- •5.Розподілення ядер між рівнями енергії в зовнішньому магнітному полі (розподілення Больцмана).
- •6.Умови ядерного магнітного резонансу. Основне рівняння ямр.
- •7. Поняття про рівняння Блоха, форма сигналу ямр
- •Способи реєстрації сигналу ямр – метод повільного проходження та Фур’є-спектроскопія.
- •Вплив радіочастотного імпульсу на макроскопічну ядерну намагніченість.
- •Спад вільної індукції (сві). Фур’є перетворення кривої спаду вільної індукції.
- •Блок-схема спектрометра ямр. Характеристики приладів ямр – чутливість та роздільна здатність, робоча частота.
- •12. Обертання зразка та його наслідки. Розчинники в ямр та вимоги до них.
- •13. Хімічне зміщення сигналу ямр, константи екранування ядер, діамагнітний та парамагнітний вклади в константу екранування.
- •14. Одиниці вимірювання хімічного зсувув спектроскопії ямр. Поняття про ізохронні, хімічно (не)еквівалентні, магнітно (не)еквівалентні ядра.
- •15. Еталонні речовини спектроскопії ямр та вимоги до них, шкали хімічних зміщень.
- •Залежність хімічного зсуву від будови речовин (на прикладі 1н‑ямр та 13с-ямр).
- •Магнітно-анізотропні групи, їх вплив на навколишні ядра. Кільцеві ароматичні токи, їх вплив на резонанс навколишніх ядер.
- •Використання хімічного зсуву в структурних дослідженнях. Кореляційні таблиці хімічних зсувів, типові (характеристичні) значення хімічних зміщень для спектроскопії на ядрах 1н та 13с.
- •19. Поняття про шкали хімічних зміщень та властивості спектрів ямр на інших магнітних ядрах – 19f, 31p, 15n, 14n.
- •20. Спін-спінова взаємодія, її прояв в спектрах ямр. Мультиплетність сигналів ямр.
- •21. Правила розщеплення ямр сигналів першого порядку.
- •Константи спін-спінової взаємодії (кссв), їх класифікація в залежності від кількості зв’язків між магнітними ядрами.
- •Позначення спінових систем. Типовий вигляд сигналів ямр спінових систем ах, ав, амх, авс, аа’вв’, аа’хх’.
- •24. Ямр магнітних ядер в діастереотопних групах.
- •25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
- •26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
- •27. Подвійний резонанс. Використання в ямр.
- •28. Явище насичення в ямр, практичне застосування.
- •Діаграми енергетичних рівнів і різниці заселеності для двох спінів,s і I, між якими є диполярна взаємодія:
- •Процедура отримання різницевого яео спектру:
- •Шкала часу в ямр. Швидкі та повільні процеси з точки зору ямр.
- •32. Інтегрування сигналів ямр в спектрах. Використання інтегрування для кількісного аналізу зразків.
- •Поняття про двовимірну спектроскопію ямр. Типи двовимірних спектрів.
- •Двовимірні кореляційні спектри: методики cosy, hsqc, hmbc, noesy, inadequate.
- •Способи зображення двовимірних спектрів.
- •Типи задач у хімії, що можуть бути розв’язані за допомогою двовимірних кореляційних спектрів.
- •Принципова відмінність двовимірних спектрів ямр від одновимірних.
- •Двовимірнa j-спектроскопія – кореляція хімічних зсувів з константами спін-спінової взаємодії.
- •Іч спектроскопія
- •Необхідні умови для виникнення іч-спектру молекули. Поняття про валентні та деформаційні коливання.
- •Виникнення спектрів комбінаційного розсіювання (скр) світла хімічних сполук. Необхідні умови.
- •Порівняння можливостей методів іч-спектроскопії та скр для вивчення хімічних сполук.
- •Коливання двохатомних молекул у наближенні гармонічного осцилятора.
- •Поняття про нормальні коливання та їх форми.
- •Силова стала та її фізичне тлумачення.
- •Залежність положення смуги поглинання карбонільної групи від замісників біля sp2-гібридизованого атома карбону.
- •Особливості поглинання 1,2-, 1,3-та 1,4-дикарбонільних сполук.
- •Вплив концентрації гідроксилвмісних сполук на вигляд спектру.
