Усні питання на іспит з „філософії”:

1. Що таке філософія, її предмет, структура, та поясніть кожен елемент цієї структури. Які історичні типи світогляду Ви знаєте та поясніть особливості (характерні риси) кожного цих типів. Текст: Платон «Апологія Сократа».

Філосо́фія  -любов до мудрості, особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і принципи реальності і пізнання,буття людини, відносин людини і світу. Завдання філософії: встановлення основних істин, які є першопочатком для інших істин. Встанолює свої істини шляхом дослідження та доведення. Тобто,філософія прагне створити узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи різноманітне ставлення людини до до світу. філософія — раціональна самосвідомість людства, наслідок його прагнення збагнути глибинні основи буття і місце людини в світі. Гегель визначав предмет філософії: “Філософія є наукою причини,або наукою про чому?”

світоглядна — філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей;

• пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань;

• логічна — філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах;

• соціально-адаптивна — філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію;

• критична — проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу;

• виховна — філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини досамовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Постаючи теоретичною формою світогляду, філософія набуває певних особливостей, таких, як узагальнювальний характерзнання, принциповий антропоцентризм, прагнення досягти абсолютів тощо.

Ці особливості зумовлюють структуру та функції філософського знання. У кінцевому підсумку філософія постає як глибоке і непереборне прагнення людської душі до прозорості й осмисленості підвалин власного буття. Філософія виникає як спроба знайти відповіді на основні світоглядні питання за допомогою міркування з метою орієнтації людини в світі.

На сучасному етапі в наукових колах прийнято виділяти такі основні галузі філософії:

• Метафізика — займається вивченням природи реальності, в тому числі відносин між розумом і тілом, матерії і випадку, подій і причин. Традиційні відгалуження метафізики — космологія і онтологія.

• Епістемологія пов'язана з природою і обсягом знань, а також питанням: чи можливе знання взагалі. Серед центральних завдань епістемології проблема, породжена скептицизмом, а також відносини між істиною, вірою іобґрунтуванням.

• Етика, або «моральна філософія», пов'язана з питаннями про те, як людина має чинити в різних обставинах і чи можна взагалі це визначити. Основні галузі етики — метаетика, нормативна етика та прикладна етика. Метаетика стосується характеру етичної думки, порівняння різних етичних систем, вона намагається відповісти на питання: чи існують абсолютно етичні істини і як пізнати такі істини. Етика також пов'язана з ідеєю моральності.

• Політична філософія займається вивченням державного управління, відносин окремих осіб і громад удержаві. Вона включає в себе питання про справедливість, добро, право, власність, права і обов'язкигромадянина.

• Естетика має справу із категоріями краси, мистецтва, задоволення, сенсорно-емоційними цінностями,сприйняттям, а також питаннями смаку і настрою тощо.

• Логіка вивчає форми та закони мислення. Починаючи з кінця 19 століття, математики, зокрема Готлоб Фреге, зосереджувались на математичній обробці логіки, відтак сьогодні розвиваються математична логіка і філософська логіка.

• Філософія свідомості, предметом якої постає природа свідомості, а також співвідношення свідомості тафізичної реальності. Для неї характерне протистояння дуалізму та матеріалізму. В останні роки філософія свідомості все більше зближується із когнітивною наукою.

• Філософія мови досліджує природу, походження та використання мови, а також залежність пізнавального процесу та мови.

• Філософія релігії — гілка філософії, яка прагне концептуалізувати релігію, її природу та функції, філософськи обґрунтувати уявлення про божества.

Більшість академічних напрямків науки, перетинаючись із філософією, формують окремі наукові напрямки: наприклад,філософія науки,філософія математики,філософія логіки,філософія права і філософія історії. Крім того низка нині самостійних наук виокремились із філософського знання, серед них власне наука,антропологія,психологія.