
- •1.Загальна будова рослинної клітини.
- •4.Загальна характеристика нижчих рослин – водоростей
- •5. Загальна характеристика вищих спорових рослин
- •6.Голонасінні
- •7.Покритонасінні
- •8.Водорості
- •18.Загальна характеристика папоротеподібних. Його цикл розвитку
- •19.Подвійне запліднення покритонасінних рослин -суть і значення.
- •20.Основна тканина(паренхіма).Її види,характеристика
- •22.Запасні поживні речовини рослин.
- •23.Загальна будова квітки.
- •24.Формула та діаграма квітки.
- •29. Види коренів, видозміни.
- •30.Запилення рослин, способи,види.
- •32.Загальна х- ка типу Кишковопорожнинні.
- •33.Загальна характеристика типу Плоскі черви
- •34.Круглі черви;цикл розвитку аскариди людської
- •34.2. Розвиток аскарид
- •35.Особливості типу Кільчасті черви(на прикладі дощового черв'яка)
- •36.Загальна характеристика типу Членистоногі
- •39. Загальна характеристика класу Ссавці.
- •41.Дизентерійна амеба
- •42 .Малярійний плазмодій.
- •43.Бичачий ціп*як
- •44.Печінковий сисун.
- •47.Загальна характеристика класу Плазуни.
- •57.Екологічні групи птахів.
- •58.Шкірні залози у ссавців, їх значення
- •59.Систематика плацентарних звірів(основні ряди)
- •60.Екологічні групи диких звірів за способом життя
- •76. Рельєф України
- •78. Характеристика природних зон України.
- •88.Будова компаса
- •89.Речовиний склад земної кори.
- •90.Як утворюється джерело.
58.Шкірні залози у ссавців, їх значення
Шкіра багата на сальні й потові залози. У багатьох видів є й пахучі залози. Потові залози виділяють піт, завдяки чому здійснюється терморегуляція. Усі ссавці характеризуються наявністю молочних залоз.
Сальні залози мають гроноподібне тіло, від якого відходять канали, що відкриваються у волосяній сумці. Ці залози виділяють маслянистий секрет. Потові залози мають вигляд згорнутих у клубок трубочок, що відкриваються на поверхні тіла.Пахучі та молочні залози — це видозмінені потові залози. Секрет молочних залоз — молоко — містить органічні речовини та мінеральні солі і служить для вигодовування малят. У всіх ссавців, за винятком першозвірів, молочні залози мають соски.
59.Систематика плацентарних звірів(основні ряди)
Плацентарні або Вищі Звірі
Ряд Комахоїдні
У них добре розвинені щелепи і мускулатура для жування. Основну їжу комахоїдних, відповідно до назви, становлять комахи та інші безхребетні.
Ряд Неповнозубі
Включають 4 сучасні родини і 18 сучасних видів. Найкрупнішим представником неповнозубих є великий мурахоїд (
Ряд Гризуни
Hайчисленніший ряд ссавців, налічує близько 2 тис. видів тварин дрібних і середніх розмірів. Це найбільший ряд ссавців за числом видів. Гризуни характеризуються переважно дрібними розмірами (5-150 см) , коротким періодом розмноження.
Ряд Хижі
Ряд Хоботні
Ряд Парнокопитні
Парнокопитні нараховують приблизно 220 видів
Ряд Непарнокопитні
ряд великих та дуже великих за розміром наземних ссавців. Центральною родиною цього ряду є Коневі
Ряд Примати
Приматам характерні п'ятипалі, дуже рухомі верхні кінцівки (руки), зіставлення великого пальця іншим, нігті. Тіло покрите волоссям, Для багатьох видів характерні мантії, гриви, бороди, вуса і т.п.
60.Екологічні групи диких звірів за способом життя
Серед ссавців виділяють екологічні групи з подібними кормовими вимогами незалежно від систематичної приналежності. Наприклад, травоїдні, хижі, всеїдні. Залежно від середовища існування також існують відповідні групи: землериї (сліпаки, кроти), гідробіонти (кити, тюлені), авіабіонти (кажани), дереволази (лемури, мавпи) тощо.
76. Рельєф України
Рельєф України досить різноманітний. 70 % сучасної поверхні України займають низовини, 25 % – це височини і тільки 5 % – гори.
Більша частина території України відноситься до південно-західної окраїни Східно-Європейської рівнини та має рівнинний і горбкуватий рельєф; тільки на півдні піднімаються Кримські гори, а на заході - Українські Карпати. Східно-Європейська рівнина в межах України складається з піднесених і низинних ділянок, що збігаються відповідно з підняттями й опусканнями кристалічного фундаменту платформи. Серед перших найбільш значні Волинська височина, Подільська височина, що простягнулися із північного заходу на півдненному сході від верхньої течії ріки Буг і верхні ліві припливи Дністра до долини Південного Бугу (висота до 471 м - гора Камула). На схід, між Південним Бугом і Дніпром, перебуває Придніпровська височина (висота до 323 м), а на лівобережжі Дніпра, у південно-східній частині республіки, вузькою смугою тягнеться Приазовська височина (висота до 324 м - гора Бельмак-Могила). З північного сходу до неї примикає Донецький кряж (висота до 367 м - гора Могила-Мечетна), на території якого часто зустрічаються терикони, кар'єри й інші форми рельєфу, що утворилися в результаті господарської діяльності людини. На північному сході у межі України заходять відроги Середньоруської височини.
77.Рух повітря.
Визначення сили вітру
Вітер – перміщення повітряних мас у горизонтальному напрямку. Основна сила, що спричиняє рух повітряних мас - різниця тиску. Повітря переміщується в області високого тиску в область біль низького. Напрямок вітру визначається тією стороною, звідки він дме. Позначають його азимутом, а частіше румбом. Позитивна роль вітру в тому, що він очищає атмосферу від пилу, промислових забруднень, пом*якшує літню спеку.
Основні характеристики вітру: напрям і сила, що відзначаються особливістю баричного рельєфу і значенням баричного градієнту.
Швидкість вітру виражається в метрах за секунду, кілометрах з годину і у вузлах. Швидкість вітру визначають по дванадцятибальній шкалі Бофорта, який визначив швидкість вітру візуально по його дії на навколишні предмети або по хвилюванню моря. У 1963 р. Всесвітня метеорологічна організація уточнила цю шкалу, додавши до неї еквівалентні значення швидкості вітру для кожної градації в балах, де1 бал приблизно дорівнює 2 м\с. Тепер цією таблицею користуються в усіх країнах світу. Особливо вона корисна при відсутності або неможливості виконати інструментальні спостереження.
Швидкість вітру в земної поверхні вимірюється анемометрами різної конструкції.