21.Облікові регістри, їх класифікація та значення в бухгалтерському обліку.

Кожна гос-ка операція фіксується в бух документах, на підставі яких інф-я відображається, узагальнюється та зберігається в облік. регістрах.

Облікові регістри –це різні види таблиць, в яких здій-ся реєстрація, групування та узагальнення госп операцій, оформлених док-тами. Побудова регістрів залежить від технологій ведення БО, рівня ЕОМ.

Форми регістрів розробл МінФін та ін міністерствами та відомствами.

Класифікація облік. регістрів:

1.За хар-м записів:

а) хронологічні – регістри, в яких записи здійснюються в календарній послідовності проведення гос-х операцій.(Реєстраційний журнал гос-х операцій) б) систематичні – регістри, які призначені для групування однорідних за ек змістом операцій на рахунках БО.(Головна книга за синтетичними рах-ми) в) комбіновані – регістри, в яких хронологічні та систематичні записи поєднуються. ( Журнал-головна, журнал-ордер )

2. За зовнішнім виглядом:

а) бух книги – це облікові регістри, в яких спеціально розграфлені аркуші переплетпні або збрушовані. ( Касова книга). б) картки – таблиці спеціальної форми, призначені для обліку гос-х операцій. Їх використовують для аналітисного обліку, обліку основних засобів та вир запасів. в) окремі аркуші – це таблиці різного формату зі спец графами. г) машинограми – відповідні таблиці в машинній обробці облікової інф-ї, що передбачені комп-ною програмою.

3. За ступенем узагальнення:

а)синтетичні –це регістри, призначені для синтетич обліку ек однорідних груп засобів або джерел (Головна книга). б)аналітичні – регістри призначені для аналітич обліку, який деталізує зміст показників синтетич обліку, використовуючи грош та натур вимірники(Картки для аналіт обліку вироб запасів) в)комбіновані – регістри, призначені для одночасного здійснення синтет та аналіт обліку (Відомість аналіт обліку розрахунків з постачальниками та підряд)

4. За побудовою:

а) однобічні – в них зліва розміщені графи для запису дати, номеру, змісту операції; справа – графи для дебетових та кредитових записів.

б) двобічні – складаються з двох частин, в одній фіксують дані за дебетом, в ін – за кредитом(Журнал ордер). в) шахові – записи в них роблять один раз у клітинці, що розміщена на перетині стовпчика і рядка і відповідає одночасно дебету і кредиту рах-в.

5. За матеріальною основою: паперові і безпаперові

6. За способом заповнення:ручні і комп-ні.

22.Економічний зміст основних засобів, їх класифікація та оцінка.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адмі­ністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року. Об’єкт основних засобів визнається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням активу. В економічних розрахунках використовують 5 видів оцінювання основних засобів: первинну, переоцінену, залишкову, справедливу і ліквідаційну. Первинна вартість – це історична собівартість спорудження, виготовлення, придбання об’єкту, включаючи витрати на доставку і установку. Дорівнює фактичній сумі затрат підприємства на придбання, за вирахуванням наданих торговельних знижок; мито, інші податки, що не відшкодовуються підприємству; транспортування, монтаж, та інші витрати, що безпосередньо пов’язані з їх придбанням; затрати на побудову і спорудження основних засобів. Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки. Переоцінка основних засобів здійснюється на 31 грудня. Якщо переоцінка основних групи засобів проведена підприємством, то надалі вона повинна здійснюватись щорічно. У разі переоцінки об’єкту основних засобів здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи, до якої належить цей об’єкт. Залишкова вартість – первинна вартість основних засобів за вирахуванням суми зносу, нарахованої за час експлуатації. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату. Під справедливою розуміють суму за якою може бути здійснений обмін активи або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними та зацікавленими сторонами. Під ліквідаційною вартістю розуміють суму грошових коштів або вартість інших активів, яку під-во очікує одержати від реалізації або ліквідації до закінчення строку їх корисного використання з урахуванням витрат, пов’язаних з реорганізацією або ліквідацією. У бухгалтерському обліку основні засоби оцінюють також і за балансовою вартістю. В її складі можуть бути: а)первинна вартість побудови або придбання; б)відновлювальна вартість осно­вних засобів, які переоцінені раніш на різні дати; в)облікова вартість основних засобів, що надійшли безкоштовно за даними обліку передаючої сторони разом із затратами одержувача на установлення.

Основні засоби за функціональним призначенням та видом діяльності поділяють на такі класи: виробничі – основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню; невиробничі – основні засоби, що не беруть безпосередньої участі у процесі діяльності і призначенні здебільшого для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих; Згідно із спеціальною класифікацією основні засоби поділяються за галузями народного господарс­тва: промисловість; будівництво; сільське господарство; зв’язок; транспорт. За натурально-речо­вими ознаками основні засоби поділяються на окремі види: земля, будови, споруди, передавальне об­ладнання, машини й устаткування та ін. За використанням основні засоби поділяються на: діючі; не­діючі; запасні. Основні засоби поділяються за ознакою належності: власні; орендовані.