- •1. Виникнення журналістської етики.
- •2. Сутність і норми етики.
- •3. Професійна мораль, її особливості та функції
- •4. Журналістська етика, її специфіка та завдання
- •5. Предмет, об*єкт і структура журналістської етики
- •6. Актуальність гуманізму
- •7. Місце людини в журналістському творі
- •8. Функції гуманізму в журналістиці
- •9. Гуманізм - універсальний духовний фонд минулого
- •10. Етичні цінності журналістики.(див. Кодекс журналіста)
- •11. Поняття етичної цінності.
- •12. Види етичних цінностей
- •15. Поняття джерел, види журналістської етики.
- •16. Міжнародні документи з журналістської етики.
- •17. Кодекс професійної етики українського журналіста та його аналіз.
- •18. Редакційні кодекси етики.
- •19. Етичні стосунки "журналіст-автор"
- •20. Службові етичні обов"язки.
- •21. Службові етичні заборони.
- •22. Етичні стосунки журналіста з колегами.
- •23. Поняття та основні елементи етикету.
- •24. Етикет офіційного спілкування (телефонна розмова, вітання, знайомство).
- •25. Етикет бесіди, інтерв"ю, прес-конференції.
- •26. Вербальний етикет.
- •27. Етичні правила мовця.
- •28. Етичні правила слухача.
- •29. Етикет полеміки і критики.
- •30. Поняття полеміки та її види.
- •31. Публіцистична критика та її види.
- •32. Фальшування в полеміці та критиці
- •33. Поняття невербального етикету.
- •34. Етичність жестів та міміки.
- •35. Манери поведінки журналіста.
- •36. Речовий етикет.
- •37. Етикет неформального спілкування. Поняття та види нс.
- •38. Правила поведінки за столом.
- •39. Етика реклами в змі.
- •42. Етичні принципи реклами в змі.
- •43. Етичні норми комерційної реклами в змі
- •44. Етичні норми політичної реклами.
- •45. Етичні заборони в політичній рекламі змі.
- •46. Етичні вимоги до теле-, радіореклами.
- •47. Інтернет і його етичні проблеми.
- •48. Регулювання законом етичних проблем мережі.
- •49. Кодекс комп"ютерних професій і журналістика
- •50. Регулювання порушень етичних норм. Редакційне. Корпоративне.
- •51. Правове регулювання моральної шкоди.
- •Журналістські права та обов"язки у світлі Європейської конвенції з прав людини.
- •53. Журналіст і безпека держави
- •Втручання у приватне життя.
- •55. Висвітлення проблем біоетики в змі
- •56. Інформація про злочини та нещасні випадки
- •57. Етичні вимоги в процесі роботи з фактами та джерелами інформації
- •58. Мораль і влада. Проблеми політичної журналістики
- •59. Права та обов"язки журналістів під час виборів
- •60. Метод "маски"
- •61. Фабрикування інформації.
- •63. Журналіст в екстремальних ситуаціях.
- •64. Висвітленя катастроф та стихійних лих.
- •65. Висвітлення актів громадянської непокори.
- •66. Висвітлення етнічних конфліктів
- •67. Висвітлення терористичних актів
- •68. Методи збирання інформації.
- •69. Моральність репортажу-розслідування
- •74. Висвітлення воєнних дій.
- •75. Відповідність інформації дійсності.
35. Манери поведінки журналіста.
Манери поведінки журналіста залежать від ситуації, проте у них завжди повинні бути присутні правила моралі. Це особливо важливо для журналістів, адже вони працюють з людьми та доносять інформацію до суспільства.
По-перше, журналіст мусить дотримуватися правил вербального та невербального етикети. Його міміка та жести завжди мусять бути доречними. Це дуже важливо для журналістів, які працюють за кордоном, адже у різних країнах різні жести розцінюються по-різному. Тому їдучи у відрядження, журналіст мусить ознайомитися з цим питанням. У розмові з людьми завжди повинна бути присутня ввічливість та коректність. «Підколювання» та гострі зауваження діють лише у епатажних шоу, а кореспондентам, інтерв*юерам вони зовсім не личать.
Одяг теж має бути відповідним до ситуації.
36. Речовий етикет.
Одяг — найяскравіша характеристика людини. Речовий етикет відіграє не менше значення, ніж мовленнєвий та манери поведінки. Журналіст – це саме та професія, де одяг відіграє досить велику роль. Найголовніше правило – завжди виглядати доглянуто, пристойно та охайно. Звісно, завжди слід одягатись відповідно до сезону та обстановки, але в будь-якому випадку не варто одягатись занадто яскраво чи вульгарно. Потрібно надавати перевагу одягу, який не є «крикливим» і не буде привертати надмірну непотрібну увагу. Табу: занадто відверті та звабливі сукні і спідниці, топи з відкритим животом, низькі брюки, занадто обтягуючий одяг, незастебнуті ґудзики блузи, одяг, що занадто засукується, прозорий одяг. Також до цього ряду можна віднести джинси, кросівки, в’язані джемпери, спортивний одяг тощо. Варто пам’ятати, що гарний та вишуканий одяг ще слід вміти відповідно носити.
37. Етикет неформального спілкування. Поняття та види нс.
Неформальне спілкування - спілкування, яке насичене суб'єктивним особистісним сенсом, обумовлене тими особистісними стосунками, які були встановлені між партнерами. Неформальне спілкування суб`єктивніше, не регламентоване, його мета і характер багато в чому визначаються особистими стосунками людей (друзі, мати-дитина). Неформальне спілкування зосереджене здебільшого навколо духовних і психологічних потреб внутрішнього характеру людей, їх інтересів (визначення свого місця в оточуючому світі, свого ставлення до тієї чи іншої людини, вирішення конфлікту, пошук сенсу життя та інше). Розрізняють такі види НС як світське, буденне, побутове тощо (або дружнє, інтимне тощо) Здатність встановлювати неформальне спілкування залежить від: - рис особистості (спрямованість на спілкування, довіра тощо); - володіння "технікою" спілкування (встановлення контакту, уміння бачити і розуміти іншого. Неформальне спілкування є різноманітні особистісні контакти поза офіційних відносин товаришів по службі, членів будь-яких організацій. Зрозуміло, неформальне спілкування можливо, й з товаришами по роботі, але лише тому випадку, коли вона за межі службових відносин. Прикладами може бути неслужбові контакти з товаришами по роботі, знайомими, зустрічі з давніми друзями, товаришами зі спортивних й іншим захопленням тощо. Особлива область неформального спілкування – спілкування між близькими чи членами семьи.