88.Будова компаса

.Надійним помічником для орієнтування на місцевості є компас – прилад для визначення сторін горизонту. Головною частиною компаса є рухлива намагнічена стрілка. На циферблаті позначено основні сторони горизонту. Синій кінець стрілки вказує на північ(пн..), а червоний на південь(пд..) компас має пружину, яка зупиняє рух стрілки, коли компас не працює.

89.Речовиний склад земної кори.

Земна кора – тонка зовнішня оболонка Землі середньою потужністю 32 км. Найбільш тонка вона під океанами(від 4 до 10км),а найбільш потужна – під материками(від 13 до 90 км).

У будові земної кори три шари порід. Верхній шар називається осадовий,оскільки він складається переважно з осадових: пісків, глин,вапняків. Гранітний шар (складений породами,близькими за щільністю до гранітів) поширений переважно під материками, потужність його змінюється від 0 до 20км.Верхня частина гранітів у районах кристалічних щитів виходить на поверхню і доступна для безпосереднього вивчення. Нижній шар земної кори умовно названий базальтовим, за щільністю схожий з цією гірською породою. Як і осадові породи, поширений повсюдно, а потужність його коливається від 3 до 40 км.

Особливості будови земної кори під континентами і океанами були причиною поділу її на два типи: континентальну і океанічну. Їхня межа проходить переважно по межах літосферних плит по океанічному дну на глибині 2000-3500м. Часто визначають ще третій тип земної кори – перехідний;у цій зоні спостерігається чергування ділянок континентальної та океанічної кори. Континентальний тип земної кори найпотужніший. Його середня товщина 43 км,мінімальна – близько 20км,максимальна – до 75км- під гірськими хребтами Тибету, Тянь-Шаню,Паміру. В океанічному типу земної кори мала потужність і відсутній гранітний шар.

90.Як утворюється джерело.

Усі води,що містяться у верхній частині земної кори до глибини15 км називається підземними. За умовами утворення підземні води поділяються на верховодні, грунтові і міжпластові. Грунтові води – це води першого від поверхні водоносного горизонту,які залягають на водонепроникному шарі. ґрунтові води повільно перетікають порами в той бік, де рівень їх нижчий. У ярах,річкових долинах вони виходять на поверхню,утворюючи джерела.

У місцях відслонення водоносних верств підземні води виходять на поверхню, утворюючи джерела,найчастіше на схилах ярів,річкових долин,а також на дні балок