- •Наведіть критерії розрізнення алканів, алкенів, алкінів, аренів за іч-спектрами.
- •Вплив структурних факторівна положення та інтенсивність смуги поглинання подвійних і потрійних зв'язків у вуглеводнях.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі вуглеводнів.
- •Залежність положення смуги поглинання від кратності зв'язку на прикладі карбонільних сполук.
- •Фактори, що впливають на інтенсивність смуги поглинання. Навести приклади.
- •Залежність інтенсивності смуги поглинання від кратності зв'язку.
- •Особливості поглинання амідів карбонових кислот.
- •Використання різних ізотопів для вирішення структурно-спектральних проблем.
- •Іч спектри дмсо (1) і дейтерованого дмсо (2)
- •Поглинання амінів, амідів та нітрилів.
- •Особливості поглинання амінокислот. Пептидний зв’язок.
25.Ефекти вищого порядку у спектрах ямр.
Спотворення, що спостерігаються у спектрах ЯМР при взаємодії магнітних ядер з малою різницею хімічних зміщень, наз ефектами вищих порядків. Мультиплети вищих порядків мають мають особливість, що в загальному випадку значення хімічного зміщення піка не збігається з центром мультиплету, а визначити величину КССВ із спектра можна не завжди.
Ефекти вищих порядків призводять до ускладнення спектрів ЯМР, але у випадках, коли спотворення мультиплетів не дуже значні,ці ефекти допомагають уточнити віднесення сигналів, що взаємодіють. Це можливо внаслідок того, що викривлення мультиплетів обох ядер, що взаємодіють, іде назустріч одне одному. Наприклад, внутрішні компоненти цих мультиплетів зростають, а зовнішні зменшуються. Тосу якщо в спектрі ПМР невідомої сполуки існують два зустрічні і однаково спотворені мультиплети, то вони відповідають протонам, що взаємодіють. Спотворення мультиплетів ще називають «ефектом даху».
26.Залежність кссв від геометрії молекул. Формула Карплуса.
КССВ відображають ефективність перенесення інформації про орієнтацію спіна одного з магнітних ядер на інші магнітні ядра. Оскільки цей процес відбувається за участю електронів( які утворюють хім. зв’язки), то величина КССВ відображає певні властивості зв’язків, зокрема їхню кратність і взаємну орієнтацію у просторі. Тому, якщо є КССВ і структура молекули, можна робити висновки про просторову будову.
Гемінальні КССВ – це константи 2JHH. Найчастіше трапляються у фрагменті СН2.
Наявність електроноакцепторних замісників поруч з метиленовою групою зменшує КССВ на 3-5 Гц. Гемінальна КССВ може проявлятися між протонами метиленових груп у хоральних сполуках, навіть якщо можливе вільне обертання відповідних фрагментів.
КССВ ядер через три хімічні зв’язки наз. Віцинальними.Величини констант 3JHH в діапазоні 0-20 Гц (знак зазвичай позитивний). Зустрічаються у сполуках практично усіх типів – ароматичних, гетероциклічних, аліфатичних, ациклічних. Віцинальні КССВ великі. На них впливають електронні і стереохімічні особливості молекули. Для аліфатичних сполук (за Карплусом) КССВ залежать від величини двогранного кута θ між площинами, в яких лежать зв’язки С-Н.
З
алежність
Віцинальної КССВ від торсійного кута
Н-С-С-Н
Аналітично залежність віцинальної КССВ від торсійного кута у фрагменті Н-С-С-Н у найпростішому випадку виражається формулою Карплуса:
3JHH= А+Вcosδ+Ccos 2δ
A,B,C- емпіричні параметри. Вимірювання віцинальної КССВ дозволяє знайти просторову орієнтацію протонів, між якими віцинальна спін-спінова взаємодія. В ароматичних сполуках величини віцинальних КССВ визначаються розмірами циклу та наявністю гетероатомів. Збільшення циклу зумовлює збільшенню КССВ. Так для п’ятичленних циклів КССВ-4-6Гц, 7-членних-10-12Гц.
Далекими наз КССВ, що передаються через 4 чи більше хім. зв’язків. У насичених системах 4JHH мають помітні значення тільки в молекулах із жорсткою структурою, коли хім. зв’язки лежать в одній площині, а їх конформація нагадує W.Звичайне значення цих констант 1-3 Гц.