Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
zhurn_etika_ot_sikilindy.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
1.42 Mб
Скачать

18. Редакційні кодекси етики.

У редакціях якісних ЗМІ країн старої демократії є редакційні кодекси етики. Редакція видання може створити кодекс, врахувавши особливості свого ЗМІ, специфіку роботи представників різних комп’ютерних професій, що працюють у виданні. Такі редакційні кодекси дають ознайомитися комп’ютерним фахівцям, журналістам, яких приймають на роботу. Вони повинні його підписати разом із контрактом.  Скласти редакційний кодекс неважко. Структура проста. Преамбула містить мету кодексу. Далі три частини. Перша частина – принципи діяльності журналістів видання. Друга частина – етичні норми діяльності журналістів. Третя частина – етикетні правила поведінки журналістів. Четверта частина – етикетні правила користування локальною (редакційною) мережею. Заключна частина обов’язково містить відповідальність за порушення визнаних етичних вимог і механізм регулювання порушень редакційного кодексу етики видання.  Для прикладу, преамбула редакційного кодексу: Цей кодекс створений з метою захисту свободи слова, свободи ЗМІ в Інтернеті, захисту прав людини на правдиву, неспотворену, достовірну інформацію, для підвищення професійної відповідальності працівників інтернет-видань та саморегулювання порушень журналістської етики. 

Багато газет мають свої редакційні кодекси, але, на жаль, це здебільшого стосується закордонних мас-медіа. Хоча і у нас існують приклади редакційних кодексів, проте на фоні закордонних їх дуже мало.

Редакційні кодекси є в таких газетах як "Миколаїв плюс", "Південний Буг", "Закарпатське слово", "Надія", "Незалежний погляд" (Одеса), "Вартові" (Запоріжжя), "Автоцентр", "Толькоты ... единственная", "П'ять континентів", "Сільські вісті", "Вільне життя".

Так, у редакційному кодексі американської "Peopleofworld" щодо кримінальної відповідальності говориться, що журналіст не має ніякого права коментувати, а тим більше проводити журналістське розслідування будь-яких судових справ. У кодексі зазначається, що призначення журналіста — розповідати про життя, а не заплутувати його своїми домислами та вигадками.

Крім того, поважні американські редакції запроваджують власні статути поведінки, які на додаток до національного кодексу містять суворі обмеження.

Наприклад, редакційний статут "LinkofAmerica" складається з 33 пунктів. Перша частина, 17 пунктів, містить звід етичних норм внутрішньоредакційного вжитку. Друга стосується принципів моралі за межами редакції газети. У пункті 19 другої частини статуту йдеться про матеріальне відшкодування за заподіяння морального насилля. Журналіст, який образив співрозмовника навіть поглядом, а не словом, має сплатити чверть своєї зарплати.

А ось у газеті "LosAngelesTimes" вимога щодо політичної нейтральності поширюється не лише на працівників, а й на їхнє оточення. До речі, етичний кодекс "WashingtonPost" ще суворіший. Він стверджує, що участь родичів кореспондента в громадському житті "може скомпрометувати репутацію видання". Всім відомо, що американські закони відрізняються від українських, як небо від землі. У світі немає жахливішого "подружнього" союзу; ніж союз політики з журналістикою.

Якби журналісти норми кодексу та етикету втілювали у життя, а не сприймали їх лише теоретично, то рівень української журналістики був би значно вищим і якіснішим.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]