9. Основні відмінності форвардних і ф`ючерсних угод.

Форвардна угода – угода при якій платежі проводяться у встан. термін за курсом зафікс. на час укладання угоди.

Форвардний курс – визнач. очікувану вартість валюти через певний проміжок часу і є ціною за якою дана валюта продається або купується за умови її постачання на певну дату в майб.

Якщо форвардний курс вище курсу спот, він є сумою курсу спот і відповідної різниці (форвардної маржі), що в даному випадку називається премією. Якщо форвардний курс нижче курсу спот, він є курсом спот, від якого віднята форвардна маржа, що називається в цьому випадку дисконтом.

Отже, форвардний курс відрізняється вiд курсу спот на величину форвардної маржi.

В операціях опціон клієнт сплачує банку невелику премію та одержує право купити валюту в будь-який день встановленого угодою періоду за зафіксованим при укладенні угоди курсом або відмовитися від купівлі-продажу, якщо виконання угоди за визна­ченим курсом у даному інтервалі часу виявиться для нього більш невигідним, ніж втрата коштів на премію. При сприятливому курсі виконання угоди дозволяє не тільки компенсувати витрати на премію, а й одержати певний прибуток.

Крім американського варіанта опціону, зміст якого вик­ладений вище, існує ще й європейський, який відрізняється тим, що операція купівлі-продажу може відбуватися не тільки в межах визначеного інтервалу часу, а у заздалегідь установлений день.

Своп (англ. swop – міняти, на жаргоні валютного ринку – угода «купи-продай») є валютною операцією, що поєднує ку­півлю валюти на умовах спот у замін на національну з наступ­ними викупами. Операція своп здійснюється з метою придбання валюти, необхідної для міжнародних розрахунків, підтримки певних залишків на поточних рахунках, диверсифiкацiї валютних резервів, тобто перевід резервiв з однієї валюти в іншу.

Валютний своп – це комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакову суму з різними датами валютування. Щодо свопу, то дата виконання найближчої угоди називається датою валютування, а дата виконання більш віддаленої за терміном зворотної угоди – датою завершення свопу. Свопи, як правило, укладаються на термін до 1 року.

10. Грошовий ринок і ринок банківських позик.

Грошовий ринок - сегмент фінансового ринку, на якому здійснюються короткострокові депозитно-позичкові операції (на термін до 1 року), обслуговує рух оборотних коштів підприємств та організацій, короткострокових коштів банків, установ, громадських організацій, держави та населення. Об’єктом купівлі-продажу на грошовому ринку є тимчасово вільні грошові кошти.

Фінансові активи, що обертаються на ринку грошей, є найбільш ліквідними; для них характерний найменший рівень фінансового ризику, а система формування цін на цьому ринку є відносно простою. Ці властивості забезпечують підприємству більш простий та ефективний процес формування і управління портфелем короткострокових фінансових інструментів.

Інструментами грошового ринку служать скарбницькі та комерційні векселі, депозитні сертифікати, банківські акцепти тощо. Ціною «товару», що продається і купується на ринку, є позичковий процент. Важливий елемент усієї грошово-кредитної політики держави – визначення та регулювання на грошовому ринку рівня процента, що є базовим для процента на фінансовому ринку.

Основними суб’єк­тами грошового ринку виступають комерційні банки, брокерські контори, дисконтні компанії та інші фінансово-кредитні інститу­ти, які мобілізують і перерозподіляють грошові кошти підпри­ємств, банків, населення, установи.

Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку: 1) Попит, тобто попиту на позики; 2) Пропозиція – має форму пропозиції позик; 3) Ціна – має форму % на позичені гроші.

Розмір % визначається не величиною вартості, яку несуть позичені гроші, а їх споживчою вартістю – здатністю давати позичальнику потрібні блага.

На грошовому ринку розрізняють наступні види %: 1) Банківський % - узагальнююча назва % за операціями банків. 2) Облігаційний % - норма доходу встановлюється для облігацій їх емітентами. 3) Депозитний % - норма доходу, яку виплачують фінансово-кредитні установи своїм клієнтам за їх депозити. 4) Позиковий % - норма доходу, яку стягує фінансово-кредитна установа із позичальника за користування позиченими коштами. 5) Обліковий % - норма доходу, яку стягує центральний банк з комерційних банків за користування позиками виданими під заставу комерційних векселів 6) Міжбанківський % - середня ставка за короткостроковими банківськими кредитами, яка формується на міжбанківському грошовому ринку.

Інфляція – знецінення грошових коштів.

Дефляція – стан економіки, що характеризується процесами протилежними тим, які відбуваються в умовах інфляції, вона спричиняє зменшення грошової маси, шляхом вилучення з обігу частини грошових засобів.

Інфляція - пропозиція , ціна , попит 

Інфляція: % ставка , кількість грошей в обігу

Дефляція :  % ставка,  кількість грошей в обігу