
- •1.Загальна будова рослинної клітини.
- •4.Загальна характеристика нижчих рослин – водоростей
- •5. Загальна характеристика вищих спорових рослин
- •6.Голонасінні
- •7.Покритонасінні
- •8.Водорості
- •18.Загальна характеристика папоротеподібних. Його цикл розвитку
- •19.Подвійне запліднення покритонасінних рослин -суть і значення.
- •20.Основна тканина(паренхіма).Її види,характеристика
- •22.Запасні поживні речовини рослин.
- •23.Загальна будова квітки.
- •24.Формула та діаграма квітки.
- •29. Види коренів, видозміни.
- •30.Запилення рослин, способи,види.
- •32.Загальна х- ка типу Кишковопорожнинні.
- •33.Загальна характеристика типу Плоскі черви
- •34.Круглі черви;цикл розвитку аскариди людської
- •34.2. Розвиток аскарид
- •35.Особливості типу Кільчасті черви(на прикладі дощового черв'яка)
- •36.Загальна характеристика типу Членистоногі
- •39. Загальна характеристика класу Ссавці.
- •41.Дизентерійна амеба
- •42 .Малярійний плазмодій.
- •43.Бичачий ціп*як
- •44.Печінковий сисун.
- •47.Загальна характеристика класу Плазуни.
- •57.Екологічні групи птахів.
- •58.Шкірні залози у ссавців, їх значення
- •59.Систематика плацентарних звірів(основні ряди)
- •60.Екологічні групи диких звірів за способом життя
- •76. Рельєф України
- •78. Характеристика природних зон України.
- •88.Будова компаса
- •89.Речовиний склад земної кори.
- •90.Як утворюється джерело.
88.Будова компаса
.Надійним помічником для орієнтування на місцевості є компас – прилад для визначення сторін горизонту. Головною частиною компаса є рухлива намагнічена стрілка. На циферблаті позначено основні сторони горизонту. Синій кінець стрілки вказує на північ(пн..), а червоний на південь(пд..) компас має пружину, яка зупиняє рух стрілки, коли компас не працює.
89.Речовиний склад земної кори.
Земна кора – тонка зовнішня оболонка Землі середньою потужністю 32 км. Найбільш тонка вона під океанами(від 4 до 10км),а найбільш потужна – під материками(від 13 до 90 км).
У будові земної кори три шари порід. Верхній шар називається осадовий,оскільки він складається переважно з осадових: пісків, глин,вапняків. Гранітний шар (складений породами,близькими за щільністю до гранітів) поширений переважно під материками, потужність його змінюється від 0 до 20км.Верхня частина гранітів у районах кристалічних щитів виходить на поверхню і доступна для безпосереднього вивчення. Нижній шар земної кори умовно названий базальтовим, за щільністю схожий з цією гірською породою. Як і осадові породи, поширений повсюдно, а потужність його коливається від 3 до 40 км.
Особливості будови земної кори під континентами і океанами були причиною поділу її на два типи: континентальну і океанічну. Їхня межа проходить переважно по межах літосферних плит по океанічному дну на глибині 2000-3500м. Часто визначають ще третій тип земної кори – перехідний;у цій зоні спостерігається чергування ділянок континентальної та океанічної кори. Континентальний тип земної кори найпотужніший. Його середня товщина 43 км,мінімальна – близько 20км,максимальна – до 75км- під гірськими хребтами Тибету, Тянь-Шаню,Паміру. В океанічному типу земної кори мала потужність і відсутній гранітний шар.
90.Як утворюється джерело.
Усі води,що містяться у верхній частині земної кори до глибини15 км називається підземними. За умовами утворення підземні води поділяються на верховодні, грунтові і міжпластові. Грунтові води – це води першого від поверхні водоносного горизонту,які залягають на водонепроникному шарі. ґрунтові води повільно перетікають порами в той бік, де рівень їх нижчий. У ярах,річкових долинах вони виходять на поверхню,утворюючи джерела.
У місцях відслонення водоносних верств підземні води виходять на поверхню, утворюючи джерела,найчастіше на схилах ярів,річкових долин,а також на дні балок