- •2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.*
- •3. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
- •Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою нбу 15.12.2004 n 637:
- •Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»
- •Глава 3. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень
- •4 Умови її виникнення:
- •1030. Предмет договору управління майном
- •1031. Форма договору управління майном
- •3. Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарно.
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою нбу 15.12.2004 n 637:
Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;
Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»
Закон України «Про банки та банківську діяльність»,
Закон України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Закон України «Про Національний банк України»
Інструкції НБУ та інші НПА
40. Документальне оформлення (форми) готівкових розрахунків
Готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;
Форми:
Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;
Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті;
Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;
Книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України;
41. Виконання грошових зобов’язань шляхом внесення боргу на депозит нотаріальної контори
Стаття 537. Виконання зобов'язання внесенням боргу в депозит нотаріуса, нотаріальної контори
Одним із способів виконання грошових зобов'язань або зобов'язань по передачі цінних паперів є внесення цих об'єктів у депозит нотаріуса. Застосування цих способів є можливим не завжди, а тільки у випадках, встановлених статтею 537. До таких випадків відноситься:
1) відсутність кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання.
За загальним правилом місцем виконання грошового зобов'язання є місце проживання або місцезнаходження кредитора. Отже якщо кредитор змінить місце проживання (місцезнаходження) та не повідомить про це боржника, останній може внести належні з нього гроші або цінні папери в депозит нотаріуса. Така саме можливість з'являється у боржника, якщо кредитора немає в будь-якому іншому місці виконання зобов'язання, визначеному сторонами в договорі.
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.
В даному випадку мова йдеться про неприйняття саме належного виконання, оскільки відмова від прийняття виконання, проведеного із недоліками (наприклад, несвоєчасно), може бути правом кредитора. Іншим простроченням з боку кредитора або уповноваженої особи може бути неповідомлення або невірне повідомлення платіжних реквізитів, ненадання необхідних документів тощо).
3) відсутність представника недієздатного кредитора. За загальним правилом ст. 41 ЦК недієздатна фізична особа не може бути учасником цивільного обороту. Зокрема, недієздатна особа не вправі приймати виконання грошового зобов'язання. Від її імені в цивільному оборот діє опікун, відсутність якого у місці виконання є підставою для внесення належних до передачі грошей або цінних паперів в депозит нотаріуса.
Прийняття в депозит грошей або цінних паперів можуть здійснювати як державні нотаріальні контори (п. 16 ст. 34 Закону України "Про нотаріат"), так і приватні нотаріуси (ст. 36 Закону України "Про нотаріат") та консульські установи України (п. 12 ст. 38 Закону України "Про нотаріат").
Порядок прийняття нотаріусами грошових коштів або цінних паперів в депозит встановлюється Розділом 31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5. Прийняття нотаріусом грошових сум і цінних паперів провадиться за місцем виконання зобов'язання за заявою заінтересованої особи. Нотаріус видає особі, яка внесла в депозит грошові суми або цінні папери, квитанцію про внесок. Про надходження грошових сум і цінних паперів нотаріус повідомляє кредитора і на його вимогу видає йому належні грошові суми або цінні папери. Якщо боржник не вказав адресу кредитора і нотаріусу ця адреса невідома, боржник попереджається, що повідомлення кредитора про внесення грошей або цінних паперів у депозит є його обов'язком.
42. Цивільно-правове регулювання безготівкових розрахунків. Загальні положення
Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі.
Стаття 1088. Види безготівкових розрахунків
1. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
2. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.
3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
4. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22:
Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;
Платник - особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою кошт;
Отримувач/одержувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі;
43. Юридична природа безготівкових розрахунків
Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;
Для здійснення перерахування необхідний рахунок. Відкриття рахунку опосередковується укладенням між клієнтом та банком договору банківського рахунку.
Принципи безготівкових розрахунків:
обов’язкове зберігання коштів клієнта на рахунку в банку (установі)
право вибору установи (банку) для відкриття рахунку
кошти з рахунку списуються лише за розпорядженням власника
термінове здійснення платежу
платежі здійснюються лише в межах коштів на рахунку
44. Форми безготівкових розрахунків (загальні положення)
Стаття 1088. Види безготівкових розрахунків
1. При здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням:
- платіжних доручень,
- акредитивів,
- розрахункових чеків (чеків),
- розрахунки за інкасо,
а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.
2. Сторони у договорі мають право обрати будь-який вид безготівкових розрахунків на свій розсуд.
3. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.
4. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.
Інструкція: 1.8. Платники та стягувані оформляють доручення/розпорядження про списання коштів з рахунків на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платники - фізичні особи мають право оформляти доручення про списання коштів зі своїх рахунків у довільній формі, погодженій у договорі з банком.
Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку на бланках розрахункових документів, види яких передбачені договором банківського рахунку чи іншим договором, у якому обумовлено право банку здійснювати договірне списання коштів, а також у вигляді електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.
Банк для здійснення розрахункових операцій може формувати електронні розрахункові документи.
45. Розрахунки платіжними дорученнями
ЦК:
Стаття 1089. Загальні положення про розрахунки із застосуванням платіжних доручень
1. За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
2. Положення цього параграфа застосовуються також до відносин, пов'язаних із перерахуванням грошових коштів через банк особою, яка не має рахунка у цьому банку, якщо інше не встановлено законом, банківськими правилами або не випливає із суті відносин.
Стаття 1090. Умови виконання банком платіжного доручення
1. Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами.
2. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.
3. Платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком.
Стаття 1091. Виконання платіжного доручення
1. Банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.
2. Банк має право залучити інший банк (виконуючий банк) для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта.
3. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання банком платіжного доручення встановлюються законом, банківськими правилами або договором між банком і платником.
Стаття 1092. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання платіжного доручення
1. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
2. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.
3. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Інструкція:
Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача;
