3. Довжина товарної лінії. Витягування, наповнення, оновлення та скорочення товарної лінії.

Довжина товарної лінії має бути оптимальною. Короткою вважається лінія, якщо прибуток можна збільшити за рахунок нових товарних одиниць, довгою - якщо зменшення кількості товарних одиниць зумовлює збільшення прибутку.

Довжина товарної лінії зумовлена стратегічними цілями компа-нії. Якщо компанії прагнуть завоювати велику частку ринку або шу-кають ринки, що розширюються, вони потребують довгих товарних ліній. Якщо ж вони прагнуть до високої прибутковості, їм потрібні короткі асортиментні ряди з ретельно добраних товарів.

Товарні лінії мають тенденцію з часом продовжуватися. Надлишок виробничих потужностей спонукає освоювати нові зразки продукції. Відділи продажу і дистриб'ютори постійно вимагають оновлення асортименту для задоволення купівельних потреб. У такий спосіб вони впливають на виробника з метою подовження товарної лінії. Проте з появою нових одиниць продукції збільшуються витрати на дизайн, інженерні розробки, переналагодження виробництва, просування на ринок нових товарів тощо. Тому часто фірми-виробники на це не погоджуються. Іноді вони скорочують товарну лінію або модернізують її.

Модернізація товарної лінії передбачає розроблення і виробництво удосконаленої продукції старого асортименту. Важливо правильно визначити час виходу на ринок модернізованої продукції — не надто рано, щоб не зашкодити продажу поточного асортименту, проте і не надто пізно, щоб удосконалений продукт конкурентів не став популярним.

Скорочення товарної лінії. Існують дві причини скорочення товарної лінії:

а) наявність збиткових одиниць (наприклад, за результатами АВС-аналізу); відмовляючись від таких товарів, підприємство зосереджується на товарах з найбільшим обсягом продажів, що приносять основну частку прибутку;

б) дефіцит виробничих потужностей; підприємство концентрує зусилля на випуску найбільш прибуткової продукції

4. Інноваційний шлях розвитку суб’єктів господарювання та його переваги переваги над екстенсивним та інтенсивним шляхами.

Інноваційна діяльність – це діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

Інноваційний тип розвитку — спосіб економічного зростання, що базується на постійних і систематичних нововведеннях, спрямова-них на суттєве поліпшення усіх аспектів діяльності господарської системи, для створення інноваційних товарів і формування конку-рентних переваг.

Перехід господарських систем до інноваційного типу розви-тку зумовлений об'єктивними причинами:

• переповненістю світового ринку товарами і послугами,знайти місце у якому можна, лише сформувавши власну ринковунішу якісно нового товару;

• здатністю інноваційного товару створювати суттєві кон-курентні переваги, що є складовою конкурентоспроможності таекономічної стійкості суб'єкта господарювання у невизначеному імінливому ринковому середовищі;

• світовою тенденцією до індивідуалізації потреб, а зна-чить, споживчих характеристик товару;

• прагненням транснаціональних корпорацій монополізу-вати ринки, що вимагає від дрібніших товаровиробників іннова-ційної стратегії поведінки на ринку для забезпечення стійкостісвого існування.