Історія розвитку міжнародної міграції робочої сили

Стародавні цивілізації

Економічна могутність усіх стародавніх цивілізацій була створена за рахунок праці примусово переміщених великих мас людей

Середні віки

Найбільш популярною формою міграції в Європі була наймана військова служба

Кінець XV – початок XVІ віків до другої половини ХІХ віку, первісна або “стара” міграція

Великі географічні відкриття. Чітка спрямованість двох основних міграційних потоків:

1)     із Старого Світу до Нового (Північна та Південна Америка, Вест-Індія);

2)     примусовий вивіз рабів з Африки до Америки.

60-ті роки ХІХ століття до ІІ світової війни

Зниження кількості емігрантів з Англії, Іспанії, Нідерландів, Португалії і стрімке зростання – з Австро-Угорщини, Росії, Німеччини, Італії. Наприкінці ХІХ століття відбувалась масова еміграція нацменшин (фінів, поляків, прибалтів, українців) з Росії до США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки і Аргентини. Масова еміграція солдат і офіцерів Білої Армії, дворян, інтелігенції, промисловців, чиновників після більшовицької революції 1917 року і громадянської війни в Росії.

ІІ світова війна

Насильницьке переміщення військовополонених і остарбайтерів, численні потоки біженців.

Сучасний етап: 1945 рік по сьогоднішній день

Характерні риси:

- масовість (35 млн. робітників-мігрантів);

- виникнення більш менш стабільних центрів привабливості;

- зростання кількості нелегальних мігрантів;

- посилення адміністративно-правового регулювання міграційних процесів;

- зростання кількості мігрантів серед наукової інтелігенції і творчої молоді;

- диверсифікація міграційних потоків.