
- •Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •Методи політологічних досліджень.
- •Основні категорії і функції політології.
- •Місце політології в системі наук про суспільство.
- •Основні національні школи сучасної зарубіжної політології.
- •Пріоритетні напрями досліджень зарубіжної політології в ххі ст.: загальна характеристика.
- •Теоретико-методологічні засади біхевіоралізму та постбіхевіоралізму.
- •3 Основні гіпотези б:
- •Етапи становлення та розвитку політичної науки у Франції.
- •3) Дискусії навколо питання про співвідношення теоретичної та практичної політичної науки.
- •Основні етапи становлення та розвитку політичної науки у Великобританії.
- •Етап: поч.90-х рр.- по цей час – Сучасний етап.
- •Становлення та розвиток політичної науки в сша (методологічні особливості).
- •Етап: кін і св.В – кін іі св.В: етап професіоналізації пн
- •Етап: кін дсв – кін 60х рр. 20 ст.: домінування поведінкового підходу (біхевіоралізму)
- •4 Етап: поч. 70х рр – до сьогодні: постбіхевіоралістичний.
- •Сутність політики та її значення для життєдіяльності суспільства.
- •Основні концепції політики.
- •2. Субстанційні визначення.
- •Специфіка та структура політичної діяльності.
- •Суб’єкти політики: поняття і класифікація.
- •Влада як інструмент політики.
- •Основні політологічні концепції влади.
- •Проблема ефективності політичної влади.
- •Легітимність політичної влади.
- •Соціальні відносини як відносини політичні.
- •Соціальна стратифікація і політика.
- •Соціальна політика і соціальна справедливість.
- •Етнонаціональні спільності як суб’єкти та об’єкти політики.
- •Особливості державного регулювання національних відносин в умовах незалежної України.
- •Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •Основні шляхи подолання соціально-політичних конфліктів.
- •Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •Основні політологічні концепції демократії.
- •Політичні принципи демократії.
- •Сутність демократизації як політичного процесу.
- •Класична парадигма транзиту в політологічній теорії.
- •Особливості політичного транзиту в Європі та пострадянському просторі.
- •Відмінності між країнами цсє та снд
- •Роль мас та еліт у процесах демократичних транзитів.
- •Легітимність і політична стабільність як чинники демократичного транзиту.
- •Особливості демократичного транзиту в Україні.
- •Поняття та структура політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- •Політична система України.
- •Держава, її основні ознаки та функції.
- •Правова держава та проблеми її побудови в Україні.
- •Держава і громадянське суспільство.
- •Основні типи сучасних виборчих систем.
- •Парламентаризм в системі сучасної демократії.
- •Структура сучасних парламентів.
- •Бікамералізм у світовій парламентській практиці.
- •Депутатський імунітет та індемнітет і практика їх застосування в сучасних парламентах.
- •Функції парламентів.
- •Форми парламентського контролю.
- •Процедура розпуску парламентів: світова практика.
- •Громадські організації і рухи в політичному житті суспільства.
- •Ознаки і функції політичних партій.
- •Типологія політичних партій.
- •Сучасні партійні системи.
- •Групи інтересів і політика.
- •Сутність та основні типи політичних режимів.
- •Сутність, структура і функції політичної культури.
- •Сутність і структура політичної свідомості.
- •Політична ідеологія та її функції.
- •Типологія політичної культури.
- •Концепція громадянської культури г. Алмонда і с.Верби.
- •Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- •Політична поведінка особи.
- •Політична соціалізація.
- •Роль засобів масової інформації у політичному житті суспільства.
- •Сутність та обґрунтування теорії політичних еліт.
- •Елітаризм і демократія.
- •Бюрократія як соціально-політичне явище.
- •Бюрократія і демократія.
- •Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •Типологія політичного лідерства.
- •Основні вимоги до сучасного лідера.
- •Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •Основні цілі і засоби здійснення зовнішньої політики держави.
- •Генезис і основні риси консерватизму.
- •Лібералізм та його вплив на розвиток суспільства.
- •Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
- •Сутність та ідейні засади різновидів політичного екстремізму.
- •Політичний розвиток як модернізація
- •Роль еліти в політичний модернізації України.
- •Роль менталітету, традицій у політичній модернізації.
- •Національні версії політичної модернізації в сша, Франції, Японії.
- •6. Государство сыграло большую роль в модернизации экономики Японии.
- •Стратегії політичної модернізації в Україні в контексті євроінтеграції.
- •Поняття геополітики та основні підходи до його визначення.
- •Форми та сценарії політичного насилля у сучасному світі.
- •Геополітична концепція атлантизму.
- •Геополітична концепція євразійства.
- •Головні вектори сучасної української геостратегії.
- •Основні ідеї та представники європейської геополітичної думки.
- •2 Причини необхідності з’ясувати шляхи перетворення суто географічного терміну серединна Європа в політичну дійсність:
- •Основні напрями діяльності Римського клубу.
- •Світові цивілізації в глобальному вимірі.
- •Глобальні проблеми сучасності: політичний вимір.
- •Глобалізація та інформаційна революція як чинники сучасних політичних процесів.
- •Мондіалізм – доктрина «нового світового порядку».
- •Теоретичні джерела та концептуальні витоки порівняльної політології.
- •Обновления и экспансии, «новая сравнительная политология» (с начала 50-х по конец 70-х годов);
- •Кризиса и отпочковывания субдисциплин, «плюралистичная сравнительная политология» (с середины 70-х годов по настоящее время).
- •Генезис сучасної порівняльної політології в сша, Європі, посткомуністичному світі.
- •Сша и Западная Европа:
- •Механізми виконавчої влади в порівняльній перспективі: переваги та недоліки.
- •1. Неконституционная исполнительная власть
- •2. Федерализм
- •3. Президентские системы
- •Достоинства и недостатки президенциализма
- •4. Президентско-парламентская система
- •5. Премьерско-президентская система
- •Полупрезидентские системы
- •6. Парламентская система
- •Механізми відносин місцевої влади з центром: переваги та недоліки.
- •1. Модель относительной автономии.
- •Специфіка мови як одного із засобів політики.
- •Основні методи політичного прогнозування.
- •Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •100.Технології лобіювання та тиску на політичну владу.
- •Популізм як політична технологія.
- •Концепція соціально відповідального маркетингу. Проблема довіри в політичній сфері.
- •Потенційний політичний товар.
- •Стратегія концентрованого політичного маркетингу.
- •Владний ресурс як базова категорія політичного маркетингу.
- •Социально-энергетические ресурсы власти:
- •Экономические ресурсы власти:
- •Культурно-информационные ресурсы:
- •Особливості державного політичного маркетингу.
- •Політика інформаційної безпеки. Фактори посилення уваги до охорони інформації в державній політиці.
- •108. Поняття „інформаційна еліта” та „медіабюрократія”.
- •109. Вплив Інтернету на політичні процеси: інформаційні війни, антиглобалістські акції, Інтернет-партії, „псевдодержави”.
- •110. Поняття „психологічна війна”. Військово-політичні аспекти розгортання інформаційної війни.
Еволюція соціалізму як ідеї і політичної практики.
У середині ХІХ ст. відбулося різке загострення боротьби між пролетаріатом і буржуазією. Це викликало появу нової політичної ідеології – соціалізму, з майже одночасною появою в ній двох відгалужень – марксизму і соціал-демократизму.
Соціалізм - вчення та теорія, які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності, відсутності експлуатацій, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості. Пріоритет надавався державі, а не індивіду
Один із засновників соціал-демократизму Е.Бернштейн виходив із того, що суть соціалізму – демократія є одночасно і як засіб завоювання соціалізму і як форму його побудови.
Марксистка концепція соціалізму:
соціалізм - незріла фаза комунізму
„від кожного за здібностями – кожному за працю”
забезпечення соціальної справедливості
з умов для всебічного гармонійного розвитку особистості
Соціал-демократизм – течія, яка виступає за здійснення ідеї соціалізму в усіх сферах суспільного життя (Бернштейн)
між соціалізмом і демократією немає прірви
еволюція в суспільному розвитку
орієнтація на ідеї соціальної демократії
поєднання ідеалів рівності, свободи, справедливості
якість життя трудящих – найвища в соц. Державі
багатопартійність
свобода діяльності опозиції
не визнають ніяких форм
головне реформа, а не революція
Політика соціального партнерства
Соціал-демократизм, як і політичні партії, що взяли його на озброєння, намагається розв’язати проблему соціальної рівності шляхом реформ. Е. Бернштейн, К. Каутський, О. Брауер, К. Раннер, Д. Ман та деякі інші соціал-демократи виходили із того, що новий лад, який повинен замінити капіталізм можна організувати не шляхом революційного насилля, а шляхом поступової історичної еволюції суспільства в напрямі соціальної справедливості і рівності громадян. При чому соціалізм не означає якогось реального суспільног ладу, ідея соціалізму – це морально-політичний ідеал.
В Україні ідеї соціал-демократизму були підтримані і розвинуті відомими вченими і громадсько-політичними діячами такими як: Д.Антоновичем, П.Федченком, І.Мазепою, В.Винниченком, М.Порш, С.Петлюрою, В.Чехівським та ін.
Базовими цінностями соціал-демократизму, окрім соціальної рівності, є: ідея свободи, справедливості та солідарності. Вирішальна умова утвердження соціалізму – здійснення справжньої демократизації.
В основі соціал-демократизму покладені такі основні принципи: 1. державне регулювання економіки, розвиток ринкових механізмів, їх поєднання. 2. соціальне партнерство, а не класова боротьба; 3. відданість ідеї парламентаризму, орієнтація на плюралізм і консенсус при розв’язанні суспільних проблем. 4. соціальна захищеність людини.5. введення робітничого самоуправління. 6. заперечення диктатури.
У центрі уваги соціал демократії – ідея створення соціальної держави як інструменту формування солідарного суспільства. Соціал – демократи замінили і частково удосконалили ідею класового протиборства концепцією соціального партнерства. Проте нездійсненими виявилися ідеї демократичного соціалізму і суспільства держави всезагального благополуччя. У 80-х роках ХХст. Більшість соціал-демократичних партій прийняла нові редакції своїх програм. В їх основі покладені такі базові засади, як політичний плюралізм, приватно-капіталістичні принципи економіки її державне регулювання; соціальна допомога бідним верствам населення.
Позитивним фактором світового розвитку соціал-демократії став Соціалістичний Інтернаціонал, який було створено у 1951р. у Франкфурті-Майні (Німеччина). Головним завданням цієї організації є зміцнення відносин між соціал-демократичними партіями. Вищим органом Соцінтерну є Конгрес, що скликається один раз на три роки. На конгресі обирається голова, його заступники і генеральний секретар. Нині до соціалістичного інтернаціоналу входять: соціалістична група європейського парламенту, союз соціалістичних партій європейського співтовариства, соціалістичний інтернаціонал жінок, міжнародна спілка молодих соціалістів. Сьогодні до Соціалістичного інтернаціоналу входять близько 100 соціалістичних та соціал-демократичних партій, членами яких є понад 20млн.чоловік